18 травня увесь світ традиційно відзначає Міжнародний день музеїв. Тож сьогодні запрошуємо Вас у мандрівку загадками й знахідками, які десятиліттями, а то й століттями, зберігають університетські фонди Археологічного, Зоологічного, Мінералогічного, Палеонтологічного музеїв, а також Музею історії Університету та Музею рудних формацій.
Перший пункт призначення – Палеонтологічний музей Львівського університету – містить понад 18 тисяч унікальних зразків організмів, які населяли нашу планету у різні історичні часи. Тут вітрини з експонатами демонструють еволюцію органічного світу від найпростіших організмів (одноклітинних) до значно складніших форм життя. Що далі ми відходимо від дверей початку історії, то цікавішими, химернішими, різнобарвнішими стають скам’янілі істоти на полицях.
Фонди Музею мають неабияку наукову цінність, адже тут зібрано унікальні колекції викопних залишків фауни і флори, зразків гірських порід. Унікальністю Музею є й те, що серед експонатів є палеонтологічні колекції мезозойських і кайнозойських безхребетних з Паризького басейну та інших країн Західної Європи, колекція зразків флори з кам’яновугільних відкладів Чехії й Англії, колекція риб з відкладів різних країн світу і серед них унікальне кладовище девонських панцирних риб з Волино-Поділля, колекція юрських літографських сланців із Золенгофа (Німеччина), колекція слідів парнокопитних і хижаків з моласових відкладів неогену Передкарпаття, а також колекції гірських порід, які дають повну уяву про стратиграфію Карпатської гірської дуги.
Родзинками музею є відбиток іхтіозавра, якому близько 200 мільйонів років, та унікальна експозиція залишків мамонтів, знайдених на території Західної України.
У світ після юрського періоду нас переносить Зоологічний музей Львівського університету, який є найстарішим серед університетських музеїв в Україні і одним з найдавніших в Європі. Колекції музею складаються з понад 180 000 експонатів, які є надзвичайно важливими джерелами дослідження проблем змін навколишнього природного середовища, збереження і відновлення біорізноманіття як основи функціонування біосфери. 10 000 експонатів формують експозицію, що має циклічну форму і побудована за систематичним принципом – хронологія огляду експонатів музею переплітається із складністю будови тіла тварин. В експозиції представлено усі види тваринного світу – від безхребетних організмів до найскладніших істот – ссавців.
Чи не найбільшою цінністю музею є «конструкція-скелет» давно вимерлої морської корови. А ще у цілях модернізації експозиції, частину стендів обладнали мультимедійними панелями, які дають змогу відвідувачам детальніше пізнати неймовірний світ фауни нашої планети.
Далі мандруємо до експозиції Музею рудних формацій, який є одним з наймолодших в Університеті, проте винятковим за своїми експонатами. Фонди музею зберігають різноманітні руди з більш ніж 500 родовищ України та світу. Тут представлено унікальний кам’яний і картографічний матеріал (геологічні плани і розрізи генотипних родовищ), який має неабияку наукову цінність для природознавців, геологів, мінералогів, петрографів.
Важко відірвати погляд від різнобарвних кристалів, зелено-синіх, жовтогарячих, багряних і ніжно-фіолетових експонатів, які точно не відповідають стереотипному уявленню про корисні копалини. Особливе місце в колекції посідають зразки мідних руд – третього за стратегічним значенням металу після заліза й алюмінію. У зв’язку з тим, що зразки формувалися у середовищі з доступом кисню, притаманний рудуватий відтінок каменів змінився сіро-зеленим.
Інші дорогоцінні скарби землі колекціонує Мінералогічний музей Львівського університету. Справжньою знахідкою тут є експонати зразків мінералів, серед яких зокрема кристал-велетень апатиту зі скарнів Забайкалля, гігантські кристали моріону і польового шпату з камерних пегматитів Волині, піриту з Березівського золоторудного родовища на Уралі, унікальні друзові агрегати димчастого кварцу з пегматитів Уралу і самородної сірки з родовища Шор-Су в Середній Азії.
Окремої уваги заслуговує тематична вітрина «Метеорити і тектити світу». В Музеї презентовано не лише давні зразки, а й нові мінерали, які були відкриті упродовж останніх десятиліть, – ферсманіт, гагариніт, лазаренкоїт, сребродольськіт. Більше того, можна знайти дуже рідкісні мінерали або їхні відміни, виявлені на території України – сингеніт, донбасит, карпатит, Mn-феростильпномелан, ґраутит.
Археологічний музей Львівського університету зустрічає нас презентацією давньої фауни – на рівні витягнутої руки лежить величезний бивень мамонта, поряд із ним – залишки зубів давнього гіганта, які, здається, за розміром майже як людська голова. А поряд із рештками за склом вітрин чекають на відвідувачів перші «інструменти» наших предків.
Майже кожна експозиційна вітрина містить глиняний посуд – різноманітної форми горщики, які з кожною епохою, а відповідно й стендом, стають все майстернішими, акуратнішими і цікавішими. Все це посуд, якому вже понад 4 000 років.
Експозиція Музею знайомить нас із життям безпосередніх предків українців – слов’ян, – від часу їхньої появи на сторінках писемних джерел та за княжої доби. Тут і боярський перстень-печатка із зображенням птаха, колекція хрестиків, фібул – застібок для плащів, за якими археологи здатні визначати вік того чи іншого комплексу знахідок.
На завершення подорожі, аби дізнатися більше про передумови заснування Університету вирушаємо до Музею історії ЛНУ ім. Івана Франка. Сьогодні – це храм історії, експозиція та фонди якого відображають минуле Львівського університету як освітнього, наукового та культурного закладу.
Найціннішими експонатами Музею є дипломи випускників і науковців з часів Австро-Угорської імперії, Польської держави та інших епох, документи й особисті речі визначних людей, рукописи та видання наукових праць, нагороди заслужених діячів освіти, науки та культури, колективів художньої самодіяльності та спортивних команд, твори живопису, скульптури, наукові прилади, фотографії та інші предмети, пов’язані з історією Львівського університету. Своєрідною візитівкою Музею історії Університету є галерея портретів ректорів – працівникам вдалося зібрати фото 74-х портретів ректорів (наразі виготовлено 50 копій), що займають помітне місце в експозиції.
Так, університетські музеї, безперечно, є окрасою українського музейного середовища, адже усі без винятку експонати становлять не лише неабияку наукову цінність, а й мають унікальну здатність допомогти нам осягнути місце і роль кожного з елементів нашого Всесвіту у нескінченному колі життя.