6 червня 2023 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася презентація проєкту «Скріплені кров’ю», присвячена українсько-грузинській військовій співпраці та глибоким історичним стосункам українського і грузинського народів. Захід відбувся за участю автора проєкту історика та тележурналіста, випускника Львівського університету Олега Манчури, декана історичного факультету Руслана Сіромського, студентів та усіх охочих детальніше вникнути в українсько-грузинські історичні відносини.
Декан історичного факультету Руслан Сіромський представив гостя та коротко окреслив основну ідею самого проєкту. «Наша зустріч сьогодні присвячена телевізійному, публіцистичному та науковому проєкту, автором якого є Олег Манчура – історик та тележурналіст. Він також редагував журнали різного тематичного спрямування для різної аудиторії, автор декількох історичних проєктів на провідних телевізійних каналах. Олег Манчура також асоціюється із людиною-мандрівником, за яким важко простежити. У серпні 2008 року, перебуваючи в Грузії, він став очевидцем історичних подій – російського вторгнення на територію Грузії, що спровокувало зацікавлення до того, що відбувається як з історичної точки зору, так і з політологічної. Відповідно, це стало підґрунтям для створення проєкту, який сьогодні ми презентуємо в Університеті», ‒ зазначив Руслан Богданович.
Автор Олег Манчура коротко розповів усім присутнім про проєкт «Скріплені кров’ю», присвячений українсько-грузинській військовій співпраці, який складається із однойменних книжки та документального фільму в двох частинах.
«Сьогоднішню презентацію хотілося б присвятити усім історикам у широкому розумінні, гуманітаріям, бо саме вони насправді розуміли, що ніякі технологічні прориви, модернізації чи реформи в Україні не мають сенсу доки не вирішене екзистенційне питання – питання співіснування з росією», ‒ висловив переконання Олег Манчура й зауважив, що саме історики знали, якою жорстокою буде ця війна.
Власне у книзі «Скріплені кров’ю» йдеться про культурні та політичні зв’язки між Грузією та Україною протягом століть. Ця книга не просто про українсько-грузинську військову співпрацю, а про два по-справжньому братські народи, згуртовані чином добровольців.
Особливий акцент зроблений на подіях після розпаду СССР, адже Грузія, за словами Олега Манчури, стала «лабораторією гібридних (а потім і відкритих) методів російської агресії, які пізніше було застосовано і проти України».
Саме тому детальну увагу приділено спецоперації українських військових в 1993 році з порятунку грузинських біженців з Абхазії ‒ тоді від геноциду вдалося врятувати близько семи тисяч грузинів. Окреме місце в книзі посідають члени УНСО, які воювали за територіальну цілісність Грузії в 1990 роках, семеро з них загинули і посмертно нагороджені найвищим орденом ‒ Вахтанга Горгасалі.
«Цю книгу вперше було представлено на Львівському форумі видавців восени 2021 року, але подальші презентації зірвала велика війна. Також презентація відбувається сьогодні в Брюсселі і паралельно у Львівському університеті. Презентація фільму та книжки «Скріплені кров’ю» відбулася 9 травня 2023 року в державному агентстві «Укрінформ» та була приурочена 105-й річниці проголошення незалежності Української та Грузинської республік», ‒ наголосив історик Олег Манчура.
«Книжка більш фактологічна і документальна, вона закінчується ілюстрованими розповідями про 23 загиблих грузинських добровольців, що віддали життя за Україну з 2014 до 2021 років. Коли я почав знімати фільм, який є розширеною версією книжки, ця цифра, на жаль, збільшилася уже майже вдвічі», ‒ зазначив автор.
Крім актуальної історії, у фільмі також досліджено українську допомогу у відбитті російської агресії в серпні 2008 року; відображено тісні українсько-грузинські культурні та мілітарні стосунки; вперше представлено розповідь про найбільшу українську колонію на Кавказі, в містечку Бакуріані тощо.
«Грузини не ховаються. І власне у фільмі через призму однієї людини показується чому грузинські добровольці пішли воювати в Україну. Їх дуже багато, але про них мало можна сказати. У фільмі, зокрема ідеться про диверсійно-розвідувальну групу – про людей, які підготовлені і є кваліфікованим спеціалістами – від керівників спецслужб до наймолодшого генерала Грузії. Мета фільму – піднятися над контекстом, не розглядати певні приватні історії, а зрозуміти ширшу оптику. Сподіваюся, мені це вдалося», ‒ висловив переконання Олег Манчура і запросив усіх присутніх до перегляду другої половини документального фільму про українсько-грузинські стосунки.
Надалі відбулося обговорення фільму і проєкту загалом. Зокрема, присутніх цікавили питання різниці у поглядах грузинської влади та грузинського суспільства у ставленні до подій в Україні, питання російських наративів, які й до сьогодні використовує російська пропаганда в Грузії та ін.
