Львівський університет завжди був і залишається одним із головних осередків не лише науково-освітнього життя України, а й інституцією, яка акумулює та зберігає унікальні артефакти та історико-культурні надбання України і світу. Так, музеї Львівського національного університету імені Івана Франка є справжньою окрасою міста, гордістю і, без перебільшення, справжньою машиною часу, яка дає можливість відвідувачам зануритися у минуле, доторкнутися до історії і переосмислити людське буття  крізь призму досконалості природи і подій давнього минулого.

18 травня, коли вже традиційно увесь світ відзначає Міжнародний день музеїв, ми розповімо Вам про загадки й знахідки, які десятиліттями, а то й століттями, зберігають університетські фонди Археологічного, Зоологічного, Мінералогічного, Палеонтологічного музеїв, а також Музею історії Університету та Музею рудних формацій.

 

Археологічний музей

Одним із найдавніших в Україні серед подібних профільних закладів є Археологічний музей Львівського університету. Так, археологічна наука зародилася в Університеті на рубежі ХІХ-ХХ століть. Вже тоді, у 1880 році було створено Археологічний кабінет, а в 1905-му – кафедру праісторії та класичної археології. Визначні колекції предметів старовини, віднайдені упродовж археологічних експедицій Львівського університету, стали основою збірок Археологічного кабінету, який діяв у 1880–1914 роках, а згодом – інститутів праісторії та класичної археології, і, звичайно, Археологічного музею, функціонування якого тривало 1939–1941 рр., а з 1967 року – безперервно.

Діяльність Музею є надзвичайно багатогранною. Окрім основних завдань – вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної та духовної культури давнього населення України – Музей проводить обстеження, дослідження та атрибуцію пам’яток археології, надає рекомендації щодо їхнього збереження. Більше того, щорічно здійснюються археологічні експедиції зі студентами історичного факультету, налагоджується співпраця з науковими установами, в тому числі й міжнародними, щодо вивчення пам’яток археології.

Фонди музею налічують більше 50 000 одиниць зберігання, з них 1400 – формують експозицію, яка презентує матеріальну і духовну культуру населення Волині і Прикарпаття від палеоліту до княжої доби. Експозицію складають матеріали з таких хрестоматійних пам’яток, як Молодове (палеоліт), Тадані (енеоліт), Зимно (енеоліт, ранні слов’яни), Голишів (енеоліт), Листвин (енеоліт, княжа доба), Кошилівці, Більче Золоте (енеоліт), Зозів, Івання, Острівець (бронзовий вік), Чехи, Деревляни, Золочів, Лагодів, Черепин (ранньозалізний вік), Чижиків (ранньоримський час), Ріпнів, Бовшів (пізньоримський час, ранні слов’яни), Пліснесько (княжа доба).

Вже незабаром з експозицією можна буде ознайомитися в оновленому Археологічному музеї, відкриття якого відбудеться в рамках відзначення 360-річчя Львівського університету.

Зоологічний музей

Неабияку цінність для Університету становлять наукові колекції Зоологічного музею, який є найстарішим серед університетських музеїв в Україні і одним з найдавніших в Європі. Понад століття він функціонував як Кабінет натуральної історії (з 1784 року), а в 1885 році отримав статус Зоологічного музею.

Колекції музею складаються з понад 180 000 експонатів, які є надзвичайно важливими джерелами дослідження проблем змін навколишнього природного середовища, збереження і відновлення біорізноманіття як основи функціонування біосфери. 10 000 експонатів формують експозицію, що має циклічну форму і побудована за систематичним принципом – хронологія огляду експонатів музею переплітається із складністю будови тіла тварин. В експозиції представлено усі види тваринного світу – від безхребетних організмів до найскладніших істот – ссавців.

2004 року відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 73-Р Наукові фонди та музейну експозицію Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка було внесено до реєстру об’єктів, що становлять національне надбання. У 2012 році Управління культури Львівської обласної державної адміністрації присвоїло Зоологічному музею Львівського університету почесне звання «Народний музей», а в 2013-му – його внесено до Глобального Реєстру Біологічних Репозитаріїв (нині – Глобального Реєстру Наукових Колекцій). Окрім наукової роботи, Музей проводить екскурсії для студентів, працівників Університету та гостей, щорічно приймаючи понад сім тисяч відвідувачів, а в період карантину Зоологічний музей започаткував віртуальні мандрівки та онлайн-екскурсії.

 

Мінералогічний музей

Унікальні експонати зразків мінералів представлені у Мінералогічному музеї імені академіка Євгена Лазаренка, який також є одним з найдавніших музеїв Львова. Музей засновано у 1852-53 роках на базі мінералогічних колекцій кабінету природничої історії Львівського університету.

Справжньою знахідкою є експонати зразків мінералів, серед яких зокрема кристал-велетень апатиту зі скарнів Забайкалля, гігантські кристали моріону і польового шпату з камерних пегматитів Волині, піриту з Березівського золоторудного родовища на Уралі, унікальні друзові агрегати димчастого кварцу з пегматитів Уралу і самородної сірки з родовища Шор-Су в Середній Азії. Окремої уваги заслуговує тематична вітрина «Метеорити і тектити світу». В Музеї презентовано не лише давні зразки, а й нові мінерали, які були відкриті упродовж останніх десятиліть, – ферсманіт, гагариніт, лазаренкоїт, сребродольськіт. Більше того, можна знайти дуже рідкісні мінерали або їхні відміни, виявлені на території України – сингеніт, донбасит, карпатит, Mn-феростильпномелан, ґраутит.

У 2007 році Мінералогічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка включено до єдиного державного реєстру при Управлінні культури і туризму Львівської обласної державної адміністрації системи Міністерства культури і туризму України.

 

Музей історії Університету

Історичне минуле, спогади студентів, працівників та випускників Львівського університету береже Музей історії Університету. Основи Музею було закладено у 60-их роках XX століття, адже саме тоді Університет відзначав свій поважний ювілей – 300-річчя з часу заснування (1961 рік). Вже незабаром, у 1964 році, відбулося відкриття музейної експозиції, а 1978 року Музеєві історії Університету присвоєно статус «Народний Музей». Проте, зважаючи на політичну ситуацію, експозиція, оновлена у 1986 року, втратила актуальність, а Музей потребував реорганізації, яка тривала понад двадцять років.

Сьогодні ж Музей – це храм історії, експозиція та фонди якого відображають минуле Львівського університету як освітнього, наукового та культурного закладу. Найціннішими експонатами Музею є дипломи випускників і науковців з часів Австро-Угорської імперії, Польської держави та Радянського Союзу, документи й особисті речі визначних людей, рукописи та видання наукових праць, нагороди заслужених діячів освіти, науки та культури, колективів художньої самодіяльності та спортивних команд, твори живопису, скульптури, наукові прилади, фотографії та інші предмети, пов’язані з історією Львівського університету. Своєрідною візитівкою Музею історії Університету є галерея портретів ректорів – працівникам вдалося зібрати фото 74-х портретів ректорів (наразі виготовлено 50 копій), що займають помітне місце в експозиції.

Діяльність Музею має й прикладне значення, адже він координує свою роботу з навчальними програмами історичного факультету, студенти й викладачі використовують музейні матеріали для написання курсових, дипломних та дисертаційних робіт.

До слова, Музей започаткував чудову традицію – поважні гості Львівського університету, відвідуючи нашу Alma Mater, як правило записують свої враження, спогади чи побажання у Книгу почесних гостей, яка зберігається власне в Музеї історії Університету. Зараз у книзі уже зібрані відгуки президентів багатьох країн, нобелівських лауреатів, видатних науковців, суспільних, культурних і громадських діячів.

 

Палеонтологічний музей

Виняткові зібрання палеонтологічних зразків з різних куточків світу представлені у Палеонтологічному музеї Львівського університету. Музей є одним із найдавніших у Європі – колекції рештків палеоорганізмів, що складають його фонд, було започатковано в першій половині ХІХ століття колекцією давньої фауни австрійського геолога Людвіка Цейшнера, яку як окрему складову експонували з 1852 року в Мінералогічному музеї. У 1905 році було створено Геологічний музей. З огляду на те, що 95% його зразків становили палеонтологічні рештки, у 2003 році Музей перейменовано на Палеонтологічний. Експозиція музею презентує історію геологічного розвитку нашої планети, окреслюючи етапи еволюції органічного світу та біосфери.

Фонди Музею мають неабияку наукову цінність, адже тут зібрано унікальні колекції викопних залишків фауни і флори, зразків гірських порід. Унікальністю Музею є й те, що серед експонатів є палеонтологічні колекції мезозойських і кайнозойських безхребетних з Паризького басейну та інших країн Західної Європи,  колекція зразків флори з кам’яновугільних відкладів Чехії й Англії, колекція риб з відкладів різних країн світу і серед них унікальне кладовище девонських панцирних риб з Волино-Поділля, колекція юрських літографських сланців із Золенгофа (Німеччина), колекція слідів парнокопитних і хижаків з моласових відкладів неогену Передкарпаття, а також колекції гірських порід, які дають повну уяву про стратиграфію Карпатської гірської дуги.

Музейні колекції сформовані з 25 тисяч геологічних зразків з різних країн світу. Водночас експозицію музею представляють чотири відділи – історичної геології, регіональної геології, палеонтологічний та монографічний відділи. Родзинкою Музею є унікальна експозиція залишків мамонтів, знайдених на території Західної України.

 

Музей рудних формацій

Одним з наймолодших в Університеті, проте винятковим за своїми експонатами, є Музей рудних формацій, який створено 1984 року на геологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Експонатами музею є різноманітні руди з більш як 500 родовищ України та світу. Тут представлено унікальний кам’яний і картографічний матеріал (геологічні плани і розрізи генотипних родовищ), який має неабияку наукову цінність для природознавців, геологів, мінералогів, петрографів.

Демонстраційну експозицію формують такі розділи, як мінеральна сировина, руди заліза, титану та ванадію, руди хрому та мангану, руди вольфраму та молібдену, руди нікелю, кобальту та молібдену, руди міді, руди свинцю та цинку, руди ртуті та сурми, руди олова і руди рідкісних та розсіяних елементів, руди алюмінію, барію та стронцію, руди графіту, корунду, високоглиноземистої сировини, бору та магнезиту, руди тальку та азбесту, солі, флюорит та фосфатна сировина, сірчані руди, п’єзооптична і керамічна сировина, руди золота та срібла, текстури руд.

Сьогодні Музей перебуває у стані реорганізації та пошуку нових шляхів для розвитку й удосконалення навчальної, науково-дослідної та просвітницької діяльності.

У Львівському університеті гармонійно співіснують багаторічні традиції та інноваційний розвиток, саме тому Університет започаткував ще один музей – Музей комп’ютерних технологій. Експозиція Музею передбачатиме постійно діючу інтерактивну експозицію історії комп’ютерів та відеоігор, тематичні інтерактивні експозиції комп’ютерної техніки, частина з яких є досить рідкісними та ексклюзивними. Сьогодні цей інтерактивний музей ще перебуває на стадії формування.

Так, університетські музеї, безперечно, є окрасою українського музейного середовища, адже усі без винятку експонати становлять не лише неабияку наукову цінність, а й мають унікальну здатність допомогти нам осягнути місце і роль кожного з елементів нашого Всесвіту у нескінченному колі життя. У наступних наших публікаціях Ви зможете ближче познайомитися з кожним із музеїв Львівського університету, дізнатися цікаві факти про формування їхніх експозицій і перейнятися неповторною атмосферою кожного з них.