14 квітня 2022 року розпочала роботу Всеукраїнська науково-практична конференція «Книжкова культура Галичини: видавці, читачі, бібліотеки», організована Науковою бібліотекою Львівського національного університету імені Івана Франка. Конференція проходила у дистанційному форматі за допомогою центру для командної роботи Microsoft Teams.
Пленарне засідання розпочалось із привітання директора Наукової бібліотеки Василя Кметя. «Ми починаємо нашу роботу в надзвичайно складний час, уперше за таких обставин, коли фактично над всіма нашими теренами звучать сирени, триває війна. Проте проведення щорічної конференції показує – і це дуже приємно і важливо, – що життя триває і книгознавчі аспекти наукових досліджень знаходять своє продовження у нових наукових пошуках», – зазначив він. Після вітальних слів Василь Кметь закликав усіх вшанувати хвилиною мовчання пам’ять тих, хто віддав своє життя за нашу незалежність, тих, хто був невинно вбитий жорстоким і цинічним окупантом.
У своєму виступі Василь Федорович підкреслив важливість книгознавчого аспекту в умовах війни, коли суспільство потребує перегляду всіх підвалин інформаційного простору та формування нової культури читання. «На початку січня, коли Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ подавала звіт про головні, визначальні тенденції розвитку бібліотек, ніхто з нас не сподівався, що ці тенденції – очікування тяжких часів, віртуальність як спосіб продовження роботи, інклюзія, мобільність населення – стануть настільки актуальними. Тепер усі ці напрями нашої дослідницької роботи набули зовсім іншого, більш динамічного життя і звучання», – зазначив він.
Директор Наукової бібліотеки у своїй доповіді окреслив також проблемні аспекти функціонування бібліотечних установ та проєктів, наголосивши на важливості підвищення безпеки того інформаційного простору, в якому ми живемо. «Коли ми говорили про бібліотечні установи чи наші дослідницькі проєкти як важливий засіб інформаційної й національної безпеки, то впродовж багатьох десятків років недооцінювали те, наскільки це насправді важливо. І йдеться не лише про задавнені проблеми, пов’язані з посттоталітарним синдромом, із тією культурою читання, яка визначалась і формувалась упродовж попередніх епох. Недарма зараз ми дискутуємо про те, яку літературу будемо читати у майбутньому, які автори повинні бути представлені, яким повинен бути національний канон читання. Але йдеться і про важливі інформаційні аспекти, адже протягом тривалого часу бібліотечні установи інтегрувались у ті моделі, які для інших держав, а передусім для держави-агресора, були реальним експансійним і безпековим контентом. І такою є правда: до 2016 року абсолютна більшість інформаційних систем була інтегрована в російські інформаційні проєкти і бази даних».
У зв’язку з теперішньою ситуацією в Україні, за словами Василя Федоровича, особливо важливою є діяльність бібліотечних установ та книгознавців, насамперед пов’язана з інформаційним і фізичним збереженням друкованих пам’яток. Звертаючись до учасників конференції, Василь Кметь наголосив: «Сьогодні ми теж є воїнами, воїнами дуже важливого фронту, адже коли ми говоримо про історію книги, про книгознавчі контексти, то дуже добре усвідомлюємо, наскільки цей, на перший погляд традиційний носій інформації, у нову епоху збереже і визначатиме, до певної міри, конституюватиме контексти формування інтелектуальної культури для нових інформаційних епох і даних. Історія книги сьогодні є як ніколи важливим і актуальним аспектом».
Після вступних слів Василя Кметя з доповіддю виступила докторка історичних наук, професорка, директорка Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Галина Ковальчук. Вона охарактеризувала особливості діяльності та функціонування львівських бібліотек 1920-х років за публікаціями журналу «Бібліологічні вісті».
Після цього доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства імені І. Крипʼякевича НАН України Роман Голик представив доповідь на тему «Книжна Галичина: шляхи еволюції».
Насамкінець пленарного засідання учасники мали змогу прослухати виступ докторки історичних наук, старшої наукової співробітниці відділу новітньої історії Інституту українознавства імені І. Крипʼякевича НАН України Олександри Стасюк, яка розповіла про різні аспекти видавничої діяльності ОУН і УПА.
Надалі учасники конференції продовжили роботу у шести секціях. Доповіді були присвячені історії книговидання на західноукраїнських землях від Середньовіччя до ХХІ ст., історії книжкових колекцій і бібліофільства та еволюції читання у Галичині. Обговорювали також питання книги як складової соціокультурної комунікації та особливості функціонування галицьких видань у контексті розвитку культури книги Центрально-Східної Європи.
Згідно із програмою, в рамках роботи конференції відбудеться також засідання Львівського зонального методичного об’єднання бібліотек закладів вищої освіти України. Організатори конференції висловили сподівання на те, що незабаром, після швидкої перемоги у війні, з’явиться можливість опублікувати доповіді учасників конференції й представити світові перші наукові тексти, випрацювані в таких непростих обставинах.