20 квітня 2022 року в онлайн-режимі відбулась лекція доцентки кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Тамари Полещук «Після війни: як побороти “русскій мір”». Організатори події – Студентське наукове товариство та профбюро студентів історичного факультету Львівського університету. Подія відбулася в рамках циклу лекцій «Після війни».
Розпочала лекцію Тамара Полещук із аналізу визначення «русскій мір» та пояснення витоків цієї ідеї. За словами науковиці, сучасна російська держава своїм корінням сягає другої половини ХV століття, часів Івана ІІІ (1462-1505 років). «В основних визначеннях змісту поняття русского міра йдеться про російську мову, культуру, історію та цивілізацію. Наріжним каменем ідеології московії стали ідеї про династичну та релігійну єдність з Київською Державою та твердження, що «москва – це другий Київ». З другої половини ХVІІ, та особливо у ХVІІІ столітті, Україна та українці опинилися в епіцентрі пошуку московією своєї державної та національної ідентичності», – пояснила Тамара Полещук, пригадала низку теорій, на яких базується русскій мір, та окреслила практики його реалізації.
Переманювання (підкуп) місцевих еліт, перехід від протекторату до анексій, узаконення анексій через звинувачення у співробітництві з іноземними ворогами москви чи так званими історичними обґрунтуваннями – все це практики реалізації проєкту «русскій мір», які наш ворог застосовує вже багато років. А найрадикальнішим засобом просування ідеології росії є війна. «З 1462 року і упродовж 400 років російська держава розширювалася в середньому на 130 квадратних кілометрів щодня (з 39 тисяч квадратних кілометрів до 22,5 мільйонів квадратних кілометрів станом на 1914 рік). З 1700 по 1901 рік імперія майже 128 років перебувала у стані війни», – уточнила Тамара Полещук.
В рамка лекції Тамара Полещук детально пояснила, як викристалізовувалась ідея «русского мира», проходячи через різні історичні процеси, змінюючи свої форми і масштаби. На думку спікерки, розпад СРСР, втрата статусу великої держави, наявність багатомільйонної російськомовної діаспори за межами російської федерації та пошуки російської ідентичності стали тими чинниками, які посприяли формуванню концепції русского міра з опорою не лише на власних громадян, але й на етнічних росіян і російськомовних громадян за межами країни.
Тамара Полещук описала інструменти, якими користувалася росія для просування ідеї русского міра в Україні до 2014 року. До них належать політико-економічні інтеграційні проекти (СНД, ЄЕП, Євразійський союз), діяльність проросійських політичних проєктів та агентів російського впливу в органах державної влади, функціонування УПЦ МП, контроль над книжковим ринком та ефірами, зміцнення позицій російської мови тощо.
Також Тамара Полещук пригадала, що ще у грудні 2006 року на зустрічі з творчою інтелігенцією Санкт-Петербурга Владімір Путін назвав основними складовими русского міра «російське слово» та «російську культуру». Опираючись на це, у наступній частині лекції науковиця пояснила вплив російського кінематографу та російської літератури на формування тих чи інших ідей у свідомості людей як в Україні, так і всередині ворожої держави. Тамара Полещук пригадала російські кінострічки, які здобули популярність в нашій державі та проаналізувала риторику цих фільмів, просякнуту ідеєю меншовартості України та ціннісної дискредитації українців. «У таких фільмах як «Ми з майбутнього», «Ми з майбутнього 2», «Білий тигр» тощо українці представлені зрадливими, хитруватими, примітивними та боягузливими. І це здійснювало значний вплив на розуміння українців сучасними росіянами. Як свідчать опитування, понад 68% російської молоді дізнаються про німецько-радянську війну саме з кінофільмів. А в багатьох із таких стрічок українців демонструють як людей, що співпрацювали з нацистами. Загалом кіно – один із найпотужніших інструментів просування русского міра та формування ставлення до українців як до нацистів та колаборантів», – пояснює Тамара Полещук.
Крім того, під час лекції мова велася й про російську літературу, зокрема, творчість тих письменників, яких вивчають українські школярі. Тамара Полещук пояснила, чому не варто захоплюватись філософією Достоєвського чи лірикою Пушкіна та наголосила, що ці та інші літератори РФ є «трубадурами імперії».
Окремо лекторка виокремила й кроки, які здійснила Україна для того, аби протидіяти розповсюдженню ідеї русского міра. Перший пункт – Угода про асоціацію з ЄС та закріплення євроінтеграційних прагнень України в Конституції. «До протидії русскому міру також належить Томос про автокефалію ПЦУ, Закон «Про забезпечення функціонування української мови як єдиної державної», блокування низки російських інформаційних ресурсів», – зазначила Тамара Полещук та додала до списку ще низку законів, а також підкреслила роль популяризації українського історичного кіно у боротьбі з пропагандою російських концепцій.
Також слухачі лекції мали змогу проаналізувати результати опитувань, здійснених різними соціологічними групами, які представила науковиця. Так, Тамара Полещук продемонструвала, як змінювалась думка українців щодо стосунків з росією за понад 10 років. Зокрема, лекторка наголосила що останні опитування, проведені після 24 лютого 2022 року, демонструють переважну єдність українців у багатьох питаннях. «Абсолютна більшість опитуваних (83%) за те, аби українська мова була єдиною державною в Україні. 91% українців не підтримують думки, що «росіяни та українці – це один народ». Тих, хто вважає, що це правда – 8%, а ще у серпні 2021 року таких опитуваних було 41%», – зауважила історикиня.
Тим не менш Тамара Полещук переконана, що боротися із русскім міром нам доведеться ще довго, і ця боротьба буде виснажливою й триватиме навіть після нашої перемоги у війні. «Варто розуміти, що русскій мір – це не тільки складова ідеології та практики путінської росії, але й фундамент російської державності загалом. Ми переможемо в цій війні, бо не маємо іншого виходу. Та разом з усім цивілізованим світом не допустимо, щоб вірус русского міра перетворився на пандемію», – підкреслила Тамара Полещук.
Загалом лекція згуртувала понад 70 активних слухачів, які поставили спікерці чимало цікавих та влучних запитань. Учасники заходу просили Тамару Полещук проаналізувати ідеологічну складову війни росії проти України як своєрідну «кризу русского міра», висловлювали власне бачення риторики російської літератури, запитували, чи можна назвати сценарій розповсюдження «русского міра» у Грузії та Ічкерії ідентичним кампанії в Україні. На завершення дискусії лекторка та слухачі роздумували над потенційними методами боротьби з російською ідеологію та утвердженням правди і справедливості.