Юло Вооґлайд презентував у Львівському університеті книгу «Мислити як громадянин»

8 вересня 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася презентація книги естонського соціолога, суспільствознавця, педагога, громадського діяча Юло Вооґлайда «Мислити як громадянин». В рамках візиту Юло Вооґлайд також поспілкувався з Ректором, професором Володимиром Мельником.

Вітаючи видатного гостя, Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник зазначив: «Юго Вооґлайд – не лише відомий громадсько-політичний діяч. Він є цілою епохою відродження Естонії як незалежної держави. Власне за біографією нашого шановного гостя можна вивчати історію боротьби за відновлення незалежності Естонії. Тож, впевнений, що сьогоднішня зустріч буде цікавою й повчальною для нас усіх».

Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Сергій Різник ознайомив присутніх з короткою біографією Юло Вооґлайда. Сергій Васильович, зокрема, зазначив, що Юло Вооґлайда часто називають не просто мислителем, а й одним із «архітекторів» незалежності Естонії, адже він є визнаним моральним авторитетом. Юло Вооґлайд – засновник Лабораторії соціології масових комунікацій при Тартуському університеті. Він першим у СРСР розпочав проведення соціологічних опитувань, зокрема, вивчення газетної аудиторії. У певний час через громадянську позицію Юло Вооґлайда було звільнено з Тартуського університету, тоді його також виключили з КПРС. Проте зараз – з 2000-го року – Юло Вооґлайд є почесним професором Тартуського університету.

У презентації також взяли участь українські громадські діячі та меценати Ігор Дідковський та Михайло Весельський. Ігор Дідковський, ділячись враженнями від книги, підкреслив, що пропаганда такої літератури може забезпечити наше подальше існування як суспільства. «Такі книги потрібно вводити у навчальні програми, адже це джерело формує нашу і Вашу свідомість, яка заповнена страхами, голодоморами, десятками війн. Зараз ми платимо найдорожчу ціну за нашу незалежність», – наголосив Ігор Дідковський. Натомість Михайло Весельський, за фінансової підтримки якого видана книга, підкреслив, що сьогодні буде не зовсім презентація книги, швидше зустріч з автором, який демонструє зовсім інший підхід до формування мислення.

У книзі «Мислити як громадянин» Юло Вооґлайд описує свій підхід до людей та суспільства, розкриваючи себе як автора, філософа і громадянина. Посібник для тих, хто хоче мислити самостійно розповідає про те, як створити передумови для життєвого успіху, як грамотно брати участь у суспільному та культурному житті. У посібнику йдеться, зокрема, про життя й освіченість, соціалізацію, функціональну грамотність, життєве середовище у суспільному значенні. Відповідно до розділів книги, автор ділиться думками про суспільство, культуру, спілкування, систему пізнання та систему діяльності.

«Відносини між Україною та Естонією є дуже важливими, тісними та взаємозалежними. Я сподіваюся, що наша зустріч допоможе нам дещо пізнати Вашу культуру і сумісність наших культур, те, як ми разом взаємодіємо і які зміни нас чекають. Сьогодні не буде традиційної лекції. Натомість ми спробуємо зрозуміти сенс понять «мислення», «розуміння», «пізнання» та інше», – розпочав свій виступ професор Юло Вооґлайд.

Особливу увагу автор присвятив питанням освіти та освіченості. Він, зокрема, зазначив, що освіта є фактором сучасного функціонування, зміни і розвитку суспільства. Водночас цінністю є не сама освіта, а власне єдність освіченості, поінформованості та досвіду. Той же принцип автор застосовує і до знання, зазначаючи, що цінністю є не саме знання, є поєднання знання, вміння і розуміння. Тож Юго Вооґлайд наголошує, що важливо не лише знати щось/про щось, але й здобувати досвід та осмислювати вивчене. «Цінність полягає власне у єдності усіх трьох компонентів – знання, вміння і розуміння. Якщо ж говорити про них окремо, то сенс зникає», – резюмує автор.

Упродовж зустрічі Юло Вооґлайд також поділився міркуваннями щодо питання формування та прийняття рішень. Автор зазначає, що необхідно розрізняти формування рішення, саме рішення, його прийняття та виконання. Разом з тим, кожен із перелічених етапів має передумови, результати і наслідки. На думку Юго Вооґлайда, передумовами рішення з одного боку є єдність освіченості, поінформованості та досвіду, з іншого – єдність прав, обов’язків та відповідальності. Більше того, незалежно від того, яке рішення ми приймаємо, компоненти залишаються незмінними. Власне вміння приймати рішення, за словами автора, є тим механізмом, який відрізняє активну людину від пасивної.

Юло Вооґлайд також за допомогою графічних зображень розповів про системність і комплексність, поділився думками щодо того, як розрізняти курс і ціль, але разом з тим вміти розглядати їх у сукупності. Професор зосередився і на питаннях взаємозв’язку теорії, методології та методики, акцентуючи на їхній цілісності, яка полягає у єдності. Автор поділився спостереженнями щодо вирішення проблем та потреби постійного розвитку.

«Питання, про які ми зараз говоримо, потрібно пізнати глибше. До прикладу, розвиток – не такий простий, як ми думаємо. Розвиток – саморегулююча система, зрозуміти яку ми можемо, лише дослідивши її», – резюмував професор Вооґлайд.

Підсумувавши сказане, Юго Вооґлайд побажав Львівському університету щастя, радості й швидкого закінчення війни, наголосивши на тому, що «ми повинні й надалі розвиватися у пошуках інтелектуальних думок». Насамкінець автор висловив сподівання, що сьогоднішня зустріч і роздуми про хід цих думок були корисними та допоможуть усім її учасникам у майбутньому.

«Що фундаментальнішим є повідомлення, то більшого часу для обмірковування воно вимагає. Відтак усе почуте, вимагає своєрідного перекладу на свою методологічну основу – воно перестає бути чужим і стає своїм тоді, коли пройде через глибини нашого обдумування. Юго Вооґлайд сьогодні озвучив багато речей, які справді вимагають серйозного осмислення, – зазначив, підсумовуючи Ректор Володимир Мельник. – Інституція, де є кафедри, професори, ректор, поважні гості, претендує на статус носія певної науки тільки тоді, коли в неї розвиваються певні методологічні засади. А коли певна сукупність знань претендує на статус науки? Тоді, коли в неї є своя історія, коли центральне, гіпотетичне чи теоретичне оформлення й узагальнення дають можливість пояснювати і прогнозувати. Але зріла наука виникає тоді, коли в неї теорія повернена на обґрунтування принципів отримання нового знання і принципів використання знання для побудови методики, які дадуть можливість отримувати нові знання, використовуючи їх на практиці».

«Окрім крові і духу, нам потрібно задати й нову парадигму розвитку освітнього процесу. Вся система державної безпеки – в руках освітян, вчителів, вихователів, матерів. Коли ми говоримо про освітній фронт, то це справді дуже важливий фронт: якщо він програє, буде просто вільна земля з відсутністю розвитку української ідентичності й української нації», – висловив переконання Ігор Дідковський.

На завершення Ректор Володимир Мельник подякував усьому естонському народу в особі Юло Вооґлайда за велику підтримку та неоціненну допомогу у боротьбі з російським агресором.

Зазначимо також, що усі учасники презентації отримали цінний пам’ятний подарунок від організаторів – особистий екземпляр книги Юло Вооґлайда «Мислити як громадянин». Наприкінці зустрічі усі охочі також отримали від видатного естонця автограф.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото