Науковці та експерти взяли участь у засіданні круглого столу «Україна і проблеми реінтеграції Криму», яке відбулося 14 грудня 2016 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках конференції «Україна-Європа-Схід: проблеми та перспективи сучасної гуманітаристики».
Захід відбувся за участі проректора з науково-педагогічної роботи Університету Ярослава Гарасима, журналіста, директора Кримського департаменту фонду «Майдан закордонних справ», Андрія Клименка, експерта цього ж фонду Тетяни Гучакової, кандидата історичних наук Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Олександра Мавріна, тюрколога, наукового співробітника Інституту сходознавства НАН України Ірини Дриги, старшого наукового співробітника Інституту української археографії й джерелознавства ім. М. С. Грушевського, кандидата історичних наук Дмитра Гордієнка та інших науковців.
У виступі Андрія Клименка і Тетяни Гучакової йшлося про перспективи Криму в умовах санкцій та блокади, мілітаризацію економіки півострова та його соціальної сфери, а також про численні випадки порушення прав людини, які уже стали буденністю на окупованій території.
Андрій Клименко, зокрема, закцентував увагу на причинах провалу плану перетворення Криму на «вітрину» Росії і його уподібнення до Сочі.
«Створення «вітрини» не буде. Крим перетворять лише на військову базу Російської Федерації. Це наслідок інтегральної дії міжнародних санкцій і континентальної блокади, яка, під тиском громадянського суспільства, діє вже більше року на державному рівні. Тому, головним змістом російської політики щодо окупованого Криму стало перетворення його на гігантську військову базу. До слова, за кількістю військових чисельність кримської бази наближається до однієї з найбільших баз ВПС США у світі – Рамштайн», – зазначив Андрій Клименко.
Експерт наголосив на ще одному важливому аспекті російської політики в окупованому Криму: «В умовах мілітаризації, економічної блокади та санкцій, чітко простежується політична лінія Росії у сфері «соціальної політики» – витіснення «зайвого» населення з території військової бази. Це стосується як кримсько-татарського народу – консолідованої групи противників окупації, так й активістів різних національностей, які є політичними українцями», – зауважив журналіст, закликавши присутніх продовжувати боротьбу за повернення Криму до складу України.
Експерт фонду «Майдан закордонних справ», Тетяна Гучакова зосередила увагу присутніх на сучасному стані економіки Криму. Так, за її словами, уже через неповних 3 роки після окупації півострів повертається до радянських зразків господарювання, починаючи від галузевої структури економіки до стандартів соціального забезпечення населення.
«До прикладу, незважаючи на те, що у радянському інформаційному просторі популярним був міф про Крим як «всесоюзну оздоровницю», реальні економічні процеси на півострові тоді не були пов’язані з туризмом. У радянські часи з точки зору зайнятості населення, використання території й державних інвестицій, Крим насправді був, по-перше, великою воєнно-морською базою, по-друге, промисловим і науковим центром загальнодержавного значення у воєнному приборобудуванні і суднобудуванні, і лише по-третє, одним із центрів харчової промисловості. Після окупації Криму, російська влада почала відновлювати статус півострова як воєнної бази», – зазначила Тетяна Гучакова.
Експерт наголосила, що основною метою Росії після анексії Криму було захоплення воєнно-промислового комплексу та якомога довше використання української інфраструктури та українських виробників для постачання товарів, електроенергії і води на півострів. «Росію перш за все цікавили підприємства воєнно-промислового комплексу, яких у Криму налічувалося близько 30-ти. І зараз відбувається процес їхньої інтеграції у ВПК Росії не тільки технологічно, але і юридично», – повідомила Тетяна Гучакова.
Під час круглого столу із доповіддю «Освіта як інструмент поширення ідей «русского міра» в Криму» виступив кандидат історичних наук Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Олександр Маврін.
Науковець висловив переконання, що усі важливі процеси в житті країни розпочинаються із ментальності народу, яка проявляється у дрібних повсякденних вчинках і поведінці людей.
«Починаючи із радянських часів, українська мова як маркер самовираження була виведена за межі освітнього процесу – вона відігравала роль «декорації», хоча її і викладали у школах», – зауважив науковець, розповідаючи про основні інструменти поширення спершу прорадянської, а згодом і проросійської пропаганди.
«Крім того впадала у вічі система освіти в університетах, де викладачі – дріб’язкові, а дисципліни – не важливі і їх викладають поверхнево. Інша справа – імперська тематика. Університет став тотальним інструментом побудови «русского міра» у свідомості людей, формуючи відчуття ворожості до всього українського. А відтак, українську мову й історію виводили за межі зацікавлення мешканців Криму», – зазначив Олександр Маврін.
У доповіді «Збереження та ревіталізація кримськотатарської мови в українському оточенні» тюрколог, науковий співробітник Інституту сходознавства НАН України Ірина Дрига зосередила увагу на сучасному стані кримськотатарської мови. Науковець повідомила, що «мова представлених на демографічній мапі України кримських татар визначається як «надзвичайно загрожувана», оскільки є мовою спілкування здебільшого старших поколінь».
«Оцінки стану цієї мови, позначені в Атласі загрожуваних мов ЮНЕСКО, видаються надто оптимістичними і потребують глибшого аналізу», – зазначила Ірина Дрига.
Таким чином потрібно докласти зусиль для ревіталізації кримськотатарської мови шляхом первинної документалізації, яка передбачає збереження та оброку даних, участь лінгвістів та носіїв мови.
Ірина Драга також закцентувала увагу на питанні мовної асиміляції та участі українського соціуму у збереженні національної ідентичності. За словами науковця, фахове обговорення проблем збереження загрожуваних мов сприятиме популяризації ідеї культурного розмаїття, толерантному ставленню до представників різних етносів та народів, що проживають в Україні, діалогу та порозумінню між кримськими татарами, українським та російськомовним населенням Криму.
Старший науковий співробітник Інституту української археографії й джерелознавства ім. М. С. Грушевського кандидат історичних наук, Дмитро Гордієнко зазначив, що тема українського Криму досі залишається на маргінесі сучасної історіографії. Це стало поштовхом для науковців з Інституту української археографії та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського НАН України започаткувати цикл конференцій із кримознавства. За підсумками першої з них вони видали збірку наукових праць «Наш Крим».
«Наш Крим» – спільна робота Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України та Національного заповідника «Софія Київська». Її повна назва – «Наш Крим/Our Crimea/Bizim Qirіmіmіz». Видання є першою академічною збіркою, в якій кримськотатарську мову піднято на національний рівень: титульні сторінки оформлено українською, англійською та кримськотатарською мовами. До збірки увійшло 25 наукових публікацій, які охопили широке коло питань українського кримознавства, зокрема, проблеми поліетнічності й полірелігійності, процеси формування «кримського міфу» в контексті історії Російської імперії та історії сучасної Росії, а також інкорпорації півострова в загальноімперську адміністративну систему та асиміляції кримців.
Дмитро Гордієнко наголосив, що вивчення кримської історії неможливе без формування корпусу джерел з історії півострова, насамперед історії Кримського Ханату (XV–XVIII ст.). Крім того, важливою складовою опрацювання кримських джерел є мовна підготовка фахівців, оскільки значну частину документів створено давньоосманською й джагатайською мовами.
Видання, за словами Дмитра Гордієнка, «стало вагомим внеском у розвиток української гуманітаристики, вивівши нашу науку на рівень суспільних запитів». «Сподіваємося, що це видання сприятиме майбутній повноцінній реінтеграції Криму в межах Української держави», – зазначив Дмитро Гордієнко.
Окрім того, науковці під час круглого столу обговорили можливості і перспективи повернення Криму до складу України, а також дискутували щодо актуальних проблем окупованого півострова.
