У рамках відзначення 150-річчя від дня народження Митрополита Андрея Шептицького 12 травня 2015 року на філософському факультеті розпочалась Всеукраїнська наукова конференція «Духовність. Культура. Пам’ять».
Від імені ректорату Університету привітала учасників заходу в.о. декана філософського факультету Людмила Рижак: «Щиро дякую усім, хто в такий складний для України час зголосився взяти участь у нашій науковій конференції, щоб спільними зусиллями переосмислити неоціненні дари, які нам залишив великий сподвижник, громадський, церковний діяч і меценат Митрополит Андрей Шептицький». Людмила Віталіївна зазначила, що «усе своє життя «Український Мойсей» поклав на вівтар жертовності заради єдності Церкви. На цьому ж акцентував ректор Українського католицького університету о. Богдан Прах: «Якби не жертовність Митрополита Андрея Шептицького, то сучасна українська культура була б не повноцінною. Багато талантів не мали б змоги себе проявити. Андрей Шептицький мав великий дар – бачити Божу іскру, відкривати таланти, навертати людей до Бога», – резюмувала Людмила Рижак.
Доповіді, що були відібрані для пленарного засідання Всеукраїнської наукової конференції «Духовність. Культура. Пам’ять», стосувались проблеми переосмислення життя і творчої спадщини Митрополита Андрея в контексті сучасних українських реалій. Зокрема, Людмила Рижак представила наукову розвідку на тему: «Соціальний капітал у духовно-практичних візіях Митрополита Андрея Шептицького», в якій розкрила ідею соціальної єдності як актуальну проблему сьогодення. Доповідач звернулась до послання «Як будувати Рідну Хату», де Митрополит Шептицький закликає паству дбати про розбудову національної єдності на основі добра й справедливості, тобто дбати про соціальний капітал. «Зрозуміло, що Митрополит не вживав такого терміну, як «соціальний капітал», однак його ідеї є співзвучними з концепцією соціального капіталу, яку в 1988 році запропонував Джон Коулмен. Це ще один факт, що засвідчує далекоглядність, футуристичність поглядів Андрея Шептицького», – пояснила Людмила Віталіївна. «Кожен, у кого тільки добро України лежить у серці, мусить мати своїм обов’язком працею життя спричинятися до множення елементів єдності і до усування елементів роздору», – завершила доповідь словами Митрополита Андрея Шептицького Людмила Рижак.
Професор Марія Кашуба розповіла про «Роль Андрея Шептицького в національно-культурному відродженні Галичини», зробивши акцент на ідеї соціалізму в контексті політики більшовизму. «У праці «Цінна прикмета нашого народу» Андрей Шептицький зауважує, що інтелектуальне начало української людини та пам’ять про те, що їхні батьки були українцями, перешкоджає нашому народові об’єднатись із більшовиками». Марія Василівна проводить чіткі паралелі між реаліями життя Митрополита Андрея у період більшовицької окупації України та нинішньою неоголошеною війною України з північним сусідом. «Митрополит описував «політику підміни понять», брехливу пропаганду, заборону протестів, жорстокі розправи з протестуючими, як характерні ознаки діяльності більшовиків на українських теренах», – зазначила Марія Кашуба.
У доповіді «Людиновимірність творчості Андрея Шептицького» професор Марія Альчук розкрила питання вагомості постаті Митрополита для українців. Доповідач звернулась до праці «Уваги над пастирським посланням Митрополита А. Шептицького «О квестії соціальній» Івана Франка, у якій останній наголосив на позитивних моментах поглядів Шептицького, однак розглянув питання про соціальну функцію релігії з позиції етики та соціології.
Священик-василіанин о. Матей Гаврилів виступив із доповіддю на тему: «Героїзм чеснот Слуги Божого Митрополита Андрея, як підстава його беатифікації». Він розповів про підстави й етапи обряду зарахування певної особи до лику блаженних, тобто її беатифікації і зазначив, що процес визнання Андрея Шептицького Блаженним триває уже більше 60 років.
Після пленарного засідання учасники конференції продовжили роботу за такими напрямами: постать Андрея Шептицького і його місце в культурі України та філософські аспекти пам’яті й феномен ідентичності.
Конференція триватиме до 13 травня 2015 року.
