Традиційно 18 травня у різних країнах світу є Міжнародним день музеїв. Тому сьогодні ми знову запрошуємо Вас у подорож крізь часопростір, аби розповісти про унікальні дива, які зберігають фонди Археологічного, Зоологічного, Мінералогічного, Палеонтологічного музеїв, а також Музею історії Університету та Музею рудних формацій.
Першим пунктом нашої подорожі є Палеонтологічний музей Львівського університету, який зберігає понад 18 тисяч унікальних зразків організмів, що населяли нашу планету у різні історичні часи. Тут вітрини з експонатами демонструють еволюцію органічного світу від найпростіших організмів (одноклітинних) до значно складніших форм життя. Що далі ми відходимо від дверей початку історії, то цікавішими, химернішими, різнобарвнішими стають скам’янілі істоти на полицях.
Варто зауважити, що Колекція фосилій рослинних і тваринних решток Палеонтологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка має статус Національного надбання України. Вона є справжнім творіння природи, законсервованим у камені. Зразки колекції становлять вагому цінність для науки, адже є свідченням життя, яке вирувало на нашій планеті сотні, мільйони і мільярди років тому. До того ж ці зразки не підлягають відтворенню.
Родзинками музею є відбиток іхтіозавра, якому близько 200 мільйонів років, та унікальна експозиція залишків мамонтів, знайдених на території Західної України.
Про бурхливе життя тваринного світу на нашій планеті після юрського періоду розповідає наша наступна зупинка – Зоологічний музей Львівського університету. Він є найстарішим серед університетських музеїв в Україні і одним з найдавніших в Європі. Колекції музею складаються з понад 180 000 експонатів, які є надзвичайно важливими джерелами дослідження проблем змін навколишнього природного середовища, збереження і відновлення біорізноманіття як основи функціонування біосфери.
До експозиції музею входить 10 000 експонатів, розташованих за систематичним принципом – хронологія огляду експонатів музею переплітається із складністю будови тіла тварин. Тож спершу ми оглядаємо експонати більш простих тварин – комах та риб, а згодом вирушаємо до різнобарвя пташиного царства та до огляду ссваців.
Чи не найбільшою цінністю музею є «конструкція-скелет» давно вимерлої морської корови. А ще у цілях модернізації експозиції, частину стендів обладнали мультимедійними панелями, які дають змогу відвідувачам детальніше пізнати неймовірний світ фауни нашої планети.
Наступна частина нашої подорожі стосуватиметься див, які надбала наша земля. Спершу вирушаємо до Музею рудних формацій, який є одним з наймолодших в Університеті, проте його фонди зберігають різноманітні руди з більш ніж 500 родовищ України та світу. Тут представлено унікальний кам’яний і картографічний матеріал (геологічні плани і розрізи генотипних родовищ), який має неабияку наукову цінність для природознавців, геологів, мінералогів, петрографів.
У, здається, невеличкому приміщенні музею рудних формацій вмістилось 14 експозицій з понад 1000-ю експонатів. А ще майже 4000 зразків сховані у фондових шафах і є матеріалами для навчальної практики студентів геологічного факультету. Зелено-сині, жовтогарячі, багряні і ніжно-фіолетові експонати цього музею розвінчують усі стереотипні уявлення про корисні копалини і заворожують своєю самобутністю. А особливе місце в колекції посідають зразки мідних руд – третього за стратегічним значенням металу після заліза й алюмінію. У зв’язку з тим, що зразки формувалися у середовищі з доступом кисню, притаманний рудуватий відтінок каменів змінився сіро-зеленим.
Інші дорогоцінні скарби землі колекціонує Мінералогічний музей Львівського університету. За понад 170 років свого функціонування він зібрав більше, ніж 14 000 зразків-експонатів із всіх континентів світу, не забуваючи й про Антарктиду. Справжньою знахідкою тут є експонати зразків мінералів, серед яких зокрема кристал-велетень апатиту зі скарнів Забайкалля, гігантські кристали моріону і польового шпату з камерних пегматитів Волині, піриту з Березівського золоторудного родовища на Уралі, унікальні друзові агрегати димчастого кварцу з пегматитів Уралу і самородної сірки з родовища Шор-Су в Середній Азії.
В музеї зберігається колекція самоцвітів і ювелірного каміння, серед яких – гіпнотичний зелений малахіт, глибокий синій лазурит, різнобарвний флюорит, а ще бірюза, поліхромні турмаліни, бурштин, гранати, корали та багато іншого. І якщо ці мінерали становлять цінність для ювелірів, то геологи надають перевагу дещо іншим зразкам. Так, окрім дорогоцінного каміння музей зберігає розмаїття найунікальніших мінералів нашої планети.
Наступний пункт призначення – Археологічний музей Львівського університету – зустрічає нас презентацією давньої фауни – на рівні витягнутої руки лежить величезний бивень мамонта, поряд із ним – залишки зубів давнього гіганта, які, здається, за розміром майже як людська голова. А поряд із рештками за склом вітрин чекають на відвідувачів перші «інструменти» наших предків.
Чимало експозиційний вітрин містять глиняний посуд – різноманітної форми горщики, які з кожною епохою, а відповідно й стендом, стають все майстернішими, акуратнішими і цікавішими. Все це посуд, якому вже понад 4 000 років. Окрему вітрину музею присвячено трипільській культурі. Її назва походить від села, поблизу якого вперше знайшли відповідні знахідки. Для трипільців був характерний культ жінки-матері, а чоловічу силу зображали у вигляді великих тварин – биків, баранів, ведмедів тощо. Тому в експозиції багато зооморфної та антропоморфної пластики – фігурки звірів та жінок.
Експозиція Музею знайомить нас із життям безпосередніх предків українців – слов’ян, – від часу їхньої появи на сторінках писемних джерел та за княжої доби. Тут і боярський перстень-печатка із зображенням птаха, колекція хрестиків, фібул – застібок для плащів, за якими археологи здатні визначати вік того чи іншого комплексу знахідок.
На завершення подорожі, аби дізнатися більше про передумови заснування Університету вирушаємо до Музею історії ЛНУ ім. Івана Франка. Сьогодні – це храм історії, експозиція та фонди якого відображають минуле Львівського університету як освітнього, наукового та культурного закладу.
Найціннішими експонатами Музею є дипломи випускників і науковців з часів Австро-Угорської імперії, Польської держави та інших епох, документи й особисті речі визначних людей, рукописи та видання наукових праць, нагороди заслужених діячів освіти, науки та культури, колективів художньої самодіяльності та спортивних команд, твори живопису, скульптури, наукові прилади, фотографії та інші предмети, пов’язані з історією Львівського університету. Своєрідною візитівкою Музею історії Університету є галерея портретів ректорів – працівникам вдалося зібрати фото 74-х портретів ректорів (наразі виготовлено 50 копій), що займають помітне місце в експозиції.
Так, університетські музеї, безперечно, є окрасою українського музейного середовища, адже усі без винятку експонати становлять не лише неабияку наукову цінність, а й мають унікальну здатність допомогти нам осягнути місце і роль кожного з елементів нашого Всесвіту у нескінченному колі життя.