28 травня 2024 року на 78-му році життя відійшов у Вічність багаторічний перший проректор Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат фізико-математичних наук, професор кафедри програмування факультету прикладної математики та інформатики, Заслужений працівник освіти України, професор Василь Височанський.
Василь Степанович Височанський народився 1 жовтня 1946 року в селі Путятинці Рогатинського району Івано-Франківської області. У 1961 році закінчив восьмирічну школу в рідному селі, згодом продовжив освіту у середній школі № 1 міста Рогатина. У 1964—1969 роках Василь Височанський навчався на механіко-математичному факультеті Львівського університету.
Понад 40 років свого життя Василь Степанович присвятив Львівському університету. У 1976 році захистив дисертацію «Дослідження бінарних функцій розподілу змішаних іонно-дипольних систем» на здобуття ступеня кандидата фізико-математичних наук і з 1977 року працював у Львівському національному університеті імені Івана Франка. У 1977—1979 роках працював асистентом, у 1979—1989 роках — доцентом кафедри обчислювальної математики.
Василь Височанський був одним із активних учасників створення у 1989 році кафедри програмування. У 1989—1999 роках працював доцентом і завідувачем кафедри, а з 2004 року — професором. Василь Степанович був талановитим математиком і науковцем. Його дослідження стосувалися розроблення програмного та методичного забезпечення курсів інформатики для навчальних закладів.
Адміністративна робота займала особливе – почесне – місце у його житті, адже з 1993 року Василь Височанський працював проректором з навчальної роботи, згодом – першим проректором Львівського університету. Крісло першого проректора Василь Степанович обіймав до 2019 року і з цієї посади вийшов на пенсію.
Особливо відповідальними у його житті були 2007-2010 роки, а також 2014 рік – у цей час Василь Височанський виконував обов’язки ректора Львівського національного університету імені Івана Франка.
Василь Степанович понад усе вболівав за Університет. Працюючи на посаді першого проректора, значну увагу приділяв запровадженню в Університеті багатоступеневої освіти та принципів Болонської системи.
Світло у вікні його кабінету завжди горіло допізна: наодинці у тиші вечірнього Університету або у спокійній розмові про щось важливе і вічне – Василь Степанович підписував стоси документів, уважно вивчаючи кожен із них. І попри математичну освіту, він бачив кожну граматичну помилку. Василь Степанович володів непересічною здатністю допомагати добрим словом і порадою: у його очах завжди можна було знайти розуміння, а в розмовах із ним – істину. Саме таким – відповідальним, виваженим і професійним керівником, талановитим науковцем і мудрим педагогом, доброю, світлою і великодушною Людиною, відданою Львівському університету, – ми завжди його пам’ятатимемо.
Смерть професора Василя Височанського є непоправною втратою для академічної спільноти Львівського національного університету імені Івана Франка, для всієї української освіти і науки.
Низько схиляємо голови у глибокій пошані до Василя Степановича і розділяємо разом із родиною, друзями й колегами невимовний біль утрати.
Вічна пам’ять…!
Для охочих попрощатися повідомляємо, що парастас відбудеться 29 травня о 20:00 год. в Храмі Святого Климента Папи УГКЦ за адресою вул. Генерала Чупринки, 70.
Похорон звідти ж 30 травня о 12:00 год. Поховають Василя Степановича в с. Скнилів, поруч з сином та рідними.