5 грудня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулося засідання круглого столу, під час якого науковці Університету обговорили контраверсійні сторінки книги «Academia Militans. Університет Яна Казимира у Львові» («Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie»), що побачила світ 2015 року в краківському видавництві «Wysoki Zamek» у рамках видавничого проекту Комісії з розслідування злочинів проти польського народу Інституту національної пам’яті в Польщі. Під час зустрічі з редактором та співавтором книги істориком права професором Варшавського університету Адамом Редзіком львівські історики висловили міркування стосовно методології написання історії Університету, аналізуючи історіографічний досвід, відзначили переваги публікації, висловили критичні зауваження до тексту.
Вразливою для наукової дискусії стала теза автора про орієнтацію наративу виключно на польського читача. Адже попри тлумачення концепту назви в категоріях боротьби за інтелектуальні пріоритети в розвитку науки, нав’язання до титулування іменем польського короля стало маркуванням саме «політичної» версії минулого Університету. Львівські вчені звернули увагу на некоректність та суб’єктивізм авторів у висвітленні українських сюжетів та особистостей в історії вишу. Йшлося не лише про доцільність «вписування» українських фрагментів у загальний наратив, на чому наголошував професор Редзік, але про спосіб інтерпретації та контекстуалізації подій, що часто порушує не лише етичні, але й логічні засади формування історичного тексту на тему міжнаціональних взаємин у період становлення націй та формування модерної Європи. Історіографічні та джерельні упущення, як і намагання слідувати кон’юнктурі популярних у сучасному польському політикумі інтерпретацій, посприяли архаїзації форми викладу та невиправданим спрощенням, образливим для читача з-поза польського націоналістичного дискурсу.
У ході обговорення були окреслені складові фахових координат історика як носія та інтерпретатора певних національних і культурних цінностей: ідеологічна та політична, методологічна й онтологічна площини.
