Співпраця Львівського та Вюрцбурзького університетів: мозаїка фактів, ідей і вражень

Вюрцбурзький університет – один із найкращих вищих навчальних закладів Німеччини. Він славиться своїми науковими школами та надзвичайно потужним людським потенціалом, що підтверджує, зокрема те, що 14 професорів цього університету в різні часи були лауреатами Нобелівської премії.

Півтора року тому було підписано угоду про співпрацю між Львівським національним університетом імені Івана Франка та Вюрцбурзьким університетом Юліуса Максиміліана, в рамках якої передбачено академічні обміни, проведення спільних сертифікаційних курсів, а також окреслено кооперацію в науковій сфері.

            Упродовж відносно короткого терміну співпраці між двома ВНЗ провідний навчальний заклад Німеччини вже відвідали близько 100 викладачів і студентів Львівського національного університету імені Івана Франка.

«Налагодження академічної співпраці з потужними освітньо-науковими інституціями з багатою історією та видатними вченими світового рівня є добрим стимулом для спільної побудови стратегії якісної української освіти й науки», – вважає адміністрація Львівського університету.

У специфіці роботи обох університетів-партнерів багато спільного, але й чимало відмінного.

 

Студентська молодь – серед творців освітнього європейського простору

Вюрцбург – відносно невелике місто, розташоване на Баварській землі, у якому проживає близько 130 тисяч мешканців. У місцевому університеті навчається 28  тисяч студентів, а тому навчальний заклад можна вважати одним із основних осередків життя міста. Проте сама структура німецького університету є складною системою прав, свобод і можливостей, де студенти спільно з адміністрацією університету визначають майбутнє розвитку свого навчального закладу.

Студенти Вюрцбурзького університету, як і Львівського, мають змогу брати активну участь у формуванні політики вищої освіти та впливати на розвиток громадського суспільства. Зокрема, вони є членами вчених рад факультетів та університету в цілому, мають власний парламент. Вибори студентських представників до вчених рад університету та факультетів, до студентського уряду відбуваються регулярно й абсолютно прозоро.

Втім, маючи змогу визначати траєкторію розвитку університету молодь часто є пасивною. Так, Ліза Крумбаш розповідає, що німецькі студенти не виявляють великої активності щодо участі у виборах (лише 10% студентів). В нашому Університеті цей показник значно вищий. Однак процедура обрання передбачає участь студентів у виборах за квотним принципом. З огляду на це цікавою як для українських, так і для німецьких студентів є можливість спільно випрацювати модель активізації студентів у виборному процесі органів студентського самоврядування, до прикладу, через ініціювання реалізації проекту електронного голосування.

 

Кадрова політика в організації навчального процесу

Основний акцент німецькі студенти роблять передусім на навчання, а обирати тут є із чого: університет пропонує на вибір 200 навчальних курсів. Більшість із запропонованих курсів є німецькомовними. Англомовних є досить мало, а відтак, іноземним студентам пропонують розпочинати навчання саме з англомовних програм (Würzburg English Language Program) і водночас відвідувати інтенсивні курси німецької мови та семестрові курси з німецької культури.

Навчальний процес у Вюрцбурзькому університеті забезпечують 400 професорів. У Львівському ж університеті професорсько-викладацький склад налічує понад 2 тис. осіб, серед яких асистенти, доценти та професори. Особливістю німецького університету порівняно зі Львівським є фактична відсутність доцентів й асистентів. Їхню роботу часто виконують студенти старших курсів, магістри й аспіранти.

 

«Тюторство» і «менторство» – європейські моделі швидкої адаптації першокурсників

У Вюрцбурзькому університеті, як і у Львівському, значну увагу приділяють адаптації студентів-першокурсників. У ЛНУ ім. Івана Франка над цим працює інститут порадництва та шефства, а у Вюрцбургу діє програма «Compass» із залученням студентів-старшокурсників до навчання молодших колег.

Згідно з ідеєю так званого «тюторства», яка реалізовується у німецькому виші, студент-старшокурсник допомагає студентам молодших курсів (індивідуально чи в групах) виконати домашні практичні завдання, підготуватись до тестів та іспитів. Усе це сторони прописують у спеціальному контракті. «Менторство» ж передбачає зміну фокусу з академічного на особистий аспект життя студента-першокурсника.

Запроваджена в німецькому університеті ідея «менторства» й «тюторства» базується на концепції переваг передусім для учасників процесу. Тож студенти старших курсів отримують додаткові кошти, безкоштовне навчання методики викладання, навики та сертифікат, який виступає додатковим аргументом для продовження освіти чи отримання стипендії на магістерському або аспірантському рівні. Студенти ж молодших курсів отримують можливість безкоштовної допомоги для покращання академічного та позаакадемічного життя. При цьому особливо важливим є психологічний аспект, адже через незначну різницю у віці студенти більш охоче й природніше комунікують між собою, а отже, й успішніше навчаються.

«На початку навчального року викладачі проводять дводенний тренінг для «тюторів» і «менторів» щодо методики й дидактики викладання, специфічних фахових аспектів, порад щодо ефективної комунікації, зокрема способів отримання feedback (зворотного зв’язку) та надання критичних рекомендацій студентам-першокурсникам. Упродовж семестру викладачі у форматі консультування підтримують студентів-старшокурсників», – розповідає доктор Петра Заус.

Після завершення курсу «ментори» й «тютори» створюють портфоліо, в якому представляють використані на практиці нові методики чи підходи, розроблені впродовж семестру.

На думку українських студентів, які відвідали Вюрцбурзький університет, впровадження такої концепції, покликаної спростити процес адаптації першокурсників, може значно підвищити рівень підготовки наших студентів. Вони переконані, що доречно запровадити таку ініціативу і в українських університетах, принаймні, на рівні менторингу, адже студентам-першокурсникам було б набагато цікавіше чути про цікаві заходи, які відбуваються в університеті чи в місті від своїх старших колег, аніж довідуватися про них від куратора групи чи через план виховних заходів. Частково цю функцію в українських університетах виконують представники органів студентської самоврядування.

 

Перші кар’єрні кроки

Отож, здобувши добру фахову підготовку німецькі студенти, як, зрештою, й українські намагаються забезпечити собі успішний кар’єрний старт. У цьому контексті наші німецькі колеги пішли вперед. Нагадаємо, що у Львівському університеті, як і в інших українських ВНЗ, цим питанням займається відділ працевлаштування. У Вюрцбурзькому університеті ж працює кар’єрний центр для інноваційного викладання та навчання, що скеровує свою діяльність у 4 напрямах: академічна політика (academic policy office), управління якістю (quality management office), кар’єрний розвиток (career service), професійний розвиток (department for professional development).

Четверо постійних працівників центру та двоє студентів займаються організацією ярмарків кар’єри, освіти, розробляють і проводять додаткові курси, запрошують гостьових лекторів – представників великих успішних компаній.

Центр також часто проводить тренінги для студентів, щоб навчити їх самостійно відкривати власний потенціал. Зокрема, ярмарок кар’єри організовують уже для студентів-першокурсників. Близько 60 компаній представляють свої презентації на таких ярмарках, спілкуються зі студентами, заохочуючи найкращих після закінчення університету працювати саме з ними. Відтак, за статистикою, близько 80% випускників Вюрцбурзького університету знаходять роботу за спеціальністю.

Зазначимо, що Львівський університет також активно впроваджує європейську практику тісної співпраці з потенційними роботодавцями й експертним колом. Так, регулярно з відкритими лекціями та майстер-класами в Університеті виступають не лише керівники й працівники провідних фірм і компаній, а й представники найвищих державних структур, іноземні фахівці, громадські й політичні діячі, дипломати різних держав світу.

 

Перспективи академічної кар’єри

Для охочих розпочати наукову кар’єру своєрідним консультативним центром і в Україні, і в Німеччині є відділ аспірантури.

Цікаво, що в німецьких вишах застосовують широкий міждисциплінарний підхід до праці над науковим дослідженням. Він, як правило, згрупований за 4 напрямами: наука і технології; гуманітаристика; право, економіка, суспільство; науки про життя.

«Із 500 аплікацій аспірантів щороку приймають лише близько 100. Решті можуть допомогти професори, взявши їх на стипендії з власних проектних грантів», – розповідає доктор Блум-Охлер.

Аспірант може мати одного головного і двох додаткових керівників. Програма навчання в аспірантурі розрахована на 3 роки (з можливістю двічі продовжувати навчання терміном на 1 рік, однак держава максимально продовжує фінансову підтримку на 6 місяців).

До вимог при захисті належить наявність, як мінімум, одна публікація в міжнародному фаховому журналі, де аспірант зазначений як автор, а також участь, принаймні, у трьох міжнародних конференціях чи семінарах.

Статистичні дані засвідчують високу успішність захищених робіт. Зараз у Вюрцбурзькому університеті навчається близько 370 аспірантів, 30% із них – іноземці з 40 країн, приблизно 57% – жінки. Щороку відбувається близько 130 захистів.

У нашому університеті показники дещо інші: в аспірантурі навчається близько 800 осіб. Щороку відбувається близько 200 захистів.

Після завершення аспірантури 60% молодих науковців роблять постдоки, але в інших університетах, а решта йдуть у приватний сектор.

За статистикою, 25% випускників аспірантури в Німеччині йдуть працювати у приватний сектор, 8% випускників їдуть за кордон, 4 % (зокрема жінки) – йдуть у декретну відпустку, 4% – працюють у сфері громадської діяльності.

Важливою у підготовці аспірантів є так звана MD phase, тобто етап, коли магістранти одночасно починають роботу над своєю дисертацією.

Щороку німецькі аспіранти, як і українські, звітують про досягнуті успіхи.

 

Від навчання до успішного бізнесу

Здобуті у Вюрцбурзькому університеті знання дають змогу молодим людям втілювати непересічні ідеї та реалізовувати свій творчий потенціал. Зокрема, студенти мають широкі можливості для створення впровадження в життя старт-апів та Spin-Offs. Вони беруть участь у воркшопах, презентаціях, програмах, націлених на розвиток підприємницької діяльності. Старші колеги допомагають їм з оформленням патентних прав чи організації місця в бізнес-інкубаторі. В Університеті вони також отримують індивідуальну допомогу при пошуку й управлінні державними та приватними грантами з метою виведення власної інноваційної розробки на ринок.

У співпраці з містом, інститутами й установами працівники бізнес-інкубатора «Technology and Innovation Centre» займаються наданням консультацій з питань розвитку бізнесу, допомагають розвинути мережу, встановити науковий і технічний обмін, організацією можливостей для підвищення академічної та професійної кваліфікації. Серед прикладів успішних старт-апів: «Мої гроші» та сервісний центр «Жінка і Професія».

Зазначимо, що Львівський університет також співпрацює з бізнес-інкубаторами, зокрема в листопаді минулого року було підписано меморандум про співпрацю ЛНУ імені Івана Франка та Фундацією «Seed Forum» (Норвегія), Міжнародним благодійним форумом «Seed Forum Ukraine» та бізнес-інкубатором iHUB. Тож студенти ЛНУ ім. Івана Франка матимуть можливості для прямого доступу до бізнес-інкубатора iHUB, який забезпечуватиме підтримку, навчання, консалтинг, бізнес-освіту та пошук інвесторів для малих ІТ-компаній України.

 

Дослідження, які творять життя

«Багатовекторна наукова діяльність учених Вюрцбурзького університету, зосереджена, як правило, на прикладних дослідженнях, спрямована й на розвиток енергетичної галузі, а також освіти, підвищення кваліфікації, консультації, інформації та документації в області енергетики», – розповідає доктор Ганс-Петер Еберт.

Цими питаннями, зокрема займається Баварський центр прикладних досліджень для енергетичних потреб (ZAE Bayern), що має філії, крім Вюрцбургу, й в Ерлангені та Гархингу.

Дослідженням і розробкою функціональних матеріалів, компонент і систем для енергетичних потреб займається відділення енергоефективних технологій. Одним із основних напрямів його діяльності є розробка й оптимізація ізоляційних матеріалів і високоефективних систем ізоляції, таких як вакуумна ізоляція, високотемпературні ізоляційні матеріали, а також сонячні системи денного освітлення і низькоенергетичної архітектури. Інші області включають розробку й оптимізацію нанопоруватих вуглецевих аерогелей для застосування у високотемпературних системах теплоізоляції, низькоенергетичної кераміки і покриттів та органічних сонячних елементів та електроніки.

У центрі є 200 працівників, які отримали 200 патентів на свої розробки.

«У Німеччині значний акцент зроблено на популяризацію наукових здобутків учених і науки в цілому, зокрема серед дітей дошкільного й шкільного віку», – розповідає Маркус Ельшольц.

Яскраві враження викликає «M!ND Centre» (The Centre for Teaching and Learning with focus on natural science), де у відносно простий і веселий спосіб зацікавлюють людей наукою: з LEGO зроблена модель колайдера в пропорції до звичайного будинку, велосипед, який переробляє енергію тощо.

Наведені принципи візуалізації певних наукових законів у захоплюючі ігри сприяють їх легкому розумінню та засвоєнню. Центр здійснює важливу місію – сприяє дітям у їхньому професійному орієнтуванні.

 

Університет для всієї сім`ї

Академічна спільнота Вюрцбурзького університету активно продукує й інші ініціативи й цікаві проекти. Зокрема, йдеться про FabLab (fabrication laboratory) – волонтерську організацію, що тісно співпрацює з людьми, які діляться знаннями. Ідея передбачає створення невеликої майстерні, яка пропонує учасникам можливість виготовляти самостійно нові чи ремонтувати старі речі. Сьогодні ця ініціатива налічує 60 волонтерів, які запрошують всіх охочих зробити власну деталь чи полагодити щось самостійно, творити своїми руками і отримувати задоволення від процесу та результату.

Заслуговує на увагу програма гендерної рівності. Зокрема, проведено аналіз заповнення жінками робочих місць і місць навчання у Вюрцбурзькому університеті. З метою сприяння жінкам-дослідникам при університеті функціонує дитячий садок із групами для дітей віком більше двох місяців, від 10 місяців до 6 років, від 6 до 12 років. В університеті створені програми сприяння жінкам у навчанні та роботі. Серед програм особливу увагу заслуговують: створення дитячого садка та дитячих кімнат із використанням 20 годин на тиждень; програма дитячих канікул (діти 6-12 р.); створення посередницької служби нянь із погодинного догляду за дітьми вдома.

Окрім того, в університеті є служба сім’ї для надання інформаційних послуг і сприяння. Університет пройшов сертифікацію з програми сімейного відпочинку 2008 р.

«Такі ініціативи є важливими мотиваційними чинниками для студентів і працівників у виборі й побудові своєї академічної кар’єри», – вважає керівник делегації ЛНУ ім. Івана Франка, доцент кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки економічного факультету Христина Павлик.

 

Горизонти спільного майбутнього

Делегація студентів, викладачів і працівників Львівського університету в рамках візиту до Вюрцбурзького університету мала змогу побувати й на факультетах, у центрах і відділах, ознайомитись із лабораторіями, оснащеними найновішою технікою та приладами. Зокрема, під час зустрічі на філологічному факультеті студенти мали змогу поспілкуватись не лише з викладачами, а й молодими людьми, які студіюють україністику.

Перші результати успішної співпраці Вюрцбурзького та Львівського університетів засвідчують високе реноме їхніх наукових шкіл у світі й дають підстави говорити про розширення окреслених у меморандумі перспектив розвитку двох класичних вишів.

Спільно з німецькими колегами учасники делегації Львівського університету, підсумовуючи, обговорили ідею створення спільної онлайн-платформи для обох університетів, зокрема й у соціальній мережі Facebook. Така онлайн-платформа дозволить студентам ділитися інформацією про свої ВНЗ, програми обміну, особливості навчального процесу, а також про життя свого міста.

Нагадаємо, що сьогодні близько 2,5 тисяч студентів Львівського університету вивчають німецьку мову та завдяки програмам міжнародних обмінів більшість із них мали змогу навчатися в університетах Німеччини.

Світлини: Христини Павлик Більше фото