Психологічна служба Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці зі Студентським науково-практичним товариством психологів (СНПТ) днями провели спеціальний проєкт під назвою «ПроМентальне», в рамках якого студенти разом із фахівцями створювали цікаві інформативні відеоролики про різні психологічні явища. Головною метою заходу було розкрити негативні ментальні стани, з якими стикається майже кожен та дати науково-психологічне пояснення про них на основі валідних джерел.
«Через масову дезінформацію про ментальне здоров’я ті, хто помічає в собі зміни настрою, деструктивні прояви поведінки, знецінюють серйозність проблеми та зменшують ймовірність отримання кваліфікованої допомоги. Зокрема, у соціумі виникають неправильне сприйняття розладів та хибні уявлення про симптоматику, що погіршує ситуацію, з якою зіштовхується особистість з негативним ментальним станом», – пояснює голова Студентського науково-практичного товариства психологів Львівського національного університету імені Івана Франка Анна Гусєва.
«У проєкті #ПроМентальне через низку відеороликів було розкрито чотири теми, які є найбільш актуальними: панічні атаки, обсесивно-компульсивний розлад, депресія, емоційне вигорання. Завдяки активному поширенню в соціальних мережах, результат співпраці студентів та кваліфікованих спеціалістів отримав значний схвальний відгук. Аудиторія зацікавилась тим, що зображувалось у відео, та дізналась більше про кожен розлад», – додає Анна Гусєва.
«З розладами, які висвітлені у відеороликах, на жаль, зіштовхуються чимало людей, зокрема молодь, – зазначає завідувачка Психологічної служби Львівського національного університету імені Івана Франка Анастасія Скаковська. – Значний відсоток молодих людей страждає на депресію, адже за останні роки депресивні розлади «помолодшали». Також на психоемоційний стан впливає війна, втрата життєвих орієнтирів, не бачення перспектив у майбутньому, відсутність безпеки. Хотілось привернути увагу до того, що депресія – це розлад, який потребує фахової допомоги, адже часом і сама людина може не здогадуватись про те, що має високий ступінь депресії і може сприймати свої симптоми як банальну лінь або прокрастинацію. Також часто і рідні людини, яка має депресію, можуть не зауважувати депресивні симптоми, просто можуть вважати таку людину дезорганізовоною, такою, яка не може «взяти себе в руки», – наголошує Анастасія Скаковська.
Окрім того, психологи відзначають, що багато людей зіштовхуються з таким явищем як панічні атаки, що особливо загострилось в часі війни. «У перші дні повномасштабної війни в Психологічну службу надходили звернення в телефонному режимі, і багато хто вперше за своє життя відчув панічну атаку на собі. Більшість вже адаптувались до того, що лунає сигнал повітряної тривоги, проте до сих пір є і ті, в кого починаються панічні атаки із сигналом сирени», – зауважує Анастасія Володимирівна.
За словами фахівців, на обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) страждає приблизно 2,5% людей, ОКР належить до тривожних розладів і, як правило, вперше проявляється в підлітковому або юнацькому віці. Часто людині, яка страждає на ОКР, буває соромно звернутись до фахівця, саме через абсурдність ідей і думок, які з’являються при цьому розладі.
«Ще один ролик був присвячений емоційному вигоранню, адже насправді, більшість людей можуть не здогадуватися про те, що мають емоційне вигорання або можуть недооцінювати ризики, до яких воно може призвести. Насправді вигорання зараз дуже багато, адже триває одинадцятий місяць війни, люди втомлені, багато хто поєднує навчання чи роботу з волонтерством, багато часу проводить у комунікації з людьми, хвилюється за рідних, які перебувають в гарячих точках бойових дій і таке інше. Це все також призводить до емоційного вигорання. Завдяки відеороликам можна краще зрозуміти різні розлади і зауважити, чи щось подібне є в мене, моїх рідних, друзів, знайомих, адже знання допомагають бути більш уважними до себе і до довколишніх. Якщо ми розуміємо, що депресія – це не лінь, ОКР – це не соромно, то скоріш за все вчасно звернемося за фаховою допомогою і зможемо зауважити «червоні маркери» у когось із нашого оточення, проявити підтримку і попросити таку людину звернутись до фахівця», – зазначає Анастасія Володимирівна.
Як розповідають організатори, робота над роликами була цікавою і динамічною. «Було досить складно почати, оскільки одразу ж виникло багато ідей. Зрештою, нам вдалося зібрати все до купи і почати роботу. Над відео працювала команда з 12 студентів. Зйомка одного відео тривала два дні: перший – розкриття стану через сцену з нашими акторами, другий – пояснення від психолога, який намагається висвітлити характеристику проявів розладів у поведінці. Під час випуску роликів, коли ми бачили шалений фідбек у вигляді переглядів, коментарів, з’явилось велике задоволення від власної праці і бажання ще більше працювати над проєктом», – розповідає голова Студентського науково-практичного товариства Анна Гусєва.