Розпочала роботу міжнародна наукова конференція «Ab initio: культурно-мистецькі виміри початку третього тисячоліття»

9 квітня 2024 року в Дзеркальній залі Університету стартувала міжнародна наукова конференція «Ab initio: культурно-мистецькі виміри початку третього тисячоліття», присвячена 20-річчю з часу заснування факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка.

Під час урочистого відкриття конференції її учасників та гостей привітала в.о. декана факультету культури і мистецтв Мирослава Циганик: «Дякую усім, хто закладав фундамент формування нашого факультету, усім, хто доклався до його створення і розвитку. Зараз ми можемо пишатися тими надбаннями, які маємо за 20 років».

Учасників конференції привітав Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. «Щиро вітаю колектив факультету культури і мистецтв з першим двадцятиліттям. Створення такої інституції в Львівському національному університеті імені Івана Франка було складним, але необхідним явищем з точки зору розвитку самого Університету і відродження мистецьких традицій Львівського університету, в якому завжди існувала потреба формування фахівців мистецько-культурницького кола, – зазначив Ректор. – Факультет культури і мистецтв ніколи не був чужим для інших факультетів Університету – це була і є органічна й рідна складова Львівського університету».

Звертаючись до присутніх, Володимир Петрович наголосив на важливості внеску кожного представника факультетської спільноти у розвиток структурного підрозділу, а особливо внеску тих, хто в різні часи очолював його: «Говорячи про процес становлення факультету, хочу відзначити величезну працю, яку здійснювали декани факультету. Це фундаментальна робота не лінійного росту структури, оскільки факультет формувався, реагуючи на виклики часу і можливості нашого Університету. Очевидно, що розвиток такого факультету передбачав тісний зв’язок з мистецьким і культурним колом, відповідними інституціями Львова і регіону».

Підсумовуючи, Володимир Петрович подякував студентам та колективу за активну роботу і за те, що у Львівському університеті відбулося таке унікальне явище, як факультет культури і мистецтв, який сьогодні має свої традиції і свою неповторну атмосферу.

Слова вітання спільноті факультету та усім присутнім адресував директор Шекспірівського інституту у Стретфорді на Ейвоні, професор шекспірознавства Бірмінгемського університету Майкл Добсон. «Я дуже пишаюся дружбою між Бірмінгемським університетом і дуже красивим Львівським національним університетом імені Івана Франка. У нас були спільні проєкти, спрямовані на створення нової вільної України, з особливим наголосом на ідентичності, силі та стійкості. Саме науковці факультету культури і мистецтв асоціюються у мене з цими рисами. Адже завдання мистецтва полягає у створенні інфраструктури – внутрішньої образної інфраструктури вільного суспільства. Я вітаю всіх тих, хто, зіткнувшись з війною, проєктує сади, і хто, зіткнувшись з пропагандою та брехнею, творить і вивчає великий театр», – зазначив Майкл Добсон, адресуючи вітання факультетській спільноті.

До учасників наукового зібрання звернулася й доцентка Стретсонського університету та Львівського національного університету імені Івана Франка Мейгіл Фавлер, яка розповіла присутнім про своє знайомство з факультетом, зокрема, з Майєю Гарбузюк, зазначивши, що її кар’єра, навчання, дослідження та написання історії театру в Україні йшли паралельно зі зростанням факультету культури та мистецтв. «Я усвідомлюю, наскільки важливий факультет культури і мистецтв саме зараз, у цей час. Саме у воєнний час митцям і вчителям митців потрібно займатися тим, чим є мистецтво, розуміти, чому воно важливе і що мистецтво розповідає нам про те, як суспільство переживає страшну війну. Культура та мистецтво — це єдиний засіб, за допомогою якого люди розуміють навколишній світ, чи то театр, чи музика, чи танець, чи книги. Тому я хочу привітати Львівський університет з тим, що він побачив мету і цінність культури та мистецтва 20 років тому і бачить їх сьогодні», – наголосила Мейгіл Фавлер.

Колектив факультету культури і мистецтв привітали також завідувач кафедри теорії виховання і опіки Інституту педагогіки Жешувського університету, професор Ґжегож Ґжибек, завідувачка кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, професорка Наталія Владимирова і директорка бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Марта Надрага.

Надалі конференція продовжила роботу у форматі пленарного засідання, під час якого учасники презентували наукові доповіді. Так, зокрема, голова кафедри ЮНЕСКО з міжкультурних музичних досліджень Університету музики імені Франца Ліста (Веймар, Німеччина), професор Тіаґо де Олівейра Пінту представив доповідь «Слухаючи інших – як нематеріальна культурна спадщина допомагає пізнавати світ», а доцент кафедри теорії культури та сценічного мистецтва Вроцлавського університету (Вроцлав, Польща) Пьотр Рудзкі – «До історії театру у Львові: невідомий документ з дозволом на поставу п’єси Юліуша Словацького «Кордіан» у 1900 році, виданий Поліцейським управлінням у Львові».

У виступі професора кафедри музикознавства та хорового мистецтва Львівського національного університету імені Івана Франка Юрія Чекана йшлося про Театр San Cassiano в історії опери, а професорка Запорізького національного університету, академік АН ВШ України Наталія Торкут присвятила свою доповідь українській театральній шекспіріані в наукових студіях, житті і креативних проєктах Майї Гарбузюк.

Під час пленарного засідання також заслухали доповіді завідувачки кафедри історії музики Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка, члена-кореспондента Національної академії мистецтв України, професорки Любові Кияновської  «Роль слова про музику в сучасній культурно-мистецькій інфраструктурі» та директора Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки, історика, археографа Івана Сварника «Видатні архівісти Орест Мацюк і Ярослав Дашкевич».

Міжнародна наукова конференція «Ab initio: культурно-мистецькі виміри початку третього тисячоліття» триватиме у Львівському університеті упродовж 9-10 квітня. Опісля пленарних засідань, учасники наукового форуму продовжать роботу у секціях –  «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа: традиції та інновації», «Менеджмент соціокультурної діяльності у викликах сучасної доби», «Музикологія та виконавство: фундаментальні аспекти взаємодії», «Музичне мистецтво та педагогіка в освітньому просторі України», «Театральна педагогіка вищої школи: історія, методологія, практика», «Проблематика та перспективи розвитку хореології в Україні та світі: мистецтвознавчий дискурс».

Тематика наукових доповідей, задекларованих у програмі, є надзвичайно широкою. Зокрема, в межах роботи конференції учасники заслухають виступи, присвячені діяльності факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка у часі російсько-української війни, постатям факультету культури і мистецтв у спогадах та світлинах, 25-річчю кафедри бібліотекознавства і бібліографії в динамічному світі інформації, європейському досвіду міждисциплінарної підготовки інформаційних фахівців. Разом з тим, під час конференції йтиметься про книгознавчі акценти у бібліотечній професіології, біографічні проєкти в системі науково-педагогічної та культурної комунікації, телеологічні виміри та перспективи розвитку бібліотечної колекціології в Україні, перспективні технології для бібліотечної справи, інформаційні технології доповненої реальності в бібліотеках, соціокультурний простір у сучасних бібліотеках, інклюзію та універсальний дизайн, програми архівування в університетах України на сучасному етапі.

Під час секційних засідань будуть представлені також доповіді, присвячені ролі креативних індустрій у післявоєнній відбудові економіки України, функції соціокультурної діяльності в освітній галузі, основним напрямам вдосконалення державної політики України у сфері культури в контексті євроінтеграції, актуальним проблемам музики, хорової творчості, перспективам розвитку музичної соціології в освітньому просторі України, тенденціям розвитку сучасної фортепіанної педагогіки, видозмінам та тенденціям пісенної естради в період російсько-української війни, основним чинникам вокальної культури сьогодення, проблемам театру під час війни.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото