Музейний простір – це не лише колекції унікальних природніх та рукотворних артефактів, якими милуються зацікавлені давниною відвідувачі. Сучасні музеї – це інноваційний і креативний простір наукового, культурного та просвітницького життя, місце, де не тільки зберігаються надбання минулого, а й у певному сенсі проєктується майбутнє.
Відомо, що музеї ЛНУ ім. Івана Франка є справжньою окрасою міста, яка дає можливість відвідувачам зануритися у минуле, торкнутися до історії і переосмислити людське буття крізь призму досконалості природи і подій давнього минулого. Саме тому упродовж останніх років з ініціативи Ректора Львівського університету Володимира Мельника галереї Археологічного, Зоологічного, Мінералогічного, Палеонтологічного музеїв, Музею історії Університету та Музею рудних формацій поступово зазнають не лише осучаснення, але й оснащення новими технологічними можливостями, що перетворює їх на комфортні та привабливі осередки пізнання загадок природи та секретів минулого. Деякі з музеїв вже стали одними із найкращих в Україні, у деяких модернізація ще триває.
«Поки наші колеги захищають Україну на фронті, ми маємо якомога активніше долучатися до реалізації важливих ідей тут, у тилу, робити все для того, щоби Університет, а отже й українська освіта та наука, не просто зберігали свій потенціал, але й динамічно розвивалися. Осучаснення музеїв як осередків збереження і дослідження надбань еволюції нашої планети, свідчень становлення цивілізації, розвитку суспільства та, зрештою, творення такого соціокультурного феномену як Університет, є вкрай необхідним для того, щоби ми спільно та об’єктивно відтворювали наше минуле, проводили ґрунтовні наукові пошуки, плекали у суспільства інтерес до того, що було задовго до нас. Адже пізнання і розуміння минулого виховує у суспільній свідомості відчуття відповідальності за майбутнє, за те якою ми залишимо свою країну і свою планету після себе», – акцентував Володимир Мельник.
В рамках реалізації стратегії осучаснення музеїв відбулося відкриття цілком оновленої експозиції Археологічного музею Львівського університету. Основні ремонтно-реставраційні роботи у приміщеннях вдалося завершити до початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Відтоді науковці музею працювали над адаптацією експозицій до найсучасніших вимог та потреб охочих пізнати минуле за допомогою споглядання унікальних експонатів. Головною метою усіх робіт стало перетворення Археологічного музею Львівського університету на один із найсучасніших музеїв України.
Зокрема експозиція модернізованого музею є візуально комфортною для відвідувачів, адже не перевантажена деталями та об’ємними таблицями. Біля експонатів розміщені QR-коди, які ведуть на сайт з детальною інформацією про кожен предмет і епоху.
Ремонт приміщень та осучаснення експозиції провели і в інших музеях Університету, зокрема оновлені просторі та світлі зали Мінералогічного та Палеонтологічного музеїв сьогодні приваблюють все більше відвідувачів до споглядання скам’янілих скарбів Землі та унікальних збережень з прадавніх часів.
Знаково, що наприкінці 2022 року Кабінет Міністрів України з метою збереження унікальних наукових об’єктів, які мають виняткове значення для української та світової науки, надав статус Національного надбання Колекції фосилій рослинних і тваринних решток Палеонтологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка. Колекція складається із монографічних зібрань (4850 одиниць) та науково-тематичних експозиційно-виставкових зібрань (5825 одиниць), і немає аналогів в Україні та світі.
Одним із важливих аспектів забезпечення життєдіяльності музею є турбота про експонати, зокрема працівники дбають про реставрацію цінних зразків. Так, до прикладу, нещодавно в Зоологічному музеї Львівського національного університету Івана Франка презентували відреставроване погруддя рідкісного чорного носорога, якому вже понад 100 років.
В рамках модернізації екскурсій в музеях Львівського університету триває імплементація в експозиції переваг сучасних технологій. Так, до прикладу, більшість птахів Зоологічного музею знову отримали свій голос, адже частину стендів обладнали мультимедійними панелями, які дозволяють імітувати спів того чи іншого птаха. Достатньо натиснути на відповідну кнопку – і можна почути голос обраного представника фауни. Проте птахи на цих панелях не підписані, адже метою такого оновлення є не лише розвага відвідувачів, але й навчання студентів, а певні завдання навчальних програм для майбутніх фахівців-біологів полягають у вмінні розпізнавати птаха за його голосом.
Іншою новинкою Зоологічного музею, яка допомагає відвідувачам краще пізнати дива живої природи, є обладнання виставкових залів телевізорами, які демонструють життя тварин у їхньому звичному середовищі та розповідають відвідувачам цікаві факти про того чи іншого представника фауни.
Плазмовими телевізорами обладнаний і Археологічний музей. На них транслюється відеоряд з інформацією про експонати, ту чи іншу історичну епоху і її культуру, що сукупно створює комп’ютеризовану екскурсію для тих, хто любить роздивлятися музей наодинці, без гіда.
Діджиталізація музейної спадщини є важливим аспектом знайомства з унікальними експонатами і тих людей, які не мають змоги відвідати храми історії особисто. Так, у планах не лише продовження модернізації усіх музеїв Університетів, але й створення віртуальних 3D-турів, що дозволить відвідувачам з усього світу оглядати експозиції музеїв, не покидаючи власних домівок.
