6 грудня 2023 року у Львівському університеті стартувала Міжнародна науково-практична конференція «Геологічні музеї і колекції: їх роль в науці, освіті та туризмі». Форум, який організували науковці геологічного факультету, зібрав учасників зі Львова, Києва, Житомирщини, Кривого Рогу, Одеси, Сум, Харкова, Чернівців, а також Іспанії та Литви. Символічно, в День Збройних Сил України, науковий захід розпочався вшануванням пам’яті Героїв, які віддали життя, захищаючи нашу державу.
Надалі усіх присутніх привітав проректор з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка, академік НАН України, професор Романа Гладишевський. «Приємно, що сьогоднішня конференція викликала широке зацікавлення, адже музеї – це підґрунтя для науки та освіти, а також – джерело пізнання й естетичного задоволення. З розвитком сучасних технологій роль музеїв в освітньо-науковому процесі набирає все більшої ваги, а науковці знаходять в музейних фондах нові матеріали для подальших досліджень. Водночас і самі музеї стають все більш інтерактивними і навчальними. До того ж тепер, в часі війни, працівники українських музеїв, ризикуючи життям, рятують безцінні колекції і мистецькі шедеври від варварства ворога», – зауважив Роман Гладишевський і додав, що науковий форум присвячений 170-літтю Мінералогічного музею імені Євгена Лазаренка і розповів про історію розвитку музею. Також Роман Євгенович вручив подяки Ректора працівникам геологічного факультету, які зробили вагомий внесок у розвиток Музею.
Опісля учасників заходу привітала депутатка Львівської обласної ради, завідувачка кафедри екології ЛНУ ім. Івана Франка Звенислава Мамчур. «Музеї Львівського університету – це велика гордість не лише нашої академічної спільноти, але й всього Львова. Ті люди, які присвячують свою роботу розвитку музейної справи, мають мою особливу пошану, адже для цього потрібні не лише наукові здібності, але й щира любов до обраної справи. Вітаю усіх працівників музеїв геологічного факультету», – зазначила Звенислава Мамчур та разом із колегою з Львівської обласної ради вручила грамоти і подяки працівникам Мінералогічного музею.
В. о. декана геологічного факультету Сергій Ціхонь також привітав учасників з початком роботи конференції: «Геологічний факультет – унікальний за своєю суттю, адже у нас зібрані колекції трьох музеїв Львівського університету. Голова мета музеїв – це поширення культури, освіченості та можливість розвитку наукових досліджень. Мені приємно, що всі наші музеї постійно змінюються, розвиваються і вдосконалюються. Також дякую усім учасника за небайдужість до проблематики конференції і зичу плідної та цікавої праці».
До вітальних слів долучилася завідувачка кафедри мінералогії, петрографії і геохімії Ірина Побережська. «Кафедра мінералогії, петрографії і геохімії тісно співпрацює з музеями геологічного факультету. Музейні працівники – це дивовижі люди, які у ці складні часи віддають усю свою любов та енергію щоденній праці, популяризації геології серед студентів. Зичу усім працівникам музеїв геологічного факультету успіхів, плідної і натхненної роботи», – підкреслила Ірина Побережська.
Надалі захід продовжився пленарним засіданням, першу доповідь під час якого виголосила завідувачка Мінералогічного музею Альбертина Бучинська. Вона розповіла присутнім про історію, сьогодення і плани на майбутнє Мінералогічного музею імені Євгена Лазаренка.
Так, великою цінністю музею є експонати зразків мінералів, серед яких зокрема кристал-велетень апатиту зі скарнів Забайкалля, гігантські кристали моріону і польового шпату з камерних пегматитів Волині, піриту з Березівського золоторудного родовища на Уралі, унікальні друзові агрегати димчастого кварцу з пегматитів Уралу і самородної сірки з родовища Шор-Су в Середній Азії.
Окремої уваги заслуговує тематична вітрина «Метеорити і тектити світу». В Музеї презентовано не лише давні зразки, а й нові мінерали, які були відкриті упродовж останніх десятиліть, – ферсманіт, гагариніт, лазаренкоїт, сребродольськіт. Більше того, можна знайти дуже рідкісні мінерали або їхні відміни, виявлені на території України – сингеніт, донбасит, карпатит, Mn-феростильпномелан, ґраутит.
Також під час пленарного засідання завідувачка Палеонтологічного музею Ярина Тузяк розповіла про колекцію фосилій рослинних і тваринних решток. Колекція містить види примітивних багатоклітинних безскелетних сидячих організмів з особливою морфологічною будовою, виявлених в межах Волино-Поділля. Серед зразків також представлене різноманіття фосилій з силуру Волино-Поділля, головоногі молюски з мезозою Паризького басейну, зібрання голотипів слідів життєдіяльності, вперше виявлених й описаних з міоценових (неогенових) молас Передкарпаття – унікальних і єдиних в Європі.
До колекції увійшли рештки мамонта, виявлені в околицях Львова та в кар’єрі села Олексіївка Миколаївської області, відбитки іхтіозавра, червоні корали, що перебувають на межі зникнення, інклюзії у бурштині, які мають велику цінність для досліджень, оскільки ідеально збереглися, фосилії з глобального стратотипу девонських відкладів Чехії, зібрання флори з кам’яновугільних відкладів США, Канади, відбитки риб з палеозойських відкладів Західної і Східної Європи та чимало іншого.
Надалі конференція продовжила роботу у форматі секційних засідань. Триватиме науковий форму до 8 грудня, учасники дискутуватимуть про історію геологічних музеїв та колекцій, ділитимуться досвідом роботи геологічних музеї, обговорять наукові дослідження, які відбуваються на базі геологічних музеїв та колекцій, зокрема пригадають дослідження історії видобутку та використання корисних копалин, вестимуть мову і про використання геологічних колекцій в освіті, музейну педагогіку та геотуризм.
Програмою передбачена низка екскурсій музеями Львівського університету зокрема та Львова загалом, а також мандрівка до давнього «соляного» міста Дрогобича, де учасники конференції зможуть відвідати найстаріше промислове виробництво України – Дрогобицький солевиварювальний завод, а також оглянути історичну частину міста.
