13-14 травня 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася наукова конференція з міжнародною участю «Розмови через літературу. Польсько-слов’янський діалог ХІХ–ХХ століть». Подія присвячена пам’яті Людмили Петрухіної (1951–2010) – української славістки, літературознавиці, багатолітньої доцентки кафедри слов’янської, а згодом польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка.
Зважаючи на карантинні обмеження, дводенна конференція відбулася в онлайн-режимі. Захід організували з ініціативи кафедри польської філології. Участь у форумі взяли науковці-славісти зі Львова, Києва, Дрогобича, Варшави, Познані, Вроцлава, Катовіц, Лодзі та інших міст.
Вітальним словом конференцію розпочав голова організаційного комітету, проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Гладишевський. Роман Євгенович зауважив, що налагодження зв’язків з іншими країнами через реалізацію спільних проєктів є надзвичайно важливим для розвитку наукових досліджень та поглиблення взаєморозуміння між народами.
«Історія українсько-польських відносин є певною мірою драматичною, тож завдання нашого і прийдешніх поколінь – прокласти мости взаєморозуміння, загладити гострі кути і налагодити партнерські, добросусідські відносини. Адже сьогодні підтримка України нашими найближчими європейськими сусідами є дуже важливою для нас. На мою думку, наука, освіта та культура – це найкращі інструменти для налагодження тісних міжнародних контактів. Зокрема, з погляду публікаційної активності найбільш плідною у Львівському університеті є співпраця саме з польськими колегами», – зазначив Роман Євгенович.
Також Роман Гладишевський розповів про діяльність кафедри польської філології у Львівському університеті та зауважив, що вона є важливим в Україні і в світі полоністичним осередком з високим рівнем викладання польської мови, дослідженням польської літератури та культури. «Кафедра проводить успішну роботу за науковими і методичними напрямками, має тісні контакти з українськими, польськими та світовими полоністичними центрами. З розвитком кафедри польської філології тісно пов’язана постать Людмили Петрухіної – фахівця в галузі теорії літератури, історії слов’янських культур. Спектр діяльності Людмили Петрухіної був надзвичайно широким: від викладацької, наукової діяльності і до перекладу та написання посібників. Під час конференції ми матимемо змогу розповісти про постать Людмили Петрухіної наступним поколінням, аби її наукове життя знайшло своє гідне продовження», – додав Роман Гладишевський і побажав учасникам конференції плідної праці, жвавих дискусій та перспективних рішень.
До учасників конференції звернувся заступник голови організаційного комітету, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав Пилипчук. «Мені дуже приємно, що цей захід організовує кафедра польської філології, адже нещодавно ми мали чудову нагоду святкувати ювілей цієї кафедри. Проведення конференцій – це дуже добрий майданчик для розвитку цікавих і цінних наукових ідей, обміну досвідом. Загалом діапазон наукових інтересів кафедри є дуже широким, а одним із напрямків – дослідження історії польської літератури, сучасних тенденцій її розвитку та перекладів. Підвалини становлення цього напрямку безперечно заклала саме Людмила Петрухіна, якій ми цьогоріч присвячуємо нашу конференцію», – акцентував Святослав Пилипчук, подякував усім, хто долучився до організації заходу та висловив надію, що в майбутньому конференція вийде на ще ширші перспективи дослідження філологічних проблем.
Завідувачка кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка Алла Кравчук поділилася світлими спогадами про свою колегу Людмилу Петрухіну. «5 травня цього року Людмилі Едуардівній виповнилося б 70 років. Це могла би бути зовсім інша зустріч: з нагоди свята, а не вшанування пам’яті. Людмила Петрухіна була душею нашої кафедри, тож, коли її не стало, ми ще довго вчилися жити і працювати знову. Ми не намагалися залучити до роботи конференції широке коло людей і запросили лише найближчих колег, приятелів з України і Польщі. І ми дуже вдячні, що ви сьогодні з нами», – додала Алла Кравчук.
Надалі конференція перейшла у формат пленарного засідання. Під час дискусій учасники торкалися актуальних проблем літературознавчої полоністики і славістики в рамках таких основних тем: компаративні виміри польської літератури ХІХ–ХХ століть у слов’янському культурному горизонті; польсько-слов’янська літературна контактологія; проблематика пограниччя у польській та слов’янських літературах ХІХ–ХХ століть; суспільні та політичні контексти польсько-українського та польсько-слов’янського літературного діалогу.
Зокрема, у своїх доповідях учасники конференції торкалися питань історії слов’янської літературної компаративістики, проблем регіоналізму в літературознавчих студіях, теорії слов’янської романтичної балади, тематики польського літературного репортажу, проблем іншості та міграції у слов’янських літературах. Дискусії розгорнулися і щодо ролі та місця в українсько-польському діалозі Івана Франка та цьогорічного ювіляра – Василя Стефаника.