26-27 жовтня 2023 року відбувалася XIІI Міжнародна наукова конференція «Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ ст.», робота якої розпочалася з хвилини мовчання за полеглими українськими воїнами.
Над підготовкою та проведенням конференції працював оргкомітет на чолі з Ректором Університету членом-кореспондентом НАН України, професором Володимиром Мельником. Членами оргкомітету були в.о. декана факультету іноземних мов Любомир Бораковський, завідувачка кафедри світової літератури, професорка Лідія Мацевко-Бекерська, професорка кафедри світової літератури Ольга Бандровська, доцентка кафедри Ірина Сенчук, аспіранти кафедри світової літератури Катерина Ніколенко та Василина Хома.
Співорганізаторами наукової конференції стали кафедра світової літератури факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, кафедра іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Інститут мов, літератури і культури Akademia Polonijna (Польща), кафедра україністики Інституту слов’янської філології філологічного факультету Uniwersytet Wrocławski (Польща), кафедра англійської мови і літератури Kodolányi János Egyetem (Угорщина), Центр українсько-європейського наукового співробітництва (директор – Михайло Віхляєв, доктор юридичних наук, професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Ужгородського національного університету; голова наглядової ради – Олег Головко, кандидат економічних наук, засновник та директор Видавничого дому «Гельветика»).
З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник. Відзначивши високий науковий рівень конференції, її тривалу традицію, Сергій Васильович окремо наголосив на глибині та ґрунтовності тематики доповідей, репрезентованих у програмі конференції, на відповідальності сучасного науково-методологічного дискурсу, а також на важливості спілкування дослідників літератури з різних країн у контексті особливо драматичних подій української історії.
Учасників конференції привітав в.о. декана факультету іноземних мов Любомир Бораковський, зауваживши, що плин часу надто стрімкий та почасти непомітний, ховає чимало важливого та знакового, при цьому залишаючи цінні миті наукового спілкування у дружньому колі колег, однодумців.
Головою пленарного засідання була завідувачка кафедри світової літератури, професорка Лідія Мацевко-Бекерська, яка акцентувала увагу присутніх на важливості Міжнародної наукової конференції в контексті утвердження нових підходів у гуманітаристиці, зокрема, в літературознавстві.
Під час пленарного засідання учасникам конференції свої доповіді презентували завідувач кафедри української культурології Інституту славістики філософського факультету Грайфсвальдського університету (Німеччина) Роман Дубасевич («Від «бабці Австрії» до «лінії Маннергейма»); провідна наукова співробітниця відділу зарубіжних і слов’янських літератур Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Леся Генералюк («Тарас Шевченко: досвід втрат і самовіднайдення нації («Притча про блудного сина»)); завідувачка кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка Лілія Мірошниченко («Вібруючи в контрапункті гуркоту сокир і артилерійських снарядів: звуковий ландшафт міста під час війни»); завідувач кафедри іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Олег Тищенко («Рецепція інтертекстуальності та гри слів у мультикультурному тексті (на матеріалі авторської дилогії Льюїса Керрола «Аліса в країні чудес» і «Аліса в Задзеркаллі» та її перекладу на слов’янські мови»)); професорка кафедри іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Оксана Бабелюк «Постмодерністська візуальна чуттєвість у літературознавчому дискурсі ХХІ століття». Змістовні доповіді, присвячені актуальним питанням методологічного та поетологічного характеру, супроводжувалися мультимедійними презентаціями. Учасники конференції долучилися до обговорення та дискусії.
Робота ХII Міжнародної наукової конференції продовжилася у проблемно-тематичних секціях: «Методологічні конфігурації філології ХХІ століття. Генологічні аспекти світової літератури», «Феномени транзитивності в західноєвропейських літературах ХХ – ХХІ століть. Проблематика порівняльних досліджень у XXI столітті», «Ідентичність у літературі», «Ідентичність у літературі. Взаємодія літератури і культури: рецепція та інтерпретація», англомовній секції «Interaction of language, literature and culture: reception and interpretation». Активно працювала також молодіжна платформа «Перспективи наукового дискурсу: новітнє літературознавство в дослідженнях молодих науковців», у якій взяли участь здобувачі вищої освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.
