3 квітня 2017 року у рамках роботи «Політичного клубу» філософського факультету Львівського університету за участі викладачів, аспірантів та студентів відбулося засідання круглого столу на тему «Насилля». Впродовж заходу учасники обговорили політичний вимір насилля, а також висвітлили інші важливі соціальні проблеми.
Студент першого курсу кафедри політології Максим Лем у своїй доповіді наголосив на актуальності та гостроті питання насилля на вулицях та проблемні посилення впливу радикальних рухів на свідомість молоді. Акцентувавши на положеннях Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод доповідач зосередив увагу на статті 10 у якій ідеться про свободу вираження поглядів і статті 11 – свобода зібрань та об’єднань. Аргументи, які навів студент свідчать про недотримання державними структурами та громадянами України цих статей.
«Порушення Європейської конвенції є серйозною перешкодою на шляху становлення України, як сильної демократичної держави, тому, вважаю, що для вирішення цієї проблеми нам необхідно збільшити склад національної поліції. Також, українці повинні обов’язково дотримуватись європейських цінностей», – вважає Максим Лем.
Соломія Кривенко, кандидат політичних наук, впродовж виступу висвітлила проблематику мови нетерпимості в кризові періоди, а саме висловлювання, які проявляють агресію щодо інших людей, націй, соціальних груп тощо.
«Мова насильства свідомо розпалює ненависть, а систематичне застосування промов, які спрямовані на проявлення агресії щодо людини або груп осіб за ознакою раси, релігії, статі, або сексуальної орієнтації повинні каратися законом»,- вважає Соломія Кривенко.
Студент другого курсу кафедри політології Вадим Єремійчук розповів про передумови формування поліцейської держави, а також порівняв західний та східний типи контролю, зосередивши доповідь на тривалому історичному періоді розвитку багатьох європейських народів у час влади поліцейської держави. Зокрема доповідач стверджує: «Встановлення тоталітарної держави, яка контролює думки, почуття, дії, вчинки людей та організації, можливе в суспільстві, у якому присутні постійна боротьба і конфлікти, економічна криза та нестабільність, наявна очевидна загроза розпаду цілісної держави або небезпеки завоювання сусідами».
«Коли ми говоримо про політику, ми завжди згадуємо тему насильства, проте, інколи, насильство ми називаємо просто політикою», – сказав кандидат політичних наук Євген Ланюк, який переконаний, що поняття мови нетерпимості, упередження чи дискримінації, яку використовують політики притаманні не лише для українців, а є проблемою світового масштабу.
Аби глибше проаналізувати питання схильності людини до вчинення насилля доповідач детально розповів про різноманітні психологічні експерименти, проведені вченими, на такі теми, як легітимність насильства та «дилема трамваю».
Ярослав Приходько, студент другого курсу кафедри політології, висвітлив питання соціалізації, толерантності та ставлення до насилля на прикладах різних демократичних режимів. Рецептом подолання насилля студент вважає особистий саморозвиток і демократичні цінності, також рекомендує не сприймати насилля суб’єктивно, а виокремлювати передусім контекст та причини.
