Літо – період відпусток, нових знахідок і неймовірних вражень. Саме такою – цікавою і пізнавальною – є польова практика студентів геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Практику студенти-геологи проходять на базі польової лабораторії еколого-геологічних досліджень у с. Верхнє Синьовидне Львівської області та на базі Спортивно-оздоровчого табору «Карпати» ЛНУ ім. Івана Франка. Це дає змогу готувати високоосвічених експертів геологічної справи.
Декан геологічного факультету Сергій Ціхонь розповідає, що перша навчальна практика триває п’ять тижнів і вона є ознайомчою. «Студенти закріплюють в польових умовах ті теоретичні знання, які отримали передовсім з курсу «Загальна геологія з основами екології» і з курсу «Основи палеонтології». Студенти вчаться документувати, працювати на відслоненнях гірських порід, вчаться у полі визначати мінерали й гірські породи, ознайомлюються з наслідками ендогенних і екзогенних геологічних процесів та особливостями геологічної будови південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи та Українських Карпат», – пояснює Сергій Ціхонь.
Друга практика також є навчальною польовою, вона триває шість тижнів. «Раніше ця практика називалася геокартувальною. Вона є важливою складовою програми підготовки бакалаврів за спеціальністю «103 Науки про Землю» і є базовою у формуванні сучасних уявлень про структурні особливості головних тектонічних елементів Землі та завершальною щодо дисциплін «Структурна геологія» і «Геологічне картування». Метою навчальної практики є закріпити на практиці знання з відповідних дисциплін, ознайомитись з методами проведення польових геологічних робіт, геологічними процесами, набути практичні навички виконання геокартувальних робіт (оволодіння студентами методикою проведення геологічної зйомки та складання геологічної карти масштабу 1: 10 000). Студенти вчаться в польових умовах вести документацію, прослідковувати залягання гірських порід, користуватися компасом, займаються геологічним зніманням і виносять це на карту. Відтак, результатом цієї практики є побудова геологічних карт. Зараз ми використовуємо комп’ютерні технології, проте користуємося і компасом, і GPS, який є в додатках наших мобільних телефонів. Окрім того, що карти малюють вручну у полі, згодом їх відтворюють на відповідних комп’ютерних програмах. Цьогоріч наші другокурсники вже відвідали карʼєр Святославчик, вивчили флішові відклади стрийської світи, однак їхня практика ще триває», – зазначає декан. Сергій Іванович пояснює, що ця практика є надзвичайно важливою і дуже складною тому, що вона доволі комплексна: тут необхідно мати і просторову уяву, і володіти певними знаннями.
Разом з тим, нещодавно стартувала й навчальна практика для студентів третього курсу геологічного факультету. Після кількарічної перерви цьогоріч студенти вирушили маршрутами Українських Карпат. «З часів коронавірусної пандемії і повномасштабного вторгнення це перший виїзд на Закарпаття, де є всі необхідні об’єкти. Це вулканіти закарпатської низовини. Студенти вивчають колишні палеовулкани, вулканічні породи якими вони складені», – пояснює Сергій Ціхонь.
Студенти розмістились на території Спортивно-оздоровчого табору «Карпати» ЛНУ ім. Івана Франка, де з користю проводять час, вільний від маршрутів. В межах практики студенти кафедри мінералогії, петрографії та геохімії ім. професора Ореста Матковськового відвідали Ільницьке родовище бурого вугілля й дізналися про розробку безпосередньо кар’єру та різновиди вугілля, які тут видобувають – лігніт, ксиліт, леонордит, буре вугілля. Юні геологи отримали від керівника компанії «Лігніт +» Максима Мандрико справді експертну інформацію, а також відвідали фабрику збагачення леонордиту, побачили усі аспекти виробництва на власні очі та змогли відібрати взірці для подальшого дослідження. Маршрут продовжився візитом до замку «Паланок», що знаходиться в місті Мукачево. Замок є унікальним зразком середньовічної фортифікаційної архітектури та пам’яткою архітектури національного значення.
Надалі студенти під керівництвом викладачів кафедри ознайомилися з унікальним геологічним об’єктом – інтрузивним тілом, яке має назву сил, андезито-базальтів поблизу с. Сусково. На студентів-геологів чекав надзвичайно насичений маршрут на Шелестівський андезитовий кар’єр, де студенти побачили, як відбувається видобуток будівельної сировини, ознайомились з особливостями та умовами роботи на кар’єрі. Завдяки змістовній лекції-екскурсії об’єктом, студенти побачили в реальних умовах андезити, туфи, лігніти, опали та відібрали цікаві зразки цих порід. Відібрані зразки, отримана інформація, описи маршрутів – усе це потребує подальшого вивчення та обробки у камеральних умовах. Саме цим займаються юні геологи після кожного маршруту, а попереду їх ще доволі багато.
