20 лютого 2024 року, у День пам’яті Героїв Небесної сотні, академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка віддала шану світлим спогадам про випускника філософського факультету, політолога Сергія Кемського, який загинув під час Революції Гідності, обстоюючи ідеали правди та європейський вибір українського народу.
Під час заходу викладачі та студенти відновили у пам’яті трагічні події лютого 2014 року, коли внаслідок розстрілів на Майдані Незалежності в Києві під час Революції Гідності, загинули більше ста беззбройних мітингувальників, серед яких і Сергій Кемський, який втратив своє життя після влучання пострілу снайпера у шию 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській.
Теплими спогадами про Сергія Кемського поділилася декан філософського факультету Людмила Рижак, підкресливши те, що Герой неодноразово повертався на Майдан попри втому, аби боротися за європейські цінності та гуманістичні ідеали. «Сергій знову і знову вирушав на Майдан, керуючись покликом свого серця. Він назавжди залишиться в пам’яті кожного з нас людиною, яка боролася за свободу, справедливість, демократію та незалежність. Сьогодні чин Героїв Небесної Сотні продовжують воїни Збройних Сил України, серед яких також є працівники, студенти та випускники Львівського університету. Велика шана і подяка усім, хто боровся і бореться за нашу Україну», – акцентувала Людмила Рижак.
Голова профкому студентів Микола Спересенко акцентував на професійних успіхах Сергія Кемського, а також закликав учасників зустрічі не забувати про надважливий чин Героїв Небесної сотні, адже їхній подвиг, як і сам Євромайдан, – «не просто подія, що відбулася 10 років тому, а один із державотворчих етапів нашої нації, який пробудив увесь народ до боротьби за свою гідність та свободу».
Ведучі заходу також пригадали основні віхи біографії Героя, розповіли присутнім студентам про його мрії та захоплення, вагомі досягнення та плани, яким вже не судилися здійснитися. Щемливими митями зустрічі стали цитати зі спогадів матері Сергія, а також рядки з останнього вірша, який випускник філософського факультету написав 16 лютого 2014 року за 4 дні до смерті:
«На небо погляне вільна людина
З новими думками, творча, нестримна.
Ми стіни проб’ємо з міцного граніту,
Щоб тільки любов панувала у світі!».
