Соціологи Львівського національного університету імені Івана Франка буквально з перших днів широкомасштабної російської агресії, крім продовження освітнього процесу, активізували свою роботу над актуальними дослідженнями та тісною співпрацею з міжнародною науковою спільнотою задля протистояння ворогу на інформаційному фронті, аналізу та об’єктивного висвітлення реальності, з якою стикнулася Україна у 2022 році.
Так, за понад рік повномасштабної війни працівники кафедри соціології ЛНУ ім. Івана Франка здійснили низку важливих досліджень та налагодили тісне партнерство із соціологічними осередками інших держав.
«Вже 5 березня 2022 року було організовано перший віртуальний міст соціологів Львівського та Вроцлавського університетів, під час якого в жвавих обговореннях ми шукали шляхи співпраці у воєнні часи. Внаслідок такої дискусії та обміну думками, соціологи Львівського університету запропоновали випускати інформаційні бюлетені, в яких давали б першу наукову реакцію на події російсько-української війни, стан українського суспільства та зміни в ньому. Протягом наступних чотирьох місяців ми підготували 7 таких бюлетенів, а наші колеги переклали їх польською та англійською мовами і розмістили на сайті Університету Вроцлава», – зазначає професорка кафедри соціології Наталія Черниш.
За допомогою бюлетнів, науковці здійснили важливу просвітницьку діяльність, пояснюючи світовій спільності, що у війні, яка триває на території України, винен не лише путін, а росія загалом. Так, науковці поширювали соціологічні дані, у яких зазначалося, що на початку повномасштабного вторгнення 71% опитаних росіян підтримували рішення провести спеціальну військову операцію росії в Україні, і лише 21% мали протилежну позицію, а також низку інших даних, які демонстрували світу істинне обличчя ворога.
З іншого боку – науковці демонстрували позицію українського суспільства, наводячи дані про те, що абсолютна більшість опитаних громадян вірить у перемогу над ворогом, велика кількість людей допомагає армії та готова обороняти державу тощо.
Серед іншої інформації, яку одержала від львівських соціологів міжнародна наукова спільнота – рефлексії першого місяці війни, системна актуалізація даних із опитувань українців та росіян упродовж 2022 року, проблеми адаптації українців до війни, перебіг внутрішньої та зовнішньої міграції тощо.
За сприянням польської сторони випуски бюлетенів англійською мовою були оприлюднені на сайті Європейської соціологічної асоціації (ESA) і викликали широкий міжнародний резонанс. Одним із вагомих наслідків зростаючого міжнародного інтересу до візії львівських соціологів стосовно російсько-української війни було запрошення до публікації їхніх статей у виданні Міжнародної асоціації соціологів (ISA) «Global Dialogue», що покликане популяризувати соціологічну точку зору на резонансні події, серед яких російсько-українська війна виявилася найобговорюванішою. В одному з номерів видання з’явилися публікації професорів кафедри соціології Юрія Пачковського та Наталії Черниш.
Своїми публікаціями львівські соціологи, звертаючись до світової спільноти науковців, пояснюють вагомий деструктивний вплив російської агресії не лише на Україну та її громадян, але й на усе цивілізоване суспільство. Так, завідувач кафедри соціології, професор Юрій Пачковський у своїх напрацюваннях піднімає проблему колективної та індивідуальної травми, що виявилися, передусім, відлунням не простих російсько-українських відносин у боротьбі українців за власну державність та незалежність.
«Сьогодні щонайменше кожен п’ятий українець матиме негативні наслідки для психічного здоров’я через війну. Колективна травма війни – це аналіз життєвих ситуацій у вимірах «травми свідка», «людських страждань», «пошуку нового сенсу життя», «синдрому військової тривоги», «спільного подолання травматичної події» тощо. Приклад українського суспільства – це приклад високої самоорганізації. Для України долання війни як колективної травми – це остаточне розірвання з радянською минульщиною, можливість відновити свою територіальну цілісність, відкриття нової європейської перспективи, інноваційний поступ як повоєнна перспектива відбудови країни із залученням західних інвестицій та широких міжнародних програм підтримки тих регіонів, які особливо постраждали від військових дій, розбудова громадянського суспільства; творення нового візерунку солідарних відносин країн, об’єднаних спільним розумінням глобальних загроз, викликаних війною, та відстоювання демократичних (цивілізаційних) цінностей, усвідомлення незламності українського народу в обстоюванні власної незалежності», – зазначає Юрій Пачковський.
Дослідження професорки кафедри соціології Наталії Черниш, реалізовані в умовах 2022 року, присвячені осмисленню російсько-української війни та її впливу на розвиток української і світової соціологічної думки. Зокрема, у статті, яку оприлюднило міжнародне видання, було охарактеризовано чотири етапи розвитку соціології, де четвертий етап виступив віддзеркаленням нової констеляції соціологічного знання.
Так, за словами соціологів «з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну локальне (тобто українське суспільство) стрімко увірвалося у сферу глобального і стало її центром. Це змусило соціологів відрефлексувати сучасні українські реалії у низці соціологічних теорій середнього рівня, насамперед в соціології нації та соціології війни. У першій з них розкрито процес формування української політичної нації, опертий на небачену в минулому консолідацію українського соціуму. В ньому показано, що регіональні відмінності всередині країни є нині статистично незначущими. В соціології війни відбуваються найбільш вагомі зрушення. Вони стосуються як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, насамперед двобою двох різних систем: демократичної української та авторитарної імперської з боку рф. Ці відмінності знайшли прояв у таких нових характеристиках триваючої російсько-української війни, як ціннісна прірва між її учасниками, діаметрально протилежні моральні засади тощо».
Публікації соціологів ЛНУ ім. Івана Франка у престижному міжнародному соціологічному виданні стали стратегічним елементом діяльності кафедри у 2022 році, адже статті викликали значний інтерес іноземних колег та створили підґрунтя для перегляду й осучаснення існуючого соціологічного канону війни як такого, що потребує свого подальшого розвитку у нових умовах глобалізованого світу.
Як зазначають самі автори, важливим було донести світовій науковій спільноті неупереджений соціологічний погляд зсередини на те, чим сьогодні живе українське суспільство, перед якими викликами воно стоїть не лише історичного, військового, економічного, але й соціального спрямування.
За словами Наталії Черниш, початки емпіричних досліджень широкомасштабної російської агресії в Україні дали підстави для вельми обережних сподівань стосовно увиразнення нового стану сучасного українського суспільства в сенсі його дивовижної соціальної згуртованості. «Таку характеристику поділяють практично всі українські та зарубіжні аналітики. Це суспільство є згуртованим довкола спільних цінностей та ціннісних ідеалів, в основі яких лежать загальнолюдські та європейські цінності. Аксіологічний простір цього суспільства позбувається регіональних відмінностей і стає дедалі більше гомогенним. Відбулося формування єдиної української ідентичності, яка носить громадянський характер. Відтак можна твердити, що в Україні сьогодення повстала сучасна українська політична нація з її головною ознакою: визнання себе громадянами України абсолютною більшістю населення», – пише у своїй статті Наталія Черниш.
Серед інших досліджень, над якими працюють науковці кафедри соціології – питання міграції українців, спричинена повномасштабним вторгненням росії та низка соціальних й особистісних проблем, спричинених масовими змінами проживання. Також у співпраці із польськими колегами львівські соціологи досліджують стійкість соціального порядку під час війни, зокрема, в рамках проєкту «SOR-WAR Project. Resilience of Social Order during War in Ukraine. Ukrainian and Polish experiences», обидві сторони діляться власним досвідом із стабілізації суспільства після подій, спричинених війною в Україні, зокрема – переміщенням біженців.
Результати багатьох нових напрацювань будуть представлені вже незабаром – 5 квітня 2023 року – під час ХІІІ Львівського соціологічного форуму, який традиційно організовує ЛНУ ім. Івана Франка. Тема цьогорічної події – «Творення нових соціальних порядків в умовах російсько-української війни». У межах Форуму учасники обговорюватимуть свої праці за чотирма напрямками: «соціологічна наука та сучасне суспільство: теоретизування й емпіричні дослідження на тлі війни», «парадигма миру та війни для світу й України: дискурс нових порядків», «громадські та владні ініціативи в умовах війни: досвід, реалії, перспективи», «міграційна ситуація в Україні: нові соціальні групи, практики та локально/глобалізаційні виклики». Детальніше про захід – за посиланням.