Інформація про дисертацію

Дисертаційна робота присвячена дослідженню місця різних видів клинкової зброї в системі озброєння давньоукраїнського воїна та особливостей її застосування у різних бойових ситуаціях. На основі комплексного аналізу джерельної бази (матеріалів музейних колекцій, іконографічних та писемних джерел) виявлено основні типи мечів та інших видів клинкової зброї, що перебували на озброєнні давньоукраїнських воїнів у  XII–XIV ст. Показано місце клинкової зброї в специфічних комплексах озброєння важкої та легкої кавалерії та піхоти, які формувалися  з відповідною тактикою їх взаємодії у різних воєнних операціях, що було спричинено особливістю геополітичної ситуації, яка  вимагала від галицько-волинських князів удосконалення військової справи з врахуванням потреб захисту своїх володінь від  ворогів – носіїв  різних мілітарних технологій. З’ясовано поняття професійний воїн стосовно досліджуваного періоду та визначено способи вдосконалення  бойового мистецтва давньоукраїнських воїнів. Дослідження озброєння давньоукраїнських воїнів у загальноєвропейському контексті дало можливість довести високий ступінь їх інтегрованості в загальноєвропейське рицарське мілітарне середовище, що виявлялося і в способах навчання бойового мистецтва. Простежено тяглість військових традицій на південно-західноруських теренах, які розвивалися в руслі рицарської мілітарної технології.

Ключові слова: система озброєння, клинкова зброя, меч, кинджал, фехтування, давньоукраїнський воїн.