13 листопада 2023 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся круглий стіл на тему «Західноукраїнська Народна Республіка як етап національного державотворення». Організатори заходу – історичний факультет ЛНУ ім. Івана Франка та Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України.
Відкрив захід в.о. декана історичного факультету, професор Руслан Сіромський. «13 листопада 1918 року Українська Народна Рада ухвалила офіційний державотворчий документ – закон про державну самостійність українських земель Австро-Угорської монархії. Цим законом, фактично Конституцією, встановлено офіційну назву держави – Західноукраїнська Народна Республіка, – зазначив Руслан Богданович. – На мапі Центрально-Східної Європи з’явилась нова держава. ЗУНР охоплювала 70 тисяч квадратних кілометрів території, а це більше за тодішні Нідерланди, Італію чи Швейцарію. ЗУНР проіснувала лише 257 діб. Виникає закономірне питання: як би розвивалися події, якби ЗУНР існувала довше на політичній мапі Європи? Ці та інші питання ми сьогодні обговоримо».
Надалі перед учасниками заходу виступив проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку, професор Володимир Качмар. «Сьогоднішній день є дуже важливим для всієї України, бо якби не було таких перемог і звитяг, які були 1 листопада 1918 року, мабуть, не було б проголошено української державності у 1991 році. Період ЗУНР – один з ключових етапів національного державотворення», – зазначив проректор, додавши, що сьогодні Україна знову проживає етап державотворення, коли, на жаль, наші студенти, викладачі, наші рідні і друзі віддають життя за вільне майбутнє України.
Згодом присутні презентували колегам свої доповіді, присвячені проблематиці Західноукраїнської Народної Республіки. Так, завідувач кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського, професор Олексій Сухий представив колегам доповідь «Історіографія ЗУНР: сучасні візії».
Упродовж круглого столу також виступили доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Олег Павлишин («Мілітарна та суспільна-політична ситуація у Східній Галичині в листопаді 1918 року»), директор Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, професор Ігор Соляр («Військово-політична діяльність Дмитра Вітовського у 1918-1919 роках»), завідувач відділу українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, професор Микола Литвин («Інтелігенція в епоху ЗУНРу: політичні орієнтири та діяльність»), аспірант кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Дмитро Пугач («Фонд Рудківського повітового комісаріату ЗУНРу як джерело довивчення локальної історії»), завідувач кафедри історії музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська Політехніка» Іван Хома («Справа допомоги ЗУНР в листопаді 1918 року в Українській Державі»).
Захід завершився обговоренням доповідей та підведенням підсумків.
