Наукова конференція  «Історичні і сучасні аспекти вивчення біоти Карпат»

27 липня 2015 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочала роботу наукова конференція «Історичні і сучасні аспекти вивчення біоти Карпат», присвячена 60-річчю Високогірного біологічного стаціонару ЛНУ ім. Івана Франка.

З вітальним словом звернувся до учасників конференції проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, професор Роман Гладишевський. «Карпати один із найбільших скарбів, який природа подарувала дослідникам для вивчення самого життя. У надрах землі прихована історія, пізнати та задокументувати яку є нашим першочерговим завданням. А в умовах неспинного розвитку технологій і змін на карті світу гостро постає завдання збереження екосистеми», – наголосив Роман Євгенович.

Окрему увагу проректор закцентував на важливій ролі, яку відіграє Високогірний стаціонар Львівського університету в процесі виховання та становлення молодих науковців-біологів. За словами Романа Гладишевського, «студенти, які згодом стають визнаними вченими, проводять свої перші наукові спостереження» саме на базі Високогірного біологічного стаціонару.

«Я переконаний, що ця конференція допоможе об’єднати зусилля вчених з різних регіонів і міст для комплексного вивчення Карпатської природи», – зазначив проректор, побажавши учасників пленарного засідання жвавих дискусій, нових ідей, креативних рішень, нових наукових контактів, а також насолоди від мальовничих краєвидів Карпатського біосферного заповідника.

До вітань з нагоди відкриття конференції долучилася й завідувач кафедри ботаніки Університету, професор Лідія Тасєнкевич.

Надалі з пленарною доповіддю виступив директор Державного природознавчого музею НАН України Юрій Чорнобай, який під час свого виступу зосередив увагу на ролі ботанічного компоненту в новітній природничій музеології.

У перший день конференції провідні науковці-біологи розглядали основні аспекти історичного та сучасного вивчення й збереження біоти Карпат. Зокрема в ході виступів і дискусій йшлося про потребу консортивних досліджень детермінантів різних систематичних груп, раритетний фітогенофонд Ужанського НПП, поширення Symphytum cordatum Waldst. et Kit. Ex Willd. в українській частині ареалу, ступінь фрагментації та ефективну площу природоохоронних територій Карпатського регіону й інші важливі проблеми, що стосуються сукупності рослин, тварин, грибів і бактерій у Карпатському регіоні.

Конференція триватиме три дні і продовжить роботу на базі Високогірного біологічного стаціонару. Близько 50 науковців обговорюватимуть результати досліджень і теоретичних узагальнень за такими напрямами: історичні, біологічні, екологічні та созологічні аспекти вивчення фітобіоти, зообіоти та мікобіоти Карпат.

Більше фото