18 та 19 квітня 2024 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відзначили 100-річчя від дня народження заслуженої професорки університету Нонни Копистянської.
Вчена народилася 18 квітня 1924 року, була випускницею філологічного факультету Львівського університету, усе своє професійне життя працювала на кафедрі світової літератури факультету іноземних мов, була докторкою філологічних наук, знаною у світі літературознавицею, авторкою авторитетних монографій із жанрології та художнього часопростору, засновницею й багаторічною керівницею Міжнародного міждисциплінарного науково-методологічного об’єднання-семінару «Проблеми художнього часу, простору, ритму».
Співорганізаторами Урочистої академії стали кафедра світової літератури, факультет іноземних мов та філологічний факультет Львівського університету, в партнерстві з Інститутом Івана Франка НАН України та Інститутом літератури імені Тараса Шевченка, а також Платформою інтермедіальних досліджень. До заходу долучилися учні наукової школи професорки Копистянської, учасники Об’єднання-семінару, колеги з інших наукових установ, аспіранти і студенти, а також ті, хто знав вчену, мав нагоду працювати з нею або її працями. Заходи відбувалися наживо й у дистанційному форматі у Будинку вчених та пам’ятних місцях родини Копистянських.
Ювілейні заходи розпочалися з вітальної частини Урочистої академії, яку відкрила завідувачка кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Лідія Мацевко-Бекерська, відзначивши внесок Нонни Копистянської у світову науку й історію кафедри. Учасників Урочистої академії привітав проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського університету Сергій Різник. Зі зверненням до учасників академії та словом про професорку Нонну Копистянську виступив декан факультету іноземних мов Львівського університету Любомир Бораковський, особистим теплим спомином про Нонну Копистянську поділилася заступниця декана з наукової роботи Олеся Татаровська.
У вітальному слові співорганізатора урочистостей й учня професорки директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАНУ Євген Нахлік схарактеризував Нонну Хомівну як цікаву викладачку і глибоку науковицю; саме в Інституті Івана Франка сьогодні зберігається книжковий фонд Нонни Копистянської та 2014 року було видано «Діалогічні обертони», збірник на пошану пам’яті.
Привітав учасників та організаторів ювілейної академії також декан філологічного факультету Роман Крохмальний, співпрацю із цим факультетом Нонна Копистянська не припиняла до кінця своєї праці в університеті. А Олександр Моторний, заступник декана філологічного факультету, привітав присутніх від імені кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького, яку свого часу закінчила Копистянська, розкрив її постать як талановитої богемістки, адже свою наукову діяльність професорка починала як дослідниця чеської літератури.
Науковим ідеям Нонни Копистянської, їхньому теоретичному осмисленню та практичному втіленню в сучасній науці була присвячена наукова робітня «Orbis scientiarum», яку модерувала доцентка кафедри світової літератури Ярина Тарасюк. Робітня містила два блоки, відповідно до ключових наукових проблем, яким присвячено праці Нонни Копистянської, а це жанрова система літературознавства та художній хронотоп.
У першій панелі «Жанр і проблеми генології літератури» заслухали й обговорили дві доповіді: концепцію жанру в наукових працях Нонни Копистянської розкрила кандидатка філологічних наук, докторантка Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Оксана Левицька, а динамічну природу і розмаїття літературознавчих концептуалізацій жанру проаналізувала докторка філологічних наук, професорка кафедри світової літератури Львівського університету Ольга Бандровська.
У другій панелі «Дослідження художнього часопростору» доповіді були присвячені проблематиці хронотопу, яку розробляла учена упродовж тривалого часу: докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Наталія Мочернюк висвітлила тему концепції часу в наукових працях Нонни Копистянської, докторка філологічних наук, професорка кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Львівського університету Алла Татаренко проаналізувала містерію часу в романі Горана Петровича «Крамничка “З легкої руки”», а докторка філологічних наук, професорка кафедри німецької філології Львівського університету Світлана Маценка виступила з доповіддю про поетику простору в новітній німецькій літературі та науковій думці. На завершення наукової робітні творча лабораторія Платформи інтермедіальних досліджень у складі Світлани Маценки, Ярини Тарасюк, Софії Варецької та Діани Мельник проаналізували організацію художнього простору в «Кассандрі» Лесі Українки й анонсували вихід у світ дослідження «Інтермедіум Кассандра».
У межах Урочистої академії в день 100-річчя відбувся також Круглий стіл, присвячений спогадам про професорку Нонну Копистянську, її наукові пошуки й наукову школу, педагогічні знахідки, методичні новації, особливі людські риси та родинне спілкування. Своїми спогадами про знайомство з вченою, наукову співпрацю, спільні конференційні поїздки, спілкування та роботу над біобібліографічними покажчиками поділилися професорка кафедри зарубіжної літератури Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Жлуктенко, директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік, завідувачка відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Маргарита Кривенко, директор видавництва «ПАІС», де вийшли з друку дві монографії вченої, Ігор Паславський, професорка Інституту германістики Віденського університету Лариса Цибенко, доцентка кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ Мар’яна Челецька та інші.
Багато теплих спогадів про професорку розповіли колишні аспірантки та членки Міжнародного міждисциплінарного науково-методологічного об’єднання-семінару «Проблеми художнього часу, простору, ритму» Світлана Маценка, Наталія Мочернюк, Марія Коляно, Наталія Тодчук, Оксана Левицька.
Включенням із Литви привітав учасників Урочистої академії також Данило Бенатов, доцент кафедри екології та технології рослинний полімерів Національного технічного університету України «Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського», близький друг родини Копистянських та син першої аспірантки Нонни Хомівни.
Продовження пам’ятних заходів відбулося 19 квітня у Парку Івана Франка, де, за участі декана факультету іноземних мов Любомира Бораковського, учасників Урочистої академії, науковців університету та інших інституцій, а також студентів, висаджено два дерева на вшанування пам’яті професорки Нонни Копистянської та її чоловіка доктора геолого-мінералогічних наук Романа Копистянського. Дерева ростуть на галявині біля центральної алеї, а іменні меморіальні таблички через інформацію за QR-кодами розповідають про вчених. Ідею висадження дерев на вшанування пам’яті Копистянських ініціювали учениці професорки Світлана Маценка та Оксана Левицька, підтримали фінансово також близькі до родини Копистянських науковці, а допомогло втілити Управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради. Як символ пам’яті, стійкості і продовження життя обрали улюблені дерева Копистянських — ґінкго, а його «здвоєно-єднині» листочки стали емблемою Урочистих заходів із відзначення 100-річного ювілею.
