Інформація про дисертацію

Пасічний Р.Я. Формування соціально-політичної доктрини Української Греко-Католицької Церкви. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 – історія та теорія політичних вчень. Львівський національний університет ім. І. Франка. – Львів, 2016.

Дисертація є цілісним політологічним дослідженням, у якому відображено основні напрями дослідження соціальних концепцій греко-католицизму, їх впливу на політичну дійсність, науковцями та конфесійними теологами. Опрацювання їх наукових доробків дозволило визначити простір, в якому перехрещуються функції релігії та політики, точки перетину їх інтересів, виявити спільні і відмінні риси в природі та впливі на суспільство цих суспільних феноменів. Поява значної кількості теоретичних розробок висвітлення проблеми взаємовідносин політики і релігії переважно історичного, соціально-філософського і релігієзнавчого аспектів, вимагає також політологічного обґрунтування основних тенденцій та трендів взаємодії політичних і релігійних структур, визначення того суспільно-політичного простору, в якому відбувається перетинання їх основних функцій, інтересів тощо. Детальний аналіз джерел соціальної доктрини та поділ їх за “принципом обов’язковості” дозволив розділити їх на доктринальні (офіційні документи церкви), та недоктринальні – праці католицьких теологів, філософів, соціологів та економістів, які носять дорадчий характер.

Це дозволило обґрунтовати політологічну дефініцію понять “соціальна доктрина” та “соціальне/суспільне вчення”, вказати на їх спільні риси і принципові відмінності. Вище зазначені терміни, а також поняття “соціальний дискурс”, “політична трансформація”, “суспільно-політичні перетворення” склали термінологічну базу даного дослідження.

Проаналізовано хронологічні рамки становлення соціальної доктрини католицизму, визначено, що політичні аспекти соціального вчення, в офіційних документах Католицької Церкви, випереджають за часом соціальні. Цим обумовлено розгляд поняття “соціальна доктрина” в її широкому розумінні та визначено початки становлення соціальної доктрини католицизму. Застосовуючи політологічні та філософські підходи при вивченні політичних аспектів соціальної доктрини, сформовано об’єктивний міждисциплінарний підхід об’єкту дослідження, а за допомогою релігієзнавчих підходів у вивченні об’єкта дослідження розкрито внутрішню глибину та зміст соціального вчення.

Досліджено процес становлення та розвитку соціального вчення католицизму, що дало можливість визначити базові принципи та поняття: гідність, солідарність, субсидіарність, спільне благо, які є основоположними для соціальної доктрини УГКЦ. Показано, що Католицька Церква тлумачить світ як місце зустрічі людини з Богом, та через своє вчення розвиває почуття відповідальності за нього. Таким чином у сферу соціальних аспектів вчення входить широке коло питань – від гідності людини до політики і економіки. У своїй доктрині католицизм прагне осмислити проблему соціальної справедливості, місце особистості в світі та її ставлення до нього. Розглядаючи проблему формування соціально орієнтованої держави, в християнському розумінні, було виділено принципи солідарності, справедливості і взаємної відповідальності в суспільстві. Церква, як суб’єкт соціального вчення безпосередньо розглядає лише релігійний і моральний аспекти суспільної проблематики, а її політичний, економічний та соціальний аспекти розглядаються опосередковано, з точки зору їх відповідності християнській моралі.

Відтворено систему антропологічних та соціальних поглядів греко-католицької доктрини. Розглянуто християнське бачення комплексу соціальних проблем, які вважаються Церквою важливими і актуальними, в сучасному світі. Проведений політологічний аналіз діяльності УГКЦ та її клерикальних організацій у сфері суспільно-політичного життя незалежної України дозволяє стверджувати, що її соціальне вчення постає як нормативна суспільна теорія затверджена в офіційних документах Церкви. Соціальна доктрина греко-католицизму постає як система “практичної” модернізації ставлення греко-католицизму до соціальних “викликів часу”. Дисертаційне дослідження показало наявність у даної конфесії власних потенційних можливостей  і специфічних методів модернізації, що дає можливість вченню пристосовуватись до різноманітних суспільних умов існування в сучасному динамічному світі.

Проаналізовано соціальну доктрину УГКЦ та її вплив на суспільно-політичні процеси в Україні. Політичні аспекти соціальної доктрини УГКЦ розглянуто в якості богословсько-антропологічної системи нормотворчого характеру. Визначено засади на яких базується соціальне вчення та історичні умови які сприяли його розвитку, еволюції та формуванню соціальної доктрини. Розглянуто становлення соціально-політичного вчення Української Греко-Католицької Церкви у контексті суспільно-політичних трансформацій в Україні, зокрема осмислення нею природи держави і політичної влади, позицію Церкви щодо демократії як політичного режиму і форми правління, актуальних суспільних та громадсько-політичних проблем. Досліджено механізм впливу Церкви, через соціальну доктрину, на суспільство та політичний процес, та зворотній вплив суспільно-політичних перетворень на соціальну доктрину, який спричиняє її модифікацію відповідно до вимог часу, у світлі католицького вчення з врахуванням місцевих етично-культурних особливостей. Доведено що, створення офіційних документів які легітимізують суспільно-політичні явища, в контексті соціального дискурсу, надають їм оцінки “істинно”, обґрунтування соціального порядку, норм та цінностей та дій у суспільно-політичному процесі виводить соціальну доктрину УГКЦ на політичний рівень та надає їй соціально-політичного забарвлення, а саму церкву робить учасником соціальної дійсності.Як наслідок під впливом соціальних змін, сума цих модифікацій трансформує соціальну доктрину УГКЦ, у соціально-політичну.

Ключові слова: соціальна доктрина, соціальне вчення, Українська Греко-Католицька Церква, суспільно-політичні відносини, державно-церковні відносини, трансформація, соціальний дискурс, спільне благо, субсидіарність, солідарність, гідність.