18 січня на 101-му році життя відійшов у Вічність Мирослав Симчич – Герой України, один із найепічніших звитяжців новітнього часу, сотенний УПА, Герой оборони Космача, винищувач НКВДистів, людина, яку не зламали 32 роки ГУЛАГу. В історії Української Держави Мирослав Симчич назавжди залишиться особистістю, яка надихає молодь на подвиги у боротьбі за волю України, абсолютно позитивною людиною, справжнім Воїном Світла.
Мирослав Симчич уособлює нерозривність боротьби українців за свободу, адже бійці Української повстанської армії були виховані на подвигах Січових Стрільців та вояків УНР. Водночас, звитяжність і хоробрість нинішніх Захисників і Захисниць України є наслідком впливу важкої і кривавої боротьби воїнів УПА. Завзяття українського вояцтва, втілене у постаті Мирослава Симчича, є духом одвічної стихії, що століттями спонукає покоління борців за Українську Державу на чин.
У 2013 році Мирослав Симчич читав лекцію на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Ставлення студентської молоді до його подвигу можна було чітко простежити у момент, коли сотенний Симчич зайшов у переповнену 311-ту аудиторію. Усі присутні встали, а потім довго вітали його гучними оплесками. Під час свого виступу він зазначив, що бачить у сучасній молоді потужний потенціал людей, готових до захисту України. Понад 330 днів жорстокої війни продемонстрували, наскільки правий був багатолітній борець за волю України…
Сотенний Симчич виявився не лише людиною чину, а й носієм ідеї, бо з перших днів свого звільнення з ГУЛАГУ він брав активну участь у поширенні філософії свободи, розклеюючи патріотичні листівки та розвішуючи національні прапори. Після відновлення незалежності України він став одним із тих, хто ніс ідейну силу УПА новому поколінню вільних українців. Мирослав Симчич зустрічався із учнівською та студентською молоддю, з військовиками, був учасником багатьох акцій, Помаранчевої революції та Революції Гідності. Упродовж короткого часу його можна було побачити на демонстрації у Києві, на зустрічі із школярами Коломиї та на відкритті нововіднайденої повстанської криївки на Яворівщині. Та ж невтомна сила, яка надихнула його повести сотню повстанців на батальйон НКВДистів і перемогти їх у нерівному бою, спонукала його невтомно працювати й на ідейному фронті.
Нинішнє покоління гарно подякувало сотенному Симчичу за його боротьбу. Окрім поваги, з якою його зустрічали у всіх спільнотах України, він є кавалером ордену «За Заслуги» та ордену «Свободи», нагороджений президентською відзнакою «25 років незалежності України», має звання почесного громадянина Львова, у місті Коломия йому встановлено прижиттєвий пам’ятник, його подвиг став частиною сюжету книги Михайла Андрусяка «Брати грому», сценарію фільму «Жива УПА», а 15 жовтня 2022 року Президент присвоїв йому звання Героя України.
Академічна спільнота Львівського університету висловлює щирі співчуття родині та близьким Мирослава Симчича. Вічна шана і вдячний уклін Нескореному Герою!