Відбувся круглий стіл «100-річчя від дня народження професора Ярослава Кульчицького»

3 травня 2023 року на геологічному факультеті Львівського університету відбувся круглий стіл «100-річчя від дня народження професора Ярослава Кульчицького». Захід присвятили пам’яті Ярослава Онуфрійовича Кульчицького – відомого українського геолога, доктора геолого-мінералогічних наук, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, багаторічного завідувача кафедри історичної геології і палеонтології Львівського національного університету імені Івана Франка, відповідального редактора «Палеонтологічного збірника», члена кваліфікаційної Вченої ради ВАК, члена Ради з захисту дисертацій в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України та Львівського державному університеті, члена Вченої ради УкрДГРІ, організатора багатьох наукових заходів та ін.

Екскурсія життєвою стежиною професора Кульчицького, від дитинства та до відомого геолога, професора, лауреата Державної премії, була висвітлена в доповіді заступниці декана геологічного факультету, доцентки кафедри загальної та історичної геології і палеонтології Галини Гоцанюк, яка була його ученицею.

Ярослав Онуфрійович народився 16 квітня 1923 року в селі Кульчиці Самбірського району Львівської області в родині сільського учителя. Після закінчення в рідному селі п’яти класів початкової школи вступив до Самбірської гімназії, у якій навчався до 1939 р. У 1941 р. закінчив Самбірську середню школу № 3 і в 1942 р. вступив на хіміко-технологічний факультет Львівського політехнічного інституту. В 1944 р. з третього курсу його мобілізували до війська та скерували на роботу в Нижньо-Тагільський металургійний завод. Тут на посаді помічника машиніста Ярослав Кульчицький працював до березня 1945 р.      Опісля, приїхавши до Львова, восени 1945 р. перевівся на третій курс геологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Починаючи з 1948 р. Ярослав Кульчицький працював геологом-знімальником, а згодом начальником польових партій Західно-української експедиції Всесоюзного науково-дослідного геологорозвідувального інституту (ВНДГРІ), реорганізованої 1953 р. в Українське відділення ВНДГРІ, а пізніше в УкрДГРІ, де детально вивчав геологічну будову та корисні копалини Українських Карпат.

З листопада 1966 р. Ярослав Кульчицький перейшов на постійну викладацьку роботу у Львівський державний університет імені Івана Франка. На кафедрі історичної геології і палеонтології він обіймав посаду доцента, після захисту докторської дисертації на тему «Геологічна будова і корисні копалини Українських Карпат» – професора, а згодом і завідувача кафедри. Наукові інтереси Ярослава Кульчицького багатогранні: тектоніка, стратиграфія, палеонтологія, гідрогеологія, інженерна геологія, фаціальний аналіз, нафтогазоносність пошуки і розвідка родовищ корисних копалин, проблемні питання геології і корисні копалини Карпатського регіону Українських Карпат та ін. Професор Кульчицький є автором близько 200 наукових праць у тому числі 12 монографій. Дослідження Ярослава Кульчицького заслужено визнані серед колективів наукових та виробничих установ України, вони увійшли в практику геологорозвідувальних робіт та є цінними для сьогодення.

Ярослав Онуфрійович за багаторічну сумлінну працю в царині геології удостоєний медалі «За заслуги в розвідці надр» (1983 р.), почесного знаку «Вища школа» (1983 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1986 р.).

8 серпня 1996 р. після важкої хвороби професор Кульчицький відійшов у Вічність.

Він належить до когорти геологів широкого профілю і був одним з найкращих знавців геології Карпатського краю. Багатогранна наукова спадщина, душевна теплота, людяність, чуйне ставлення до колег і учнів стали взірцем Ученого, Наставника і Громадянина!

Теплими спогадами про Ярослава Онуфрійовича поділилися також викладачі геологічного факультету: професор кафедри геології корисних копалин і геофізики Микола Павлунь, а також доценти кафедри загальної та історичної геології і палеонтології Ігор Шайнога і Лариса Генералова, асистентка цієї ж кафедри Мілена Богданова, які мали можливість бути його учнями.

Світлини: Антоніни Іваніної Більше фото