Дисертант

Галас Анна Сергіївна

Тема

Соціокультурна модель критики театрального перекладу

Дата захисту

18.12.2023

Місце праці

Асистент кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка

Науковий керівник

Дзера Оксана Василівна, доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка

Кафедра, де виконана дисертація

Анотація

Дисертацію присвячено конструюванню соціокультурної моделі критики театрального перекладу, включно з метамовою, концептуальними засадами та структурою.

У першому розділі представлено обговорення основних стадій розвитку критики перекладу. Окреслено семіотико-дискурсивну онтологію як теоретико-методологічне підґрунтя для створення соціокультурної моделі та синергетичний підхід, що дає змогу вивчати закони, відповідно до яких знаки функціонують у системі соціокультури. Театральні тексти розглянуто як цілісні повідомлення, що за допомогою вербальних і невербальних знаків втілюють задуми автора, організовані через обрані коди, а театральний дискурс визначено як сукупність текстів і позатекстових чинників. Перекладний дискурс вивчено як підсистему соціокультури, яка є складною нелінійною системою самоорганізації, що функціонує завдяки взаємодії власних підсистем і зовнішніх систем соціокультури.

У другому розділі обґрунтовано потребу виділення соціокультурної моделі критики театрального перекладу, визначено методику дослідження та подано базові засади та методи моделі. Формування моделі відбулося завдяки аналізу корпусу текстів сучасної англомовної драматургії, у яких соціокультурна складова виходить на перший план, і завдяки виокремленню характерних рис цільової соціокультурної системи. Описано методику дослідження, запропоновано огляд концептуальних засад, що оперують поняттям переклад як складним соціокультурним феноменом у межах цілісної філологічної, культурологічної та соціологічної системи. З’ясовано, що у системі соціокультури запропонована модель може бути подана у різних жанрах та виконувати низку функцій.

У третьому розділі визначено категорії аналізу для створення метамови моделі, виокремлено рівні, етапи та домінанту аналізу. Процес критичного аналізу поділено на два етапи: аналітичний, який передбачає вивчення об’єктів критики, визначення домінанти, ознайомлення зі задіяними дискурсами, спосіб міграції до цільової соціокультури, її регулятивні механізми тощо; етап синтезу, що підсумовує результати аналітичних дій. Робота з об’єктом охоплює виділення рівнів, а саме мікро-(текст), макро-(дискурс) та мегарівня (соціокультура). Фокусуючись на зв’язку статичного тексту з рухливими елементами вищого рівня, за основу взято модель театрального тексту П. Паві, а саме автотекст, інтертекст, ідеотекст. Запропоновано виокремити домінанту критичного аналізу, яка редукує його до вивчення найсуттєвіших елементів текстів, дискурсів і соціокультур, що відповідає синергетичному принципу фрактальності. Аналіз сучасного драматургічного дискурсу допоміг використати категорію ідентичності як домінанту соціокультурної моделі критики театрального перекладу.

У четвертому розділі наведено результати апробації та верифікації соціокультурної моделі критики театрального перекладу. Об’єктом соціокультурної моделі критики театрального перекладу стала рецепція творчості сучасного драматурга Мартіна МакДони в системі соціокультури України. П’єси М. МакДони та їх переклади українською мовою було обрано через широке представлення в українських театрах і системі перекладної літератури, а також з огляду на відповідність темпоральним вимогам до об’єктів критики. Першим кроком аналітичного етапу став аналіз системи соціокультури України як мегарівня критичного аналізу. Задіяно такі макрокатегорії, як мовна політика, ідеологія та норми перекладу, що історично сформувалися у цільовій соціокультурній системі. Другий крок аналітичного етапу – система сучасної драматургії, яка зробила можливою написання М. МакДоною своїх творів. Наступним етапом став аналіз п’єс М. МакДони як таких, що продовжують ірландську драматургічну традицію. На підставі аналізу творів було визначено, що домінантою є національна ідентичність. Проаналізовано засоби вираження та трансформації ідентичності у перекладах таких ключових творів, як «Каліка з Інішману» і «Королева краси», та їх сценічних утіленнях. На етапі синтезу було створено перекладознавчу рецензію, що підсумувала й узагальнила результати розгорнутого критичного аналізу.

Ключові слова: театральний переклад, критика перекладу, модель критики перекладу, соціокультурна система, семіотика, синергетика, дискурс, ідентичність, ірландська драматургія, Мартін МакДона.

Опоненти

Офіційний опонент:Доктор філологічних наук, професор Ребрій Олександр Володимирович, Харківський національний університет імені Василя Каразіна, завідувач кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша, професор Завантажити відгук

Офіційний опонент:Кандидат філологічних наук, Стасюк Богдан Вікторович, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, старший викладач кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістикиЗавантажити відгук

Контактна інформація

Файл дисертації

Файл автореферату