13 грудня 2023 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася презентація двотомника віршів і прози Героя України, офіцера Збройних сил України, журналіста, волонтера, громадського діяча, випускника факультету журналістики Львівського університету Тараса Матвіїва «Мої думки». Тарас Матвіїв загинув 10 липня 2020 року під Троїцьким, що на Луганщині, у боротьбі проти російських окупантів. Тоді ціною власного життя він врятував від смерті двох побратимів, витягнувши їх із палаючого бліндажу.
Презентували видання мати Тараса, педагогиня і поетеса, упорядниця книги Валентина Матвіїв та батько Героя Тарас Матвіїв.
Розпочали захід із хвилини мовчання, аби вшанувати пам’ять про Героя України Тараса Матвіїва та усіх Захисників і Захисниць, які мужньо стали на захист держави, віддавши свої життя за свободу кожного з нас.
Надалі до присутніх звернувся Ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Володимир Петрович насамперед наголосив на непересічності особистості і винятковості таланту Тараса Матвіїва та подякував батькам за виховання сина-Героя, для якого пріоритетними були служба на благо України, безстрашність перед ворогом і прониклива доброта у взаємодії з побратимами, друзями і колегами.
Володимир Мельник також акцентував, що творчість Тараса Матвіїва повинна надихати читачів, спонукати до роздумів, адже видання відображає багатогранність і непересічність автора. «Це книга написана для кожного із нас, для тих, хто усвідомлює цінність життя, життя сина, колеги, студента. Вчитуючись у слова, які написані у книзі, ми відчуваємо «пульсуючу жилку» на скроні молодої людини, яка прагне підкорити світ, але змушена віддати своє життя заради утвердження Української Держави. А відтак, гортаючи сторінки омріяної книги Тараса Матвіїва, читач насправді має змогу відчути незриму присутність автора, зустрітися із ним віч-на-віч, адже між рядками цієї ритмопрози криється Тарасова душа, сильна і вразлива водночас. Тут його мрії і сподівання», ‒ зазначив Ректор.
До присутніх також звернувся проректор із науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар, який відзначив, що найкращими упорядниками книги стали батьки Тараса Матвіїва – Валентина і Тарас, які вклали душу в кожен рядок видання. «Усе, що написане в книзі – є в серці матері. Тому, дякуємо Вам за значну працю і за те, що ви присвятили своє життя упорядкуванню творчості сина, який став гідним прикладом для молоді, зокрема, нашого студентства», ‒ наголосив Володимир Михайлович, звертаючись до батьків Героя.
Декан факультету журналістики, професор Іван Крупський із трепетом наголосив, що у Львівському університеті є традиція вшановувати Героїв, чиї імена закарбовані в історії Української Держави, адже студенти і працівники завжди були одними із перших, хто вирушав на захист Батьківщини перед нещадним російським агресором. «Одним із таких Героїв став Тарас Матвіїв – молода людина, яка мала свої мрії, була активною і рішучою. Тарас також займався волонтерською діяльністю, був талановитим публіцистом, журналістом і зумів зробити за своє життя достатньо багато того, на що спроможний не кожен. Тарас не поклав своє життя намарно, і внесок його батьків, які активно працюють над увіковічненням пам’яті про сина ‒ неоціненний», ‒ висловив переконання Іван Крупський.
Під час презентації книги усі присутні мали змогу переглянути відео проникливого прочитання поезії Героя, а також віршів його матері Валентини Матвіїв, ролики про громадську діяльність та ініціативність Тараса Матвіїва, а також коротке відеопредставлення другого тому видання – «Мої думки. Ритмопроза».
До слова, усі твори, подані у книзі, розміщені у хронологічному порядку за бажанням автора. Читач зможе віднайти для себе міркування про закоханість та християнські цінності, політику та війну, філософію та людське буття. За словами упорядниці, мами Героя Валентини Матвіїв, гортаючи сторінки книги, можна прожити кожну життєву ситуацію по-новому, віднайти нові змісти і сенси, «дорости» до сприйняття думок, які залишив після себе Тарас Матвіїв.
Надалі відгуками про зміст і смислове наповнення книги віршів і прози Героя України із присутніми поділилася рецензентка видання, доцентка кафедри української преси факультету журналістики Галина Яценко. «Авторські репрезентації власного «Я» у книзі дозволять читачеві розплутати ту нитку Аріадни власних сенсотворчих пошуків, пройти усі глибини, лабіринти творчості разом із Тарасом. Власне уся творчість автора – це гіпертекст любові. Бо за кожним твором, за кожним проявом ховаються контексти. З філософії любові Тараса Матвіїва можна виокремити його категоричний імператив, який мав би стати визначальним для усіх нас. Двотомник стане для багатьох читачів певним катехизисом любові, бо написав його той, хто вчився і вмів любити до останнього подиху й останньої краплі крові», ‒ зазначила Галина Яценко.
Про процес упорядкування книги віршів і прози сина, емоції та переживання, технічні моменти розповіла Валентина Матвіїв. «Ця книга – це одна із мрій мого сина. Він планував її видати після перемоги. І коли я впорядковувала у хронологічному порядку усі матеріали, збирала по крихтах його творчі напрацювання, мені задавалося, що він завжди писав для себе, «в шухляду», адже його тексти настільки відверті й інтимні, що інколи це просто вражало. Але, видаючи матеріали Тараса, ми твердо вирішили: його думки, болі і переживання належать не лише йому, але і кожному українцю, і суспільство має побачити, як відбувається становлення воїна, людини, яка здатна на чин і героїчний вчинок, яка є воїном духу за своєю суттю», ‒ зазначила пані Валентина.
Мати Героя також розповіла, що саме у Львівському університеті, рідній Alma Mater Тараса Матвіїва, його сім’я відчуває тепло, затишок і присутність сина. Пані Валентина також поділилася планами на майбутнє, адже прагне видати ще один том творчого доробку Тараса Матвіїва, який ґрунтуватиметься на дописах із фейсбук-сторінки сина. Також мати Героя із трепетом розповіла присутнім про віднайдені унікальні фронтові записи Тараса, які становлять неабияку цінність для сім’ї та українського суспільства загалом.
Окрім того, Валентина Матвіїв зазначила, що хронологізувати і упорядкувати творчий доробок сина – її завдання. «Кожна людина, яка йде на війну, вірить у те, що повернеться, але це не завжди так. І після непоправної втрати ми з чоловіком зрозуміли, що наше завдання – зберегти творчі надбання сина, переосмислити те, що він хотів сказати й розпочати активну роботу над книжкою», ‒ додала пані Валентина.
Мати Героя також цитувала вірші сина й зауважила, що Тарас завжди наголошував на неминучості кровопролитної боротьби будь-якого народу за свою свободу.
«Для мене Тарас – живий. Він є. І у третю річницю його народження для неба ми усвідомлюємо: такі воїни не помирають, вони не йдуть в небуття. Вони допомагають нам на землі, перебуваючи у Небесному війську», ‒ зазначила Валентина Матвіїв.
Про епізоди із життя сина, зокрема, знайомство із його побратимами, розповів батько Героя Тарас Матвіїв. Також батько Героя зосередив увагу присутніх на важливості вшанування пам’яті полеглих Захисників і Захисниць України та підтримці зв’язків із військовими, які ведуть боротьбу проти російського агресора.
Наприкінці презентації заступниця декана факультету журналістики Наталія Шайда процитувала один із ключових віршів Тараса Матвіїва – «Піски», відзначивши символічність і далекоглядність творчості автора.
Нагадаємо, Тарас Матвіїв народився 18 лютого 1989 року. У 2011 році завершив навчання на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Працював журналістом у львівських та київських медіа, вів блог у виданні «Львівська мануфактура новин». Новітній Герой України був активним учасником Революції Гідності у складі ІІІ-ої сотні Самооборони Майдану, а до грудня 2019 року – депутатом Жидачівської районної ради. У 2015 році Тарас Матвіїв зголосився стати воїном окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», воював у Пісках. Упродовж останнього року життя Захисник України проходив службу за контрактом у 24-ій окремій механізованій бригаді імені Короля Данила. Тарас Матвіїв загинув 10 липня 2020 року під Троїцьким, що на Луганщині.
Указом Президента України від 13 липня 2020 року молодшому лейтенанту Тарасові Матвіїву присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Звання Героя України присвоєно за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові.
6 грудня 2021 року на фасаді факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка відкрили меморіальну таблицю на честь випускника факультету журналістики, командира взводу 24-ої окремої механізованої бригади, Героя України Тараса Матвіїва.
