17 травня 2024 року на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася урочиста академія приурочена до 100-ліття з дня народження української поетеси Марії Хоросницької.
Марія Хоросницька (справжнє прізвище Дзьоба, у шлюбі Сваричевська; 1924–2006) відома своїми поетичними збірками «Краю мій» (1960), «Вересень — місяць весняний» (1964), «Симфонія любові» (1966), «Спалах» (1989), «Зелені піраміди» (1973), «Вірність» (1974), «Акорди» (1978), «Невгомонність» (1984), «Відлуння пережитих літ» (2002) та ін. Значна частина її творчого доробку призначена для дітей та закорінена у мистецький простір рідного Львова. На її віршах для малят виросло не одне покоління українців. Тож не дивно, що до організації урочистої академії активно долучилися не лише Львівська обласна Національна спілка письменників України, а й Львівська обласна Мала академія наук.
Модерував академію декан філологічного факультету Роман Крохмальний, який у своєму слові закцентував на важливості подій, які дають змогу відчути тяглість літературного процесу та актуалізувати творчість таких постатей як Марія Хоросницька у сучасності. Голова Львівської обласної Національної спілка письменників України Олесь Дяк розповів про заходи, які покликані вшанувати пам’ять Марії Хоросницької у Львові та у с. Хоросно, а також поділився спогадами про поетесу.
Літературознавець, член-кореспондент НАН України, професор-консультант кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Микола Ільницький у своєму докладному фаховому аналізі творчості Марії Хоросницької подав основні віхи її життя і творчості, згадав її тверду громадянську позицію у радянські часи та відзначив характеристичні людські риси її особистості, доброзичливий гумор та позитивне життєставлення.
“Ми про її життя нічого не знаємо, – наголосив у доповіді професор Микола Ільницький. – Ті ж, хто знав про її минуле, боявся писати. Бо воно не було вистелене трояндами: арешт, заслання. Визволив її з біди письменник Петро Козланюк. Відтак вона старалась, щоб це лихо не повторилося, перейшовши на творчість для дітей. Втім, це не допомогло їй поновитися в педінституті, та й до Спілки письменників прийняли пізно”.
Споминами про поетку та власними рефлексіями над її творчістю поділилися професор кафедри класичної філології, відомий перекладач і письменника Андрій Содомора, літературознавиця, поетеса, доцентка кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Галина Крук, письменниця Марія Людкевич, вихованка поетеси Ліліана Косановська та ін.
На урочистій академії раз у раз лунало поетичне слово Марії Хорсницької. Із читанням її поезії виступили вихованці літературної студії «Галиця» та студенти першого і другого курсів освітньої програми «Літературна творчість» (керівник М. Челецька).
На академії були присутні також і донька Марії Хоросницької пані Лідія Пасічнюк із своїм чоловіком Андрієм, донькою Мартою і онучкою Терезою.
На завершення академії слово узяла онука Марії Хоросницької, декан медичного факультету №1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, д. мед. н., професор кафедри патофізіології Марта Колішецька, яка поділилася зворушливими родинними історіями про свою бабусю та подякувала усім організатором за цю подію.
