24 квітня 2024 року у Львівському університеті відбулася презентація першої поетичної збірки поета, есеїста, студента-магістранта філологічного факультету Любомира Лесоніна під назвою «Дощ над Босфором». Модерувала захід студентка магістратури філологічного факультету Катерина Затула.
Розмова розпочалась з невеликого бліц-опитування, яке стосувалося творчості та літератури загалом, а також вподобань автора, його стилю роботи. Надалі Любомир Лесонін розповів про перші враження від публікації збірки і зізнався, що довго не міг визначитись із її змістом. До того ж автор зазначив, що свого часу до видання збірки його наштовхнув поет Станіслав Левицький.
Також автор торкнувся і відповіді на запитання, чому книга називається «Дощ над Босфром». «Звичайно, це – метафора, і детально я її пояснюю в одному зі своїх есеїв. Але варто сказати, що «Дощ над Босфором» – перший вірш цієї збірки, який і надихнув мене на таку назву», – заінтригував Любомир, а також пригадав, що головну поезію збірки він переписував «тьму-тьмущу разів». Також Любомир Лесонін зауважив, що ця збірка є хаотичною, але має концепцію – символ сили дощу: «Це було неусвідомлено, так вийшло само собою».
Збірка містить вірші студента, написані упродовж 2020-2023 років, які не були раніше опубліковані в часописах. «Найголовнішим критерієм відбору віршів до збірки стала поетична інтуїція», – наголосив Любомир Лесонін і розповів, що відбір поезій проводив сам, опираючись на своє авторське бачення. У книзі переважають верлібри, адже, як пояснив автор, йому «стало нудно писати римовані вірші».
«Коли пишеш часто, то однозначно втомлюєшся. Коли пишеш рідше, то жертвуєш формою, зате не змістом», – така цитата прозвучала з вуст автора під час розповіді про книгу і процес її створення.
Надалі відповідаючи на запитання модераторки щодо авторського стилю, Любомир Лесонін пригадав свій перший творчий порив, який виник як наслідок натхнення віршами Ліни Костенко. Тоді, за порадами колег, Любомир вирішив провести роботу над творенням свого авторського стилю. «Що більше ти читаєш, то більше ти дізнаєшся», – висловив переконання автор.
Учасники заходу поговорили і про критику як мотивацію працювати над собою, а також торкнулися питання впливу війни на творчість. За словами автора, поезія про війну не завжди є якісною з погляду літератури, втім, тексти, написані під час війни, сповнені метафор і часто означають більше, ніж здається на перший погляд.
Неодноразово автор розповідав і про поета, есеїста, літературознавця Василя Махна, який став автором передмови до збірки. Любомир наголосив на цінності дружніх відносин та ментальної близькості і подякував колезі, підкресливши, що між ними виникла «мистецька, творча комунікація».
«Філологічна освіта дає ширший погляд на власну поезію та поезію інших письменників», – пояснив важливість академічного простору у своєму творчому житті Любомир Лесонін. Автор поділився власною мрією – стати літературознавцем – яка і спонукала його вступати на філологічний факультет. «Літературознавство мене ніколи не покине», – висловив щиру віру студент.
Під час розмови Любомир Лесонін зачитав кілька своїх віршів, а також виконав власні псалми, музику до яких написав Василь Махно. Опісля слухачі мали можливість поспілкуватися з автором про творчий процес та літературу, послухати авторську поезію наживо, а також отримати збірку «Дощ над Босфором».
Всі кошти з продажу книги Любомир Лесонін перерахує на банку збору Сергія Стерненка для закупівлі FPV-дронів.
