«Історія сучасної України показує, що консенсусу щодо розуміння й трактування характеристик, історичних періодів і показників державотворення як в науковому товаристві, так і в політикумі й досі не досягнуто», – про це заявила доктор психологічних наук, професор Львівського університету Наталія Жигайло під час виступу на пленарному засіданні Всеукраїнської науково-практичної конференції «Безпека українського народу в ХХІ столітті: проблеми, витоки, рішення», що відбулась 27 листопада 2015 року на економічному факультеті Університету.
На думку професора, це пов’язано з низкою факторів, зокрема зі специфікою історичного розвитку української державності, коли держава довгий історичний період самостійно не існувала, а українські землі перебували в складі інших держав; відсутністю достатньої наукової бази для швидкого та кваліфікованого забезпечення процесу державотворення науково обґрунтованими моделями; політизацією цього питання, що суттєво гальмує можливість легітимації певних особливостей процесу державотворення; специфікою сучасного періоду розвитку української держави в умовах як зовнішніх, так і внутрішніх викликів.
«Україна – молода держава, яка стоїть на політичному роздоріжжі, вона не має єдиної ідеології для сповідування. Це означає, що не має стержня, який би утримував суспільство разом, надавав йому мету, направляв його, робив стійким до зовнішніх подразників і гасив внутрішні суперечності», – зазначила Наталія Жигайло.
За її словами, історичні умови нашої країни спричинилися до того, що національна стратегія державотворення зараз складається з двох взаємозв’язаних процесів: національного відродження (історичної пам’яті, мови, культури, духовності, звичаїв, традицій) і розвитку України в освітньому, науково-технічному, економічному, соціальному, політичному, оборонному, культурно-духовному відношенні до рівня передових держав світу.
«Духовність як ключова ознака нації є основною державотворчою потенцією нашого суспільства, здатною сприяти побудові нової, модерної, демократично-правової української державності. Ефективна діяльність держави в сфері національної та культурної політики покликана створювати для молоді мотиваційні, моральні, поведінкові та духовні стимули для активної участі в процесах сучасного державотворення. І тільки національна свобода може стати основою соціальної справедливості, а національна держава – основою невмирущості українського народу», – вважає професор Університету.
«Сучасний глобалізований і суперечливий світ потребує змін не тільки економічних, але й духовних. Проблеми економіки, політики, суспільства трансформуються у проблеми менеджменту, і якщо ними нехтувати, то про побудову духовного суспільства, етичної економіки та соціально-орієнтованого менеджменту годі й говорити», – переконана професор Національного університету «Львівська політехніка» Галина Захарчин.
Галина Захарчин вважає, що еволюційний шлях розвитку суспільства та, відповідно, менеджменту стосується передусім еволюції цінностей. З огляду на це професор розповіла учасникам засідання про нові цінності в контексті еволюційної мети людства, виокремивши ті, які, на її думку, є необхідними для побудови етичної економіки й духовного суспільства.
За словами Галина Захарчин, довіра сьогодні вже стала складовою соціального капіталу, яким треба ще навчитися управляти. Водночас, довіра, яка приведе до впевненості й захисту людини, поповнює перелік найдевіцитніших категорій нашого часу.
Серед ціннісних категорій, на думку науковця, основними є: свобода, яка забезпечує повну реалізацію права вибору; гармонія, яка може зменшити хаотичність у процесах, рішеннях і підвищити синергію продуктивної праці; любов, без якої неможлива відданість праці, колективу, нації, ідеї; сім’я, яка зберігає традиції, пошанування, повагу, культуру відносин, відчуття святості й захисту; творчість, що мотивує створення соціального й духовного блага, яка спонукає до постійного пошуку й саморозвитку особистості; якість, що виявляється в якості думки, праці, навчання, відпочинку.
«На основі нових цінностей ми зможемо побудувати духовне суспільство і закласти основи еволюції свідомості, розуму й еволюції форми», – переконана Галина Захарчин.
Звертаючись до учасників пленарного засідання, професор НУ «Львівська політехніка» наголосила, що вже сьогодні «необхідно засівати і плекати шляхетну культуру взаємодії, спілкування, позитивного мислення, культуру соціального стану – бути соціально активними і відповідальними на всіх рівнях», і закликала кожного з присутніх «розчищати свій простір свободи і радості, закладати фундамент побудови нового суспільства-духовного».
