24 березня 2023 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася панельна дискусія «Чи можливий Оксфорд в Україні». Захід організувало Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених Університету.
Спікерами дискусії були декан хімічного факультету Львівського університету Григорій Дмитрів, перший проректор Київської школи економіки Єгор Стадний, студентка-магістрантка ЛНУ ім. Івана Франка Ангеліна Бережненко, співзасновник компанії SoftServe Тарас Кицмей. До дискусії також долучилися студенти та викладачі Львівського університету. Модерував захід науковий консультант Верховного суду Володимир Гончаров.
Розпочинаючи захід, Володимир Гончаров висловив сподівання, що запланована дискусія буде плідною та цікавою, зокрема, за його словами, «вдасться винести певні смисли і сформувати концепцію надання змісту реформі вищої освіти в Україні».
Першим питанням, на якому акцентували учасники дискусії, стала ідея українського університету та цінності, які повинен декларувати заклад вищої освіти. Насамперед усі присутні відзначили необхідність усвідомлення реалій сьогодення, у яких кожен із присутніх навчається чи працює. У цьому контексті Ангеліна Бережненко висловила переконання, що зараз надзвичайно важливо зосередитись на збереженні суверенітету країни й одночасно дискутувати про цінності, орієнтири та завдання для закладів вищої освіти.
Розмірковуючи про місію університетів, співзасновник компанії SoftServe Тарас Кицмей зауважив, що найважливіше завдання, яке постає перед університетом – це відкриття можливостей для випускників, зокрема підвищення рівня працевлаштування. За словами Тараса Володимировича, «наука – це спосіб знайти себе у житті. А відтак, заклади вищої освіти насамперед повинні не лише знати як і чому вчити студентів, але й постійно аналізувати ринки праці».
До дискусії долучився декан хімічного факультету Григорій Дмитрів, насамперед зауваживши, що досить складно знайти спільність в концепціях ідей університету, адже всі заклади вищої освіти – різні. Григорій Степанович навів приклад хімічного факультету Львівського університету, на якому навчання відбувається за формулою «навчання через дослідження», що дає можливість реалізувати студентам свої амбіції.
У цьому контексті перший проректор Київської школи економіки Єгор Стадний наголосив на ідеї створення «лабораторій майбутнього», у яких «досліджують, а потім звідти виходять люди, які втілюють свої знання для того, щоб це майбутнє настало», ґрунтуючись на міжнародному досвіді. За словами спікера, не всі університети здатні і повинні містити такі лабораторії, однак, на переконання Єгора Стадного, сьогодні існує дефіцит таких закладів вищої освіти.
Резюмуючи тези колег про ідею університету і його цінності, Володимир Гончаров висловив переконання, що університет – це місце, де люди «мріють, з’ясовують, чого вони хочуть і рухаються до мети». «Дух свободи мріяти має бути найголовнішим для університету», – наголосив модератор.
Під час панельної дискусії учасники також порушили питання викликів для освіти і науки в Україні. На думку спікерів, ключовими проблемами на сьогодні є стереотипи необхідності вищої освіти, розуміння її здобуття без аналізу ринку праці й візії майбутнього тієї чи іншої професії, а також фінансової винагороди.
Декан хімічного факультету Григорій Дмитрів теоретично змоделював можливість створення в Україні університету, який був би схожий на Оксфордський, наголосивши на важливості у такому випадку швидкої індустріалізації західного регіону України. Ангеліна Бережненко, аналізуючи проблеми вищої освіти, зауважила, що навчальним закладам потрібно приділяти особливу увагу питанням профорієнтації учнів, що дозволить, зокрема, долати стереотипи щодо необхідності вищої освіти для кожного.
Продовжуючи думку попередніх спікерів, колеги наголосили на важливості ринку праці та бажанні студентів навчатися на певних спеціальностях. Володимир Гончаров у цьому контексті порівняв проблеми різних професій, зокрема хіміків, біологів та юристів.
Учасники дискусії також зійшлися на думці, що українська наука повинна інтегруватися у глобальну науку, однак важливим і складним залишається питання закупівлі обладнання. «Якщо ми прагнемо втілити ідею Оксфордського університету в Україні, ми повинні розуміти, що тут повинні працювати науковці рівня Оксфорду, які повинні мати усі відповідні умови та обладнання для наукових досліджень світового масштабу. Окрім цього, потрібно проводити конференції, які слугуватимуть своєрідною рекламою для науковців того чи іншого університету», – наголосив Тарас Кицмей.
Під час панельної дискусії учасники також порушили питання міжнародного досвіду з питань поліпшення якості освіти. У цьому контексті Єгор Стадний насамперед наголосив на важливості співпраці українських науковців із закордонними. «Сучасні можливості дають змогу за мінімальних фінансових витрат використовувати можливість співпрацювати з науковцями світового рівня для викладання курсів українським студентам, зокрема удосконалювати практику викладання онлайн. Якщо є можливість, варто її використовувати», – наголосив спікер. Декан хімічного факультету Григорій Дмитрів і Тарас Кицмей погодилися з твердженням про те, що налагодження будь-яких наукових контактів завжди ґрунтується на людських відносинах.
Також учасники дискусії обговорили питання доступності вищої освіти для кожного, визначення рівня знань у цьому контексті, а також доцільності утворення фахових коледжів. Спікери наголосили, що варто розробити алгоритм проведення зрізу знань випускників шкіл для того, аби реально оцінити шанси і потребу здобуття вищої освіти, а також краще проаналізувати доцільність створення сучасних коледжів і відкрити для їхніх випускників ринок праці. Також, на думку учасників дискусії, важливим для кожного вступника є вміння самостійно вчитися, що, зокрема, передбачають університетські курси.
Надалі до дискусії долучилися усі охочі. Зокрема, студентів цікавили питання працевлаштування юристів, особливості вибору спеціальності, поняття «університет» та недоліки навчання онлайн. Також учасники дискусії мали змогу разом зі студентами обговорити питання важливості фінансової мотивації працедавців та її обсяг в залежності від обраного фаху.
На завершення дискусії учасники заходу порушили глобальні питання, зокрема щодо способів підготовки випускників університету, які змогли б змінити не лише державу, але й світ.
