27 жовтня 2022 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося традиційне засідання загальноуніверситетського семінару «Філософія науки», науковим керівником якого є Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Доповідачем заходу був завідувач кафедри історії філософії, доктор філософських наук Андрій Дахній, який поділився своїм дослідженням на тему «Григорій Сковорода: актуальна мудрість українського Сократа». У засіданні взяли участь науковці Університету та усі охочі, які мали змогу відвідати захід особисто або доєднатися до нього за допомогою онлайн-зв’язку.
Розпочав засідання семінару Ректор Володимир Мельник, представивши тему зустрічі та привітавши усіх присутніх учасників. «Людина є настільки людиною, наскільки вона філософ. Мені приємно, що попри всі реалії нашого життя, ми продовжуємо дискутувати про буття та наше місце у цьому світі. 3 грудня виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди. Я переконаний, що лише та нація має майбутнє, яка роздумує над своїм походженням і тими цінностями, які формують сукупності людей у певний соціальний організм. Я думаю, що Григорій Савич своїми розмислами про моральні цінності і духовне зростання посідає особливе місце для українства»,– зазначив Ректор.
Надалі слово надали доповідачеві семінару Андрію Дахнію, який, насамперед, зауважив, що часто відомих філософів називають сократами у вторинному сенсі, екстраполюючи постать афінського мислителя на пізніші епохи. Це твердження є актуальним і для Григорія Сковороди, якого часто порівнювали із античним мудрецем. «Як відомо, до найбільш поширених характеристик Сковороди належить вислів-перифраз «український Сократ». Справді, з афінським мудрецем нашого мандрівного філософа зближувало чимало. Проте цією подібністю постать Сковороди, звісно, не вичерпується: надто вже самобутньою й різноплановою є його дивовижна індивідуальність. Більше того, Сковорода видається напрочуд актуальним, нашим справжнім сучасником. Адже його непроминальні ідеї спроможні збагатити будь-яку людину ХХІ сторіччя», – наголосив Андрій Йосипович.
Також доповідач пояснив, що часто у перефразах, які стосуються порівняння тих чи інших філософів, акцент ставлять на національну приналежність. Відповідно, Андрій Дахній пригадав, як Григорія Сковороду свого часу називали не лише українським, але й російським Сократом, що пасує до загарбницької риторики імперіалізму ворога. «Аналізуючи факт знищення росіянами літературно-меморіального музею Сковороди на Харківщині, можемо зробити промовистий висновок, що все ж таки окупанти не вважають Сковороду «своїм» філософом», – іронізував Андрій Дахній.
Дослідник розповів, як ще називають Григорія Сковороду, порівнюючи його із мислителями різних часів. Серед популярних перифразів: «Сковорода як український Діоген», «Сковорода як український Франциск Асизький» та «Сковорода як український Жан-Жак Руссо». Андрій Дахній підкреслив вагому різницю між усіма постатями, з якими порівнюють українського мандрівного філософа. «Коли мова йде про такого багатопланового мислителя, як Сковорода, ми не маємо дивуватися, що характеристик і перифразів є багато: це підкреслює різноманітність прочитання Григорія Сковороди», – наголосив Андрій Йосипович і зазначив, що кожна епоха по-своєму сприймає мислителя.
Окремо науковець підкреслив, що для ідей Григорія Сковороди є характерною плідна взаємодія розуму і віри, філософії і теології, парадигм Сократа та Ісуса Христа. «Меседж в українського мислителя, радше, християнський, а от формою він тяжіє до античності – діалогізму», – додав Андрій Дахній, детально пояснивши різницю між двома типами комунікації і віднаходження істини: сократівським «діалогом» та християнським «розсіюванням».
На завершення доповіді, Андрій Дахній торкнувся філософії серця Григорія Сковороди, а також його теорії про дві природи (натури) і три світи. «Для Григорія Сковороди дуже важливо показувати саме невидиму людину, внутрішню, сердечну, концентруватися на невидимому вимірі світу. Також Сковорода абстрагується від просторово-часової конкретики, для нього є важливішою Вічність», – наголосив доповідач.
Продовжився загальноуніверситетський семінар плідною дискусією. Колеги високо оцінили доповідь Андрія Йосиповича та разом обговорили низку питань, які стосуються тематики філософського питання. Зокрема, професорка Марія Кашуба наголосила, що «Сковорода – автентично ще непрочитаний і його варто всебічно проаналізувати і наново вивчити у багатьох контекстах».
Також науковці розмовляли і про інші погляди на Григорія Сковороду, зокрема ті, які заперечують порівняння українського філософа із Сократом, піднімали питання доцільності перифразів загалом у контексті збереження оригінальності постаті того чи іншого філософа і дискутували про сучасне прочитання й актуальність вагомих ідей українського мудреця.
