Традиція щомісячних загальноуніверситетських семінарів «Філософія науки» продовжилася 23 травня 2019 року надзвичайно цікавою доповіддю «Математика в історичній ретроспективі». Таку дещо нетипову (з огляду на переважно «гуманітарну» проблематику семінарських зустрічей) тему виніс на обговорення вченої спільноти Львівського університету доцент кафедри математичного і функціонального аналізу Ярослав Притула. Знаний дослідник і популяризатор науки з притаманним йому енциклопедичним розмахом розгорнув перед зацікавленою аудиторією величне полотно математичного всесвіту: від зародження математичних знань – і до деяких внутрішніх чинників становлення математики на сучасному етапі її розвитку.
Відкриваючи засідання наукового семінару, його натхненник і багаторічний куратор, Ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник зазначив, що на основі самої лише анотації до доповіді Ярослава Григоровича зацікавлений дослідник міг би знайти для себе кілька дисертаційних тем. А такими легко стають, зокрема, і питання зародження математики та інформатики, і періодизація історії математики, і проблема співвідношення математичних законів та реального світу, і внутрішні чинники розвитку математики – все це теми, що їх торкнувся доповідач упродовж двогодинного семінару.
Ярослав Притула вибудував свою доповідь за класичною хронологічною схемою, розпочавши розгляд історії математики від часів Стародавнього Єгипту, який залишив нам перші відомі математичні записи – т. зв. папірус Рінда і Московський папірус. Завдяки математичному досвіду Вавилону з його позиційною шістдесятковою системою запису чисел дослідники дійшли парадоксального на перший погляд висновку, що математична наука тут виросла з інформатики. Період Давньої Греції в історії математичного знання особливо плідний, бо саме давньогрецькі «абстрактні» мислителі стали першими математиками в нинішньому розумінні цього слова, а Піфагорове твердження «Все є число» на диво суголосне з уявленнями про нинішню «цифрову цивілізацію».
Окремо доповідач зосередив увагу слухачів на постатях Аристотеля, який увів у математичну науку логіку і сформулював основні закони наукового пізнання, та Евкліда, чия праця «Основи», по суті, сформувала наукову парадигму сучасного світу.
Звісно, для повного висвітлення ролі математики у становленні нашого світу забракло б і десяти семінарів, тож Ярослав Григорович надалі акцентував лише на ключових постатях і проблемах, які стали своєрідними дороговказами до нових перспективних напрямків математичної думки. З повним відеозвітом із наукового семінару «Математика в історичній ретроспективі» можна буде ознайомитися на сторінці навчального телерадіоцентру Львівського університету.
Після завершення «лекційної» частини семінару учасники перейшли до обговорення доповіді. Активну участь у дискусії взяли як «посвячені» в математичні сфери науковці, так і «гуманітарії», що однозначно посилило пізнавальний ефект наукового заходу.
