19 травня 2023 року у дистанційному форматі розпочала роботу Українсько-польська наукова конференція «Психологія перед лицем російсько-української війни», яка об’єднала вчених-психологів України та Польщі, а також колег зі Швейцарії, Данії та США з метою дослідження психологічних проблем та викликів у контексті війни в Україні.
Основними завданнями конференції є: обговорення результатів досліджень, проведених у зв’язку з війною; обмін професійним досвідом із надання допомоги учасникам і жертвам війни; обмін міркуваннями про стан людини і психологію перед лицем війни.
Згідно з програмою, наукове зібрання триватиме два дні – 19-20 травня. 19 травня відбулося урочисте відкриття конференції. З вітальним словом виступили організатори заходу, зокрема, фундатор кроскультурної психології в Польщі (Польська Академія Наук, університет SWPS, Варшава), завідувач кафедри кроскультурної психології, член Міжнародної Асоціації Кроскультурної Психології (IACCP) професор Павел Боскі. Він розповів про те, як зародився задум проведення такої конференції та окреслив її проблематику. «Ми раді, що, незважаючи на численні перешкоди, нам вдалося трансформувати ідею, яка народилася під час Конгресу PSPS у Гданську 15 вересня 2022 року. Наша конференція є дослідницьким внеском психологів обох наших країн у розуміння стану людини в умовах надзвичайної поляризації: між агресією та героїчною обороною; між стражданням і солідарністю; між відчаєм і надією. Займаючись долею людей, які постраждали від агресора, ми задаємося питаннями, що стосуються нашої дисципліни: як війна впливає на психологію? Як психологія може впливати на війну? Нехай ця конференція стане нашим скромним внеском у перемогу України над імперською росією та у творення того життя, яке наступить після неї», – зазначив Павел Боскі.
Голова оргкомітету конференції, Ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник, звертаючись до учасників заходу, насамперед наголосив на важливості та актуальності конференції, а також звернув увагу на багату географію учасників, які долучилися до наукового форуму. «Я зворушений тим, якою багатою є географія учасників конференції. Це і науковці Варшавського університету, Університету «Вища школа соціальної психології», Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві, Університету Миколи Коперника в Торуні, члени Польської асоціації соціальної психології, науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту соціальної і політичної психології НАПН України, Асоціації політичних психологів України, ЛНУ ім. Івана Франка та багатьох інших інституцій. Перелічений список засвідчує, що до проведення цього наукового форуму залучено дуже потужний науковий потенціал», – зауважив Володимир Мельник і додав, що сьогоднішня конференція є перш за все виявом поваги і захоплення Збройними силами України, завдяки яким, попри повітряні тривоги, академічна спільнота має можливість продовжувати свою діяльність, проводити важливі наукові заходи і безперебійно вести навчання студентів у безпечних умовах в аудиторному режимі.
Користуючись нагодою, Ректор від імені студентів та викладачів Львівського університету, а також від імені всіх українців, висловив щиру вдячність іноземним колегам за підтримку України у війні проти російського агресора. «Висловлюю щиру вдячність від Університету та від усіх українців тим, хто бере участь у нашій конференції за кордоном, за вашу підтримку – і моральну, і політичну, і військову, і наукову. Я вважаю, що сьогодні ми перебуваємо на дуже важкому, але цікавому етапі нашої української історії, коли формуються нові обриси нації, державотворення і спілкування з західним світом на основі не тільки національних цінностей, але й вибудуваних цінностей європейської спільноти. Я впевнений, що це етап нового зростання і євроспільноти, і України в тому числі», – відзначив Володимир Петрович.
До учасників конференції звернувся і співорганізатор заходу з України, професор кафедри психології ЛНУ ім. Івана Франка, професор Вадим Васютинський. Він теж поділився спогадами про те, як зародилася ідея проведення українсько-польської конференції, і висловив особливу подяку колективу Львівського університету за допомогу в організації. «Ідея проведення цього надзвичайно актуального і своєчасного заходу з’явилась у мого польського колеги Павела Боскі. Ми довго думали щодо того, де краще зустрітися, і дійшли згоди, що немає кращого місця для проведення українсько-польських зустрічей, ніж місто Львів. Львівський університет радо погодився нас прийняти, адже спочатку планувалася очна зустріч, але ми раді, що, незважаючи на теперішні події в Україні, нам вдалося зібратися бодай дистанційно», – розповів Вадим Васютинський.
До привітань доєдналися й інші організатори наукового форуму, серед яких – декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Іван Данилюк, завідувачка лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, президентка Асоціації політичних психологів України Ірина Губеладзе та польські колеги.
Після відкриття розпочалася пленарна лекція від доцентки кафедри психології філософського факультету ЛНУ ім. Івана Франка Інни Галецької на тему «Психологічний дистрес переживання війни і дискурси воєнного повсякдення». Інна Галецька представила дослідження, проведене спільно з доценткою кафедри психології ЛНУ ім. Івана Франка Мариною Кліманською і професоркою кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка» Ларисою Климанською, яке стосувалося психологічних аспектів досвіду переживання війни у різних людей. У ході дослідження вчені розробили спеціальний опитувальник, на основі якого проводилися напівструктуровані інтерв’ю серед респондентів. Результати дозволили науковцям виокремити найбільш поширені позиції у ставленні до війни: позиція стороннього спостерігача, позиція оптимістичного фаталізму, позиція раціонального оптиміста тощо, яким характерні певні особливості поведінки та психоемоційного стану і які пов’язані з різними дискурсами воєнного повсякдення.
На основі аналізу зібраних даних учені змогли узагальнити всі особливості та виділити спільне для всіх позицій та дискурсів. Зокрема, спільними характеристиками виявилися: схильність до дистанціювання якщо не від воєнного сьогодення, то у напрямку зменшення інтенсивності переживань, зумовлена тим, що дистанціювання захищає від травми втрати нормальності мирного життя, уявно зменшує відчуття втрати, зберігає ресурси і захищає від деструктивних для психіки наслідків; схильність переживати за близьких у більшій мірі, ніж за себе, та за майбутнє України більше, ніж за власне; позитивний образ майбутнього, який має резильєнтний вплив, на противагу фаталістичній орієнтації на теперішнє. Загалом же дослідження, проведене львівськими науковцями, довело значущість та багатоаспектність досвіду переживання війни, який суттєво впливає на психоемоційний стан людини та її психічне здоров’я.
Після пленарної лекції робота конференції продовжилась у рамках чотирьох секцій: «Стрес, резилієнс і копінг під час війни», «Досвід і переживання біженців», «Вплив війни на психічне функціонування» та «Внутрішньо- і міжгрупові взаємодії під час війни». Доповіді на секційних засіданнях стосувалися різних аспектів людської поведінки та психологічного стану різних груп людей в умовах війни. Зокрема, ішлося про посттравматичний стрес, особливості проживання стресу у військовослужбовців, формування резильєнтності в умовах повномасштабної війни, психологічні аспекти інтеграції українських біженців у життя іншої країни, особливості адаптації переміщених українських матерів в умовах війни, соціально-психологічні наслідки війни, сексуальне насильство під час війни, міжособистісні відносини під час війни, особливості взаємодії з російською культурою на фоні повномасштабного вторгнення тощо.
20 травня, відповідно до програми заходу, учасники матимуть змогу прослухати пленарну лекцію Марії Левицької (Університет Миколая Коперника в Торуні, Польща) на тему «Меандри українських ідентичностей: 20 років польсько-українських досліджень», після чого відбудеться засідання ще чотирьох секцій: «Психологічна допомога і посттравматичне зростання», «Проблеми української ідентичності», «Вплив війни на дітей і молодь» та «Поведінка і ставлення щодо українських біженців: передумови та наслідки». Завершиться конференція круглим столом на тему «Як війна впливає на психологію? Як психологія може вплинути на війну?».