27 вересня 2024 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося відкриття і пленарне засідання Всеукраїнської науково-практичної конференції «Історико-етнографічна ідентифікація лемківської культури: історія, традиція, мистецтво». Організували захід кафедра режисури та хореографії факультету культури і мистецтв Львівського університету та Львівське обласне товариство «Лемковина» Всеукраїнського об’єднання лемків. До співорганізаторів конференції долучились Львівський фаховий коледж культури і мистецтв, Фундація дослідження Лемківщини у Львові та Львівська громадська організація «Етнохореологічна фундація імені Романа Володимира Гарасимчука». Форум мистецтвознавців відбувся у змішаному очно-дистанційному форматі.
Як зазначають організатори, мета конференції ‒ активізувати наукові дослідження та мистецькі діалоги навколо питань історичної, етнографічної, культурологічної і мистецької спадщини лемків, як однієї із найменш досліджених етнографічних групи українців у ХХ столітті. Відтак, історичні події, які з ними пов’язані, на думку вчених, потребують ґрунтовного наукового аналізу різноманітних джерел, де зафіксовані факти подій, культурна спадщина, традиції та унікальність мистецької культури у пісні, музиці, танцях і діалектах.
Відкриваючи науково-практичну конференцію, із вітальним словом до учасників звернувся доцент кафедри режисури та хореографії Львівського університету Олег Кузик. Свій виступ Олег Євгенович розпочав із окреслення актуальності та важливості проведення науково-практичного форуму. «Друга неділя вересня в Україні – День пам’яті примусового виселення українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини, що тривали протягом 1944–1951 років. Відтак наша всеукраїнська науково-практична конференція порушує питання історії, етнографії, культурології і тих пам’ятних, трагічних моментів, які довелося пережити представникам цього етносу. І поряд із цим, ми будемо говорити про лемківську пісню, їхні танці, традиції і мистецтво загалом», ‒ зазначив Олег Кузик та коротко ознайомив присутніх з історичними віхами – періодами депортації лемків всередині ХХ століття.
Надалі присутні виконали Державний Гімн України та вшанували пам’ять усіх невинно вбитих українців у різні часи історії нашої держави, а також новітніх Героїв, які віддали своє життя у протистоянні із російським агресором.
Під час відкриття конференції чарівним співом дивували учасники хору «Евфонія» кафедри музикознавства та хорового мистецтва факультету культури і мистецтв Львівського університету під керівництвом Василя Чучмана. Аби допомогти учасникам заходу краще і глибше пізнати неповторну музичну культуру лемків, хор «Евфонія» виконав найвідоміші та найяскравіші зразки лемківського музичного мистецтва ‒ «Горе, долом ходжу», «Ой, верше, мій, верше» та «Чиє ж то полечко неоране».
До вітальних слів долучився проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар. Володимир Михайлович насамперед відзначив, що проведення таких масштабних заходів, а також можливість навчатися та працювати ми маємо завдяки титанічним зусиллям воїнів Збройних Сил України, які безстрашно захищають нашу державу від безжального російського агресора. «Наша держава – Україна – завжди була, є і буде. Вона залишатиметься такою багатонаціональною, співучою, мелодійною, культурною й пишатиметься усіма народами й етносами, які жили колись і живуть зараз на території України. Важливо відзначити, що проведення цієї науково-практичної конференції, яка порушує питання історії лемків, демонструє наше ставлення до історії України загалом. Ми шануємо пам’ять про жертв тих трагічних подій й академічна спільнота Львівського університету завжди пам’ятатиме про тих, кому довелося відчути невимовне горе і страждання внаслідок сталінського комуністичного режиму. Тож сьогодні ми проводимо конференцію, під час якої глибше пізнаємо фольклор лемків – милуємось їхніми народними піснями, танцями, вивчаємо культуру і мистецтво, гордо демонструючи те, що Україну – не здолати!», ‒ висловив переконання Володимир Михайлович.
Надалі учасників науково-практичного форуму, присвяченого культурі лемків, привітала декан факультету культури і мистецтв Мирослава Циганик. У своєму виступі Мирослава Іванівна зазначила: «У тяжкі часи війн і змін важливо зберігати цілісність і гідність. Людина, приходячи у цей світ, розуміє, що будь-яка матеріальна цінність не дає нам відчуття Вічності, у якій ми могли би написати історію на скрижалях пам’яті. Лише творчість і наша духовна спадщина є тими безцінним ресурсами, які переходять із покоління в покоління та надають нам можливість підтримувати зв’язок із нашими предками. Кожна наша етнічна частинка великої України – це, наче, маленькі джерельця, які об’єднується в одну потужну силу і які допомагають нам творити нашу ідентичність, зберігати нашу незалежність та соборність. Тож плекаймо нашу культурну спадщину разом і зберігаймо нашу незалежність», ‒ закликала Мирослава Циганик.
Слова вітання з нагоди відкриття конференції присутнім адресувала голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина», членкиня Президії Світової федерації українських лемківських об’єднань Оксана Данилів. Оксана Петрівна насамперед відзначила, що проведення таких заходів відбувається у надважкий час для українського народу і наголосила: «Попри усі виклики часу, ми не забуваємо свою культуру. Традиція фольклору лемків жива, її підтримують і розвивають колективи, ансамблі, хори. Окрім того, дуже важливу роль у підтримці фольклору цього етносу має проведення лемківських етнографічних фестивалів «Ватра» й інших мистецьких заходів, які регулярно відбуваються як в Україні, так і за кордоном. Ми – непереможні. Ми – українці. І наші товариства, незважаючи на воєнний стан, продовжують свою діяльність», ‒ висловила переконання Оксана Данилів й зауважила, що надважливим кроком у вирішенні історичної несправедливості сьогодні було б визнання депортації лемків на державному рівні. За словами Оксани Данилів, відповідні звернення представники організації вже передали на розгляд до Верховної Ради України.
Учасників конференції привітав Народний артист України, в.о. завідувача кафедри режисури та хореографії Олег Петрик. «Висловлюю вдячність організаторам за проведення цієї науково-практичної конференції, яка ще раз нагадує нам про те, звідки ми прийшли і звідки наші гени. Український народ є надзвичайно багатим на різні види мистецтва, і молодь повинна бачити які в нас сильні традиції та історія. Саме це має стати беззаперечною мотивацією у досягненні своїх цілей на своєму місці. З впевненістю можна сказати: у нас є той ген, який допоможе зробити неможливе», ‒ переконаний Олег Олегович.
На відкриття конференції завітала директорка Львівського фахового коледжу культури і мистецтв Зоряна Рибина. У своєму виступі Зоряна Юріївна акцентувала, що історія лемків, без сумніву, є трагічною сторінкою в літописі України та коротко розповіла історію своєї родини, яка стала свідками тих страшних подій середини ХХ століття. «Лемківський фольклор сьогодні допомагає зберегти українську ідентичність. І молодь, яка присутня тут, пізнає це мистецтво на сцені і «понесе» його в майбутнє. Безперечно, це стане вагомим кроком у розвитку української культури, доповненням до великого мистецького надбання, яскравою палітрою у культурному світі України загалом», ‒ окреслила актуальність проведення заходу Зоряна Рибина.
Голова Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Максим Равлюк долучився до привітань учасників конференції, наголосивши на важливості проведення такого наукового заходу для дослідження та розвитку культури Лемківщини, відродженні їхніх мистецьких скарбів.
Під час пленарного засідання учасники не лише виголошували доповіді, у яких порушували найактуальніші питання вивчення і дослідження фольклору лемків, а також презентували мистецько-творчі номери, під час яких Народний ансамбль пісні і танцю «Лемковина» Палацу культури імені Гната Хоткевича виконав лемківські народні пісні «Зашуміли ліси», «Там пониже селечка», «Лемківську молитву» та інші музичні твори представленого етносу. Окрім того, учасники ансамблю доповнили свій виступ лемківським танцем зі Словаччини «Тиха вода».
Ансамбль народного танцю «Діброва» Львівського фахового коледжу культури і мистецтв представив лемківські танці «Колечко» та «Карічка», а Дівочий вокальний ансамбль «Грація» ЛФККіМ презентував усім присутнім «В’язанку лемківських народних пісень», які нікого не залишили байдужим. Окрім того, присутні мали змогу почути проникливу поезію, яка доповнювала мистецько-творчі презентації в рамках заходу.
Після завершення пленарного засідання учасники мистецького форуму продовжать роботу на факультеті культури і мистецтв Львівського університету у п’яти секціях за такими напрямками: «Український генетичний код, лемківська культура у вимірі часу», «Календарно-обрядова та звичаєва культура лемків», «Лемківська мистецька спадщина (пісенного, танцювального та музичного мистецтва)», «Джерела фіксації культурної ідентичності, науково-етнографічні дослідження та творча спадщина лемків», а також «Традиційна культура лемків у декоративно-ужитковому (прикладному) мистецтві та народному вбранні».
