Дисертант

Качмар Святослав Любомирович

Тема

Проблема співвідношення віри і розуму в східній патристиці: історико-філософський і логіко-структурний аналіз

Дата захисту

01.12.2016

Науковий керівник

Петрушенко Віктор Леонтієвич, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії Львівського національного університету «Львівська політехніка»

Кафедра, де виконана дисертація

Кафедра філософії Львівського національного університету «Львівська політехніка»

Анотація

У дисертації досліджується проблема співвідношення віри і розуму в східній патристиці. З’ясовано, що в перших апологетів детальніше, ніж в їх попередників розроблена проблема співвідношення віри та розуму. Хоча їх бачення проблеми ще не можна назвати концепцією. В олександрійській школі християнського богослов’я вперше зустрічається концептуалізація проблеми співвідношення віри та розуму. Її розробляє Климент Олександрійський. Для нього віра є початком богопізнання, вона є своєрідною релігійною інтуїцією, передзнанням Бога, що існує в душі людини. Вона, за Климентом, є розумовим актом. Розумовий ж процес, розмірковування над істинами віри, вдосконалення у вірі олександрієць називає знанням, християнським гнозисом. Таку концепцію співвідношення віри та розуму названо дисертантом раціоналістичною в силу того, що поняття віри ототожнюється в працях Климента з актом розуму. Серед каппадокійських Отців Церкви найбільш новаторською стала концепція проблеми співвідношення віри та розуму Григорія Нисського. Якщо для Климента Олександрійського та Орігена віра головно мала місце лише на початку богопізнання, а далі в цей процес вступало знання; й таку концепцію в дисертаційній праці названо раціоналістичною; то вже у перших каппадокійців (Василя Великого та Григорія Богослова) віра та розум співпрацюють на усіх рівнях богопізнання, а в працях Нисського видно продовження традиції каппадокійців, проте, вперше віра у нього чітко асоціюється з засобом єдності з Богом, що є останнім щаблем богопізнання і де вже немає місця розуму. Таке бачення проблеми “Афіни і Єрусалим” названо дисертантом містичною концепцію співвідношення віри та розуму. Псевдо-Діонісій, Максим Сповідник та Григорій Палама у вирішенні проблеми співвідношення віри та розуму йдуть у тому ж руслі, що і їх попередник Григорій Нисський, визнаючи віру засобом єднання з Богом.

Таким чином у результаті критичного аналізу проблеми запропоновано класифікувати періоди розвитку постановки та вирішення проблеми співвідношення віри і розуму як неконцептуальний, раціоналістичний та містичний.

Ключові слова: віра, розум, патристика, богопізнання, богослов’я, пізнання, апологетика, філософія, Одкровення, християнство.

Опоненти

Офіційний опонент:Доктор філософських наук, професор, ЛІМОНЧЕНКО Віра Володимирівна, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, професор кафедри філософії імені професора Валерія Григоровича СкотногоЗавантажити відгук

Офіційний опонент:Кандидат філософських наук, доцент, ДОЙЧИК Максим Вікторович, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», доцент кафедри філософії та соціології Завантажити відгук

Контактна інформація

Телефон: +380937572055Email: poedgar@ukr.net

Файл дисертації

Файл автореферату