12 березня 2024 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Україна та цивілізаційні виклики: долаючи лихоліття війни (1914-2024 рр.)», яку організував Львівський національний університет імені Івана Франка спільно з Львівською обласною військовою адміністрацією, Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Інститутом історії України НАН України та Інститутом українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України. Модератором наукового заходу став завідувач кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського ЛНУ ім. Івана Франка, професор Олексій Сухий.
Розпочали конференцію з хвилини мовчання, віддавши шану усім полеглим Захисникам та Захисницям України. Окрім того, учасники конференції делегували студентів Університету для покладання квітів до пам’ятної стели загиблим Захисникам і Захисницям, що на Марсовому полі у Львові.
Надалі, звертаючись до присутніх, Олексій Сухий акцентував на актуальності питань, представлених на конференції, зокрема на важливості обговорення цивілізаційних викликів, які стоять перед Україною, на подоланні лихоліття війни та поступі українців у військовому дискурсі.
Також учасників конференції привітав Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Володимир Петрович наголосив на тому, що конференція насамперед базується на аналізі десятилітнього військового процесу боротьби за волю, який триває в Україні до сьогодні. «Цьогоріч минає 10 років від початку військової агресії росії в Україні, яка відбувається у час панування демократичних засад, декларації верховенства права і прав людини у майже цілому світі. Події, які ми сьогодні аналізуємо, доводять не просто бажання українців обстояти свою державу, жити у демократичній, європейській країні, але й демонструють противагу прагненням росії, яка споконвічно захоплює чужі території та намагається присвоїти собі здобутки передусім культурного плану й за рахунок цього зміцнювати свої імперські позиції. Відтак, боротьба за існування нації стала найбільшим викликом для українців, але також ознаменувала архітектурні зміни усього світу», ‒ висловив переконання Володимир Петрович, закликавши учасників до дискусії щодо цього питання.
Ректор зазначив, що 10 років тому сталася ще одна подія, яка не мала аналогів у світовій історії, ‒ Революція Гідності, котра, за словами Володимира Мельника, «хоч і відбулася у сфері буття українців, але беззаперечно вплинула на світоглядні засади і цивілізаційні принципи ширшого кола суспільств».
У своєму виступі Ректор також окреслив інші виклики, перед якими сьогодні постала Українська Держава. Це, на переконання Ректора, особливості процесів становлення громадянського суспільства, які декларують цілісність нації і формування боєздатної інституції ‒ Збройних Сил України – не лише на фізичних, але й на інтелектуально-технологічних перевагах. «Наша держава зараз перебуває в складному, відповідальному і, водночас, унікальному історичному періоді, тому завдання кожного з нас – зробити так, щоб цей час став основою для становлення незалежної Української Європейської Держави», ‒ переконаний Володимир Петрович.
Надалі до присутніх звернувся голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. Максим Зіновійович насамперед висловив вдячність Захисникам і Захисницям України, які творять історію і наближають перемогу України над російським агресором, і зауважив, що сьогодні Україна сформувала беззаперечно сильну і професійну, історично виправдану армію, чиї воїни готові безстрашно стати на захист держави у будь-яку мить. «Варто зазначити, що Україна і українці брали активну участь у світових війнах, завжди були на арені бойових дій, але не мали можливості сформувати власну сильну армію. Утім, попри всі історичні перипетії, тепер вона у нас з’явилась і стала основою українського суспільства. Україна є полем бою демократії з тиранією, тому наше завдання ‒ зробити все можливе, аби разом писати цю історію про нашу перемогу. Вистоявши, ми здійснимо величезний внесок в розвиток цілого демократичного світу», ‒ переконаний Максим Козицький.
Слова вітання присутнім від імені начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, генерал-лейтенанта, професора Петра Ткачука та усієї академічної спільноти адресував перший заступник начальника Академії, полковник, професор Володимир Грабчак. Володимир Іванович насамперед відзначив, що наукове зібрання у Львівському університеті порушує надзвичайно актуальні і важливі питання, присвячені аналізу світових воєн та десятиріччю з початку російсько-української війни, що є доречним і обґрунтованим в умовах сьогодення.
Володимир Грабчак наголосив на ключовій ролі Першої світової війни, яка згенерувала суттєві світові зміни і заклала початок рушійних державотворчих процесів в багатьох країнах. «Перша світова війна спричинила трансформацію світового устрою, призвела до розпаду імперій і виникнення нових держав. Для України цей період характеризувався початком визвольних змагань за свою незалежність. Згодом з’явились українські збройні формування, в історію увійшли їхні перемоги і поразки, як забезпечивши історичну пам’ять про державотворення, так і закарбувавши у свідомості нації уроки нехтування законами єдності у збройній боротьбі з підступним ворогом», – зазначив Володимир Грабчак.
У виступі Володимир Грабчак коротко окреслив наслідки Першої світової війни для міжнародного устрою та проаналізував ключові події ХХ століття до розпаду Радянського Союзу. Натомість, за його словами, збройні конфлікти ХХІ століття «є логічним уособленням маніакальної ностальгії росії за вагомим місцем на світовій арені». «Тут є доречним порушувати питання російсько-української війни, аналізувати її хід в історичному контексті та не забувати про неабиякий вплив військово-економічної допомоги союзників росії на її військовий потенціал», ‒ зазначив Володимир Іванович та наголосив на важливості проводити відповідні наукові і прикладні зустрічі, аналізуючи мілітарний розвиток різних країн світу.
Також у виступі Володимира Грабчака йшлося про діяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного в роки російсько-української війни (2014-2024 рр). Професор відзначив, що на Академію були покладені надзвичайно важливі завдання у загальній системі охорони країни. «Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного забезпечує безперервний освітній процес навчання військових, зокрема, структурні підрозділи Академії активно залучені до підготовки і перепідготовки кваліфікованого особового складу, бойових з’єднань і частин, військ Сил Оборони. Сьогодні наші бойові підрозділи виконують завдання на усій лінії зіткнення», ‒ зазначив Володимир Грабчак і подякував представникам місцевої влади за сприяння у підготовці професійних військових та відновленні й модернізацій будівель Академії.
Слово також надали директору Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, професору Ігор Соляру, який акцентував на протидії російській пропаганді на українському інформаційному фронті упродовж російсько-української війни 2014-2024 років. «Знаково, що провідні наукові інституції Львова сьогодні зібрались на конференції, адже Львівський університет, Національна академія сухопутних військ, а також Інститут українознавства ще до початку російської війни консолідували зусилля й активно працювали на зміцнення українського інформаційного фронту. Ми переконані, що лише поєднання зусиль всього українського суспільства дасть можливість перемогти у цій війні», ‒ наголосив Ігор Соляр.
Окрім того, учасників конференції привітав заступник настоятеля Гарнізонного Храму святих апостолів Петра і Павла, отець Андрій Сіданич. «Ми живемо у знаковий історичний час. У перші дні вторгнення наш народ пережив чимало важких моментів, які спричинили вияви потужних емоцій – болю, страху і розпачу. Однак, рушійною силою народу і нашого війська стала єдність. Важливо, що ця особливість національного характеру дає можливість нам ставати сильнішими. В єдності і в духовній підтримці ‒ сила народу. Тож працюймо над тим, щоб молоде покоління людей зростало в дусі любові, відваги і єдності», ‒ закликав усіх присутніх отець Андрій.
Надалі після пленарного засідання робота конференції продовжилась у двох секціях – історичній та військово-історичній. Під час секційних засідань науковці презентували свої доповіді, присвячені актуальній проблематиці російсько-української війни. Зокрема, у виступах, які презентували у військово-історичній секції, йшлося про капеланів-волонтерів, історичні паралелі України та Польщі в умовах російської агресії, допомогу Збройним Силам України, виклики для медичного забезпечення ЗСУ та людські втрати під час російсько-української війни (2014-2024 рр.).
В межах історичної секції були представлені доповіді, присвячені питанням волонтерського руху у Львівському університеті в часи російсько-української війни 2014-2024 рр., а також української освіти у цей складний період, військово-політичної співпраці України і Польщі в умовах новітньої російської агресії, соціологічного погляду на соціально-системні виклики російсько-української війни тощо.
