15 грудня 2016 року в Педагогічному коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках декади циклової комісії викладачів педагогіки та психології проведено усний журнал «Іван Франко як педагог», в якому взяли участь викладачі і студенти Педагогічного коледжу та факультету педагогічної освіти.
Зі вступним словом до учасників звернулася голова циклової комісії викладачів педагогіки та психології Романа Михайлишин, яка нагадала, що упродовж 2016 року, який був оголошений роком Михайла Грушевського та Івана Франка, у Педагогічному коледжі Університету відбулися численні наукові та культурно-виховні заходи.
Процес національного і духовного відродження України супроводжується відкриттям або переоцінкою духовних надбань нашого народу. Потрібно використовувати досвід минулого, зокрема, спадщину видатних діячів, які є носіями національних рідношкільних ідей і своєю сподвижницькою працею спричинилися до духовного відродження України.
До прогресивних діячів минулого, які зробили значний внесок у розвиток української педагогічної науки і творчу спадщину яких доцільно використати сьогодні, належить великий український письменник і мислитель Іван Франко.
Першу сторінку усного журналу відкрила авторським віршем «Нам пора для України жить» Любов Бабій, студентка першого курсу Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка.
Студенти другого курсу Тетяна Козак та Христина Приступа висвітлили фактори, які вплинули на світогляд і педагогічні погляди Івана Франка, а Наталія Мачіха, Ольга Стебельська – мету і завдання виховання. Студенти третього курсу факультету педагогічної освіти Ірина Саксановська й Аліна Гаврилюк на основі аналізу публіцистичних статей та художніх творів показали стан й зміст освіти, методи та форми навчання. Юрій Копанишин, Мар’яна Костів, Мар’яна Яцишин, студенти другого курсу проаналізували проблему учителя в працях Івана Франка.
Ґрунтовне знання історії й становища поневоленого українського народу викристалізували в Івана Франка чітку державницьку позицію й тверде переконання в тому, що повний розквіт рідного шкільництва, української педагогіки, освіти й науки, можливий тільки в умовах самостійної Української держави. Надію на її відродження й розвиток він пов’язує з дітьми – майбутнім української нації:
Ти мій рід, ти дитино моя,
Ти вся честь моя і слава,
В тобі дух мій, будуще
Моє, і краса, і держава
Сьогодні так само актуально, як і у ті далекі часи звучать настанови Генія, адресовані молоді: «Здобувайте знання – теоретичне й практичне, гартуйте свою волю, виробляйте себе на серйозних, свідомих і статечних мужів, повних любові до свого народу і здібних виявити ту любов не потоками шумних фраз, а невтомною тихою працею. Таких мужів потребує кожна нація й кожна історична доба» («Одвертий лист до галицької української молодежі»).
Іван Франко про своє місце в освітній справі скромно висловився у виступі на Снятинському вічі 1892 року: «…я школами ніколи особно не займався, учителем ніколи не був. Так що не один міг би мені сказати, що справа шкільна для мене – чуже поле. Може, воно й так, але можна дивитися на се і з другого кінця» («Наші народні школи і їх потреби»).
Власне, на цьому «другому кінці» і бачимо франкове місце в освіті. Він вважав освіту справою громадянською, і будучи справжнім громадянином, мав за обов’язок в «її систему втручання». І не тільки. Він будив свій народ і закликав до активної участі у розбудові національної системи освіти, спонукав до реформ в освіті.
Працівники Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки підготували виставку «Іван Франко: освітньо-педагогічні ідеї».
Асистент кафедри корекційної педагогіки та інклюзії факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка
Світлана Вижанова написала музику на вірші Івана Франка «Як би ти знав як много важить слово», яку під час заходу виконала Соломія Гавришкевич, студентка четвертого курсу факультету педагогічної освіти. Пісню «Місяцю-князю» на слова Івана Франка виконала Софія Котоус, студентка першого курсу Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка.
Григорій Васянович, Доктор педагогічних наук, професор Львівського державного університету безпеки життєдіяльності презентував збірку наукових праць «Прометей духа», присвячену 160-річчю від дня народження Івана Франка. Презентацію розпочав авторським віршем «Іванові Франкові».
У збірці проаналізовано актуальні питання творчості мислителя, поета, педагога, культурно-громадського діяча. Науковий пошук зосереджено на проблемі філософсько-літературної творчості в аспекті її сучасності.
Висвітлено суть і зміст педагогічних ідей великого Каменяра, розкрито його етичні й естетичні погляди, досліджено смисл різних видів іронії Івана Франка у боротьбі з індивідуальним і суспільним невіглаством та реакційними силами.
Також Григорій Васянович ознайомив присутніх з новими виданнями «Із штольні серця» та «Педагогічний пантеон».
Ірина Каспрук, викладач музики з методикою навчання Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка написала музику на вірші Григорія Васяновича «Усі світи з’єдналися в тобі» та «Світанкова моя аморе», яку виконали Соломія Гавришкевич та Софія Котоус.
Марія Дяків, заступник директора з навчально-виховної роботи подякувала за організацію цікавого, наукового, змістовного педагогічного заходу.
Романа Михайлишин на завершення привітала присутніх з прийдешніми святами віршем Івана Франка:
З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров’ю,
В мирі, з братньою любов’ю,
Відтепер ішов нам час.
Щирій праці Бог поможе!
Дай вам Боже все, що гоже!
