Інформація про дисертацію

Починок Ю. М. Українська експериментальна поезія кінця ХХ – початку ХХІ століття: текст, контекст, інтертекст. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності10.01.06 – теорія літератури. – Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, Львів, 2015.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми української експериментальної поезії кінця ХХ – початку ХХІ століття. Авторка розглядає теоретичне підґрунтя виникнення терміну, генетичні й історико-літературні умови появи сучасних експериментів. З’ясовує проблеми класифікації експериментальних текстів, аналізує методологію побудови сучасних мистецьких конструктів. Докладно подає широкий український літературний контекст зорової поетичної практики. Вперше вдається до опису явища українського перформансу у поетичному вимірі. Окреслює семантико-структурні експерименти Юрія Тарнавського, трансформацію візуальності в експериментальній поезії ЛуГоСад(у), а також мистецькі горизонти від поезографіки до мережевої поезії Юрія Завадського. Важливим аспектом теми є також міжнародний контекст, в який авторка вводить українську експериментальну поезію. Саме так показана модифікація поетичного мислення Юрія Андруховича крізь діалог з текстами американських бітників; відтворена гра контекстів у співтворчості двох колег: українця Назара Гончара та австрійця Крістіана Льойдля; висвітлені генетично-контактні зв’язки на базі вчительсько-учнівських взаємин Тадеуша Ружевича та Юрія Завадського. Дослідження дає підстави стверджувати, що творчість українських експерименталістів – оригінальна складова цілісного літературного процесу, у якому функціонують різнорідні явища, які співвідносяться з попереднім і наступним мистецьким контекстом.

Ключові слова: експериментальна поезія, перформанс, поезографіка, конкретна поезія, мережева поезія, гра контекстів, інтертекст.