5 травня 2020 року в дистанційному режимі відбувся Науковий семінар аспірантів юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Під час заходу доповідь «Вплив концепції професора Герша Лаутерпахта на практику правозахисту» представила аспірантки кафедри теорії та філософії права Анна Держипільська.
У колективному обговоренні доповіді аспірантки взяли участь її науковий керівник, професор кафедри теорії та філософії права Петро Рабінович, опонент доповідачки, доцент кафедри теорії та філософії права Святослав Добрянський, а також студенти та викладачі факультету. Модератором заходу був доцент кафедри теорії та філософії права, заступник декана юридичного факультету Назарій Стецик.
У своїй доповіді аспірантка проаналізувала концепції Герша Лаутерпахта, зокрема сформульовані ним склади злочинів проти людяності, та їхній вплив на практику правозахисту в історичному контексті та на сучасному етапі. Зазначимо, що Герш Лаутерпахт – австрійський, а згодом англійський юрист українсько-єврейського походження, спеціаліст із міжнародного права. Уродженець Жовкви, навчався на юридичному факультеті Львівського університету, є одним із авторів концепції прав людини як норми міжнародного права.
Анна Держипільська у своєму виступі зазначила: «Незважаючи на те, що термін «злочини проти людяності» був закріплений у документах міжнародного характеру ще на початку ХХ ст., вперше переслідування та притягнення до відповідальності за вчинення цього виду міжнародних правопорушень відбулося після Другої світової війни у 1945 р. Міжнародним військовим трибуналом у Нюрнберзі». До злочинів проти людяності було віднесено вбивство, знищення, поневолення, депортацію та інші нелюдські дії, вчинені проти будь-якого цивільного населення, до або під час війни, переслідування за політичними, расовими або релігійними ознаками при виконанні або у зв’язку з виконанням будь-якого злочину, що підпадає під юрисдикцію Трибуналу. Зараз перелік діянь, що розглядаються як злочини проти людяності, визначений Лаутерпахтом ще в 1945 р., без змін зафіксований у ст. 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Детально окресливши історичний вплив концепції Герша Лаутерпахта, Анна Держипільська наголосила, що його ідеї не втрачають актуальності досі, особливо в контексті анексії Криму та війни на Сході України. Важливо тут те, що в Кримінальному кодексі України термін «злочини проти людяності» досі не закріплений. «Відсутність криміналізації цього злочину не тільки в Україні, але й в багатьох інших державах призвела до великих прогалин у міжнародному праві», – зазначила доповідачка. Тому, на її думку, важливо усвідомити, що концепція Лаутерпахта – це не просто важливий історичний момент, а й надзвичайно актуальне поняття для сучасного законодавства.
Опонент доповідачки Святослав Добрянський високо оцінив представлену наукову розвідку і звернув увагу на те, що зараз в Україні є дуже мало фахівців, які знають про зародження і розвиток інституту злочинів проти людяності. Водночас опонент наголосив, що в дослідженні слід визначити і проаналізувати конкретні напрямки приведення законодавства України у відповідність із положеннями Римського статуту Міжнародного кримінального суду, які стосуються визначення злочинів проти людяності та юридичної відповідальності за їх вчинення.
Під час дискусії учасники наукового семінару мали можливість спільно розглянути проблематичні аспекти злочинів проти людяності та притягнення до відповідальності за їх вчинення, а також проаналізувати сучасний стан міжнародної практики правозахисту. Зокрема, йшлося про те, як національний законодавець повинен реагувати на інститут злочинів проти людяності в сучасному праві, як співвідносяться склади злочинів проти людства і проти людяності, як можливо регламентувати міжнародне співробітництво у справах, що стосуються злочинів проти людяності тощо.
Насамкінець із ґрунтовним історичним екскурсом з метою визначення поглядів та ідей, які обстоював Герш Лаутерпахт, а також проблемних моментів міжнародного права у ХХ ст. виступив науковий керівник Анни Держипільської Петро Рабінович. Окреслюючи внесок Герша Лаутерпахта у міжнародне право, професор назвав його «генієм праволюдинної юриспруденції ХХ ст» та «найвидатнішим юристом ХХ ст».