Незважаючи на намагання російського агресора позбавити нас можливості розвиватися, науковий, інноваційний, культурний, суспільний і цивілізаційний поступ України зупинити не вдасться. Це доводять Збройні сили України, консолідація всього Українського народу і праця усіх, хто щоденно створює основи для розвитку усіх сфер життя України.
Тому завершення року у Львівському національному університеті імені Івана Франка, попри усі труднощі, стало традиційним — так, грудень супроводжувався циклом підсумкових засідань Науково-технічної ради, під час яких учасники зібрань заслуховували та обговорювали річні звіти про наукову роботу факультетів і структурних підрозділів. Цьогоріч представлення звітів розпочалося 12 грудня і завершилося 15 грудня.
На останньому цьогорічному засіданні, яке відбулося 21 грудня, Науково-технічна рада затвердила Ухвалу «Про підсумки наукової діяльності Університету у 2022 році» та окреслила основні завдання і цілі ЛНУ ім. Івана Франка у сфері науки і техніки на 2023 рік.
Підсумовуючи здобутки у 2022 році проректор з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка, академік НАН України, професор Роман Гладишевський зазначив, що Університет має вагомі результати наукових досліджень та добрі перспективи їхнього впровадження. «Позитивною тенденцією в усіх звітах звучала підготовка наукових кадрів та функціонування аспірантури. Сьогодні у нас здобувають освіту 853 аспіранти, 273 з яких вступили на перший рік навчання. Доброю є ситуація з підготовкою докторів наук і магістрів. До прикладу: у 2018 році в Університеті працювало 229 докторів наук, а сьогодні їх 316. Також станом на 2022 рік в нас функціонує 5 міжфакультетських лабораторій, оснащених сучасним обладнанням», – акцентував Роман Гладишевський.
На переконання проректора з наукової роботи, тенденція підготовки нового покоління науковців доводить — колектив Львівського університету переконаний у перемозі України і готовий працювати задля динамічного розвитку усіх сфер життя нашої держави.
Згідно із ухвалою Науково-технічної ради, у 2022 році Львівський університет продемонстрував вагомі здобутки в науковій роботі. Хороші наукові результати упродовж року показували і працівники, і студенти та аспіранти Університету, які брали активну участь у наукових конференціях, займалися фундаментальними дослідженнями та прикладними розробками у різних галузях знань, після чого публікували результати своїх напрацювань у всеукраїнських і міжнародних виданнях.
У 2022 році наукові дослідження в Університеті виконували 1984 науково-педагогічні працівники, із них 295 докторів наук, 1213 кандидатів наук і докторів філософії та 124 штатні наукові працівники Науково-дослідної частини (далі – НДЧ), із них 8 докторів наук, 54 кандидатів наук і докторів філософії.
Наполеглива праця вчених ЛНУ ім. Івана Франка вже традиційно була широко представленою у друкованих виданнях України та світу. У 2022 році науковці Університету опублікували 159 монографій, з них — 66 видано за кордоном, 23 підручники, 172 навчальні посібники, 3350 статей, з них 811 – у журналах, які індексуються в наукометричних базах даних Scopus і Web of Scienсe (серед них 419 – у журналах із імпакт-фактором), та 639 – в інших закордонних виданнях; видали 70 випусків Вісника Львівського університету та інших періодичних видань.
Зазначимо, що Університет є засновником і видавцем 50 наукових періодичних видань, а саме Вісника Львівського університету (21 Серія), 17 збірників наукових праць, 11 наукових і одного науково-популярного журналу. Так, до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук і доктора філософії, у категорії «А» входить «Журнал фізичних досліджень». У категорії «Б» – 25 видань Університету, одне видання – в очікуванні на рішення Атестаційної колегії МОН України, три видання готують документи.
Знаково, що «Вісник Львівського університету. Серія біологічна», «Журнал фізичних досліджень» і «Журнал обчислювальної та прикладної математики. Серія обчислювальна математика» входять до наукометричної бази даних Web of Science; «Журнал фізичних досліджень», «Математичні студії» і «Біологічні студії» входять до наукометричної бази даних Scopus. Також «Вісник Львівського університету. Серія географічна», «Вісник Львівського університету. Серія журналістика», «Вісник Львівського університету. Серія соціологічна», «Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії», «Вісник Львівського університету. Серія юридична», збірники наукових праць «Вроцлавсько-Львівський юридичний збірник», «Іноземна філологія», «Мова і суспільство» входять до наукометричної бази даних Index Copernicus International. Серед іншого – збірник «Іноземна філологія» входить до наукометричної бази даних EBSCO та індексується в базі даних Directory of Open Access Jornals, а журнал «Український часопис конституційного права» – до Scientific Indexing Services та Academic Resource Index.
За звітний період в Університеті відкрили 9 спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій (ще 5 – на перереєстрації) і створили 50 спеціалізованих разових рад із захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії. Наукові та науково-педагогічні працівники, а також докторанти та аспіранти Університету захистили 5 докторських і 49 дисертацій кандидата наук, доктора філософії (із них 1 – випускниця докторантури, 43 випускники аспірантури). У докторантурі в 2022 році перебували 18 дослідників, в аспірантурі навчалися 988 молодих вчених: 719 – на денній, 269 – на заочній формах.
За вагомий внесок у розвиток науки та високі здобутки у різних сферах понад 30 наукових та науково-педагогічних працівників Львівського університету відзначили державними нагородами, почесними званнями, преміями та іншими відзнаками.
Попри всі намагання ворога дестабілізувати наше суспільство, 2022 рік був для Львівського університету періодом активного обміну науковим досвідом і знаннями. Адже упродовж року в Університеті відбулися 86 наукових конференцій, з них 32 – міжнародні. Вчені Університету виступили з 2483 доповідями на наукових конференціях, виголосили 1914 доповідей на Звітній науковій конференції Університету за 2021 рік, здійснили 26 виїздів за кордон для участі у міжнародних конференціях і семінарах.
Найефективніші розробки науковців захищено 19 патентами України, з них 3 – на винаходи. До Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» подано 20 заявок, із них 5 – на винаходи.
Наукова активність студентської молоді є однією із ключових у діяльності колективу Університету, адже завдяки конференціям, конкурсам та іншим заходам молоді вчені можуть сповна розкрити свій потенціал. Задля створення сприятливих умов для наукової активності студентів упродовж 2022 року у Львівському університеті проводили численні студентські конференції, олімпіади, семінари та конкурси. Так, на базі Університету провели І тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт на 19 факультетах із 68 галузей знань і спеціальностей. Участь в інтелектуальних змаганнях взяли 718 студентів, а 119 студентів подали роботи на II тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з різних галузей знань і спеціальностей.
Львівський національний університет імені Івана Франка був призначений базовим закладом вищої освіти для проведення конкурсу зі спеціальностей: «Переклад» (прорецензовано 75 робіт); «Соціолінгвістика» (прорецензовано 17 робіт); «Сценічне мистецтво» (прорецензовано 5 робіт); «Фінансова екосистема» (прорецензовано 22 роботи); «Фінансова безпека» (прорецензовано 51 роботу). ЛНУ ім. Івана Франка нагородив дипломами 119 студентів переможців першого туру Конкурсу.
Крім того, в 2022 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка на базі факультету прикладної математики та інформатики було проведено І (університетський) та ІІ (західний регіон) етапи студентської олімпіади з програмування. Також важливим досягненням стало те, що три студентські команди зі спортивного програмування (збірні з різних кафедр) зайняли одне перше і два третіх місць у І етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування 2022 року, що одночасно є ІІ етапом Міжнародної студентської олімпіади з програмування ICPC. На Міжнародній олімпіаді з програмування ICPC 2022 (півфінал Південно-східної Європи) команда студентів факультет посіла ІІІ місце та здобула право брати участь у фіналі Чемпіонату світу.
У звітний період на факультетах Університету було проведено 23 наукові та науково-практичні конференції студентів, аспірантів і молодих вчених, із них — 8 міжнародних та 11 всеукраїнських. У доробку студентів – 567 наукових статей, з них 186 – одноосібних, та 1771 теза доповідей на конференціях, у тому числі 1216 одноосібних. У роботі наукових конференцій взяли участь 1735 студентів (у міжнародних – 1070).
Важливою складовою якісного функціонування Університету є реалізація інноваційних проєктів, які спрямовані на розвиток держави. У 2022 року науковці Університету розробили технологію, конструкторську документацію, регламент та виготовили вузол змішування реагентів модульної установки очистки фільтратів полігонів твердих побутових відходів, створили нові екологічно безпечні евтектичні припої різного функціонального призначення, розробили зразки нових надтвердих матеріалів на основі карбіду бору для елементів захисту, технологію використання мутантів актинобактерій до антибіотиків в отриманні надпродуцентів мікробних метаболітів, ефективні моделі машинного навчання для аналізу потокових відеоданих, систему для класифікації фейкових новин та повідомлень, концепцію освітньо-наукового інтернет-порталу «Іван Франко». Також вчені обґрунтували способи та методи запровадження європейських правових стандартів в контексті реформування національного законодавства України та євроінтеграційної стратегії розвитку, дослідили модель та правові механізми співробітництва між Україною та Європейським Союзом у різних сферах суспільних відносин.
Серед знакових досягнень структурних підрозділів Університету Науково-технічна рада відзначила високий рівень організації наукової роботи та вагомі наукові здобутки працівників хімічного, біологічного, географічного, фізичного факультетів (природничі науки) та історичного факультету, факультету управління фінансами та бізнесу, факультету педагогічної освіти та юридичного факультету (соціогуманітарні науки).
Знаково, що філологічний, історичний, філософський та географічний факультети досягли високих показників у виданні монографій, а історичний, філологічний факультети, факультет міжнародних відносин та хімічний факультет відзначилися в опублікуванні монографій у закордонних видавництвах.
Велику кількість підручників опублікували працівники факультету іноземних мов, міжнародних відносин, юридичного та географічного факультетів. Натомість географічний факультет, факультет іноземних мов, механіко-математичний та філологічний факультети Науково-технічна рада виокремила за активність в опублікуванні посібників.
Найбільше статей у виданнях з імпакт-фактором опублікували науковці хімічного, фізичного, механіко-математичного, біологічного факультетів. Натомість вчені економічного факультету, факультету прикладної математики та інформатики, біологічного факультету і факультету педагогічної освіти найактивніше публікували статті у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз даних – Web of Science, Scopus, Index Copernicus (соціогуманітарні науки).
Найкращі показники у сфері патентно-ліцензійної діяльності продемонстрували вчені хімічного та фізичного факультетів, факультету електроніки та комп’ютерних технологій та біологічного факультету.
Найінтенсивніше залучали ґрантові кошти на наукову роботу біологічний, хімічний, геологічний факультети, а найуспішніше виконували госпдоговори вчені біологічного та хімічного факультетів, факультету електроніки та комп’ютерних технологій та економічного факультету.
Факультет прикладної математики та інформатики Наукова-технічна рада виокремила за значні досягнення в підготовці студентів до міжнародних турнірів, в розробці програми для підготовки індивідуальних електронних наукових звітів. Факультет іноземних мов відзначили за перекладацьку і міжнародну діяльність з інформування світової громадськості про стан і потреби науки й університетів в Україні.
Факультет журналістики виявив активність у міжнародній співпраці: спільно із факультетом політичних наук і журналістики Університету імені Адама Міцкевича (м. Познань, Польща) відкрито нову магістерську освітньо-наукову програму двох дипломів «Нові медіа і комунікаційні технології» і здійснено перший набір. Астрономічна обсерваторія, Ботанічний сад та Наукова бібліотека відзначилися у науково-просвітницькій діяльності.
НТР також акцентувала на активній культурно-просвітницькій діяльності факультету культури і мистецтв, наголосила на великій кількість нагород Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, яку здобули студенти економічного, юридичного, історичного та філософського факультетів, відзначила роботу центрів колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія матеріалознавства інтерметалічних сполук» та «Міжуніверситетський центр колективного користування клітинної біології та біоенергетики», діяльність Центру досконалості імені Жана Моне «Західноукраїнський дослідницький центр з європейських студій».
Вагомим здобутком 2022 року стало внесення колекцій викопних решток фауни і флори Палеонтологічного музею до Державного реєстру об’єктів, що становлять національне надбання України. Так, колекція Палеонтогічного музею стала вже сьомим національним надбанням, яке розташоване у Львівському університеті.
Також НТР відзначила значну кількість захистів кандидатських дисертацій працівників та випускників аспірантури на юридичному (11), історичному (6) факультетах, факультеті педагогічної освіти (8).
Окрім підсумкових пунктів, ухвала Науково-технічної ради містить також чимало перспективних планів і цілей на 2023 рік. Зокрема, серед завдань колективу Університету варто виокремити сприяння розвитку Наукового парку Університету «Інновації та підприємництво», розширити можливості підтримки молодих науковців Університету шляхом залучення до участі в держбюджетних темах, міжнародних проєктах і ґрантах, стипендійних програмах, а також матеріального заохочення, сприяти формуванню міжфакультетських наукових груп для підвищення якісного складу учасників потенційних держбюджетних тем, створити нові центри колективного користування науковим обладнанням та інноваційні лабораторії, забезпечити більш тісну співпрацю зі зовнішніми стейкхолдерами, що допоможе змінити напрямки наукової роботи відповідно до сучасних потреб регіону, а також сприятиме впровадженню результатів досліджень тощо.
Також ухвала Науково-технічної ради передбачає низку пунктів щодо клопотання перед Міністерством освіти і науки України про ключові питання наукового життя Львівського університету та України.
Із ключовими завданням Львівського університету у сфері наукової роботи можна ознайомитися в Ухвалі «Про підсумки наукової діяльності Університету у 2022 році».
