Стретфорд-на-Ейвоні – невеличке місто у Великій Британії, знане усьому світі завдяки його найвідомішому мешканцю – Вільяму Шекспіру. 22 та 23 квітня 2023 року тут відзначали не лише традиційний День народження Великого Барда, а й 400-ліття виходу у світ першого повного видання його творів (т. зв. Перше Фоліо), а також 400-річчя смерті його дружини, Енн Шекспір (Хетевей). Уперше в історії в урочистостях брали участь представники України: очільниця Українського Шекспірівського центру, докторка філологічних наук, професорка Наталія Торкут (Запорізький національний університет) та в. о. декана факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка, докторка мистецтвознавства, професорка Майя Гарбузюк. Візит української делегації відбувся на запрошення директора Шекспірівського інституту професора Майкла Добсона, за фінансової підтримки родини Прегнелів та в рамках подвійного партнерства між ЛНУ ім. Івана Франка та Бірмінгемським університетом.
Про підтримку України народом та урядом Об’єднаного Королівства відомо багато, але особисто відчути надзвичайне ставлення британських колег, мешканців та гостей міста до українців – несподіваний і надзвичайно цінний досвід. Жовто-блакитні прапори, прапорці, стрічки на фасадах міських будівель та у різних локаціях міста, українська символіка у храмах, теплі погляди, міцні потиски рук, слова захоплення і побажання Перемоги супроводжували нас упродовж всього перебування в Британії, у Стретфорді-на-Ейвоні зокрема.
Шекспірівський інститут Бірмінгемського університету на чолі із професором Майклом Добсоном від першого дня широкомасштабного вторгнення Росії в Україну робить великий внесок у волонтерську діяльність, надсилаючи кошти на закупівлю військової техніки, амуніції, продуктів харчування та медичних засобів. Один із таких закуплених дронів, названий на честь поета всіх часів і народів «Шекспір», сьогодні воює за свободу і незалежність України.
Наукові співробітники Інституту на чолі із його директором завжди, а особливо упродовж останнього року повномасштабного вторгнення росії в Україну, активно підтримують нашу шекспірознавчу спільноту, читаючи наукові лекції на засадах інтелектуального волонтерства та долучаючись до ініційованих Українським шекспірівським центром заходів у дистанційному форматі.
Мерію Стретфорда-на-Ейвоні очолює чарівна жінка – Джіл Клів. Минулого року вона особисто перевозила автівками гуманітарну допомогу для наших співгромадян, долаючи шлях з центру Британії до польського Перемишля аби передати її далі в Україну. Стретфордці прихистили у себе українських біженців – сам професор Майкл Добсон тривалий час приймав у себе студентку Запорізького національного університету разом із її бабусею. Власне, ідея запросити на урочистості 2023 року делегацію від Українського Шекспірівського центру стала ще одним яскравим прикладом солідарності британців з Україною.
Програма святкувань була надзвичайно насиченою, сповненою як науковими подіями, так і велелюдними ритуальними акціями, дуже важливими для британської культури. У центрі уваги доповідачів наукового симпозіуму 22 квітня 2023 р. перебував текст Першого Фоліо В. Шекспіра та постать Енн Хетевей, його дружини. Багато цікавих та раніше невідомих або малозауважених фактів і спостережень висловили у своїх доповідях професорка Тіфані Стерн, професор Кріс Лаутаріс, дослідник творчості Шекспіра і священнослужитель Пол Едмондсон та інші. На урочистому зібранні шекспірознавчої спільноти професоркам Наталії Торкут та Майї Гарбузюк було надано статус Почесних старших наукових співробітників Шекспірівського інституту: «Ласкаво просимо у нашу сім’ю» — щиро привітав нас керівник інституту, професор Майкл Добсон.
Наступні два дні були ще більш хвилюючими, оскільки уперше українській делегації випала честь брати участь у традиційній урочистій процесії з нагоди Дня народження Шекспіра. Звично вона розпочалась з прийому у мера міста, після чого велелюдна колона за участі очільників міста, школярів усіх навчальних закладів, представників наукових та інших установ вишикувалась на центральній площі міста. Серед багатьох інших прапорів на щоглах замайорів і український, піднятий Наталією Торкут та Майклом Добсоном. А далі відбулась святкова хода вулицями міста до храму Святої Трійці, де поховані Вільям Шекспір та Енн Хетевей. Йдучи на чолі групи Шекспірівського інституту з українським прапором в руках, ми чули від перехожих і туристів слова підтримки, вдячності, захоплення, на нашу адресу вибухали аплодисменти упродовж всього шляху процесії, хлопчаки одного з коледжів дружно скандували: «Glory to Ukraine!». Ці надзвичайні, щирі прояви солідарності зворушували до сліз і закарбувались в пам’яті назавжди. Як і момент покладання квітів до надгробків Вільяма Шекспіра та Енн Хетевей у вівтарній частині Церкви Святої Трійці – у супроводі органу та сонячного світла, що осявало храм.
Корпоративна, зокрема, університетська, культура надзвичайно важлива для британців. Тож мантія члена Вченої ради ЛНУ ім. Івана Франка, опинившись серед мантій професорів Оксфордського та Бірмінгемського університетів, потрапила у центр уваги та викликала жваве зацікавлення. З радістю і неодноразово довелося пояснювати гостям урочистостей нашу символіку, емблеми, розповідати про Університет, його давню історію та сьогодення.
Кульмінаційним моментом нашого перебування, безумовно, стала промова на честь Шекспіра, що її виголосила проф. Н. Торкут на святковому обіді. Це був другий у історії цього престижного заходу випадок, коли право на тост було надано іноземцю. У величезному, прибраному як до весільної вечірки, павільйоні на 350 місць, у присутності добірного наукового, політичного, бізнесового товариства, серед яскравого декору, вишуканого сервірування та святкової атмосфери, поява на трибуні української жінки наче зупинила час і подих аудиторії. Вихід – як і завершення – промови Н.Торкут відбувались під бурхливі овації. Від себе особисто і від усього українського народу вона подякувала британському народові за все, що він робив і робить для України у цей важкий час. Знана волонтерка, професорка університету, мати воїна, який перебуває на передовій, бабуся онуків, які ховаються в укриттях, фундаторка і керівниця Українського Шекспірівського центру – в особі Н. Торкут інтелектуальна та мистецька еліта Британії вітала усю Україну. Недаремно присутній на цій події член Британського парламенту Джеймс Морріс вже за кілька днів по тому цитував українську спікерку у своєму виступі на парламентських дебатах, наголошуючи на універсальній силі Шекспірової спадщини, надто в часи екстрем та криз.
Здавалось, після таких хвилюючих моментів важко відчути ще щось подібне за своєю силою, але наступного дня, 23 квітня, у неділю, після ще однієї процесії містом, ми стали учасниками недільної урочистої служби на честь Енн Хетевей у Соборі святої Трійці, де поховане подружжя Шекспірів та члени їхньої родини. Це особлива урочиста служба, що відбувається щороку за активної участі не лише священнослужителів та мирян, а й митців: співаків, музикантів, акторів Королівського Шекспірівського театру. Літургію провадив настоятель Церкви Святої Трійці Патрік Тейлор. В ній чергувались молитви, релігійні піснеспіви, рецитування сонетів Шекспіра, читання фрагментів з роману «Гамнет» Меггі О’Фаррел. Надзвичайно зворушливим був виступ дитячого хору Школи Короля Едварда VI. У їхньому виконанні прозвучала пісня, текстом для якої стала епітафія дочок Шекспіра на могилі їхньої матері, а музику скомпонувала викладачка музики цієї ж школи Аріяна Пезард.
Фрагмент Старого Заповіту (Софонія 3.14-20) професор Майкл Добсон виголошував з думкою про Україну:
Книга пророка Софонії 3:14-20
14 Співай, до́чко Сіону! Втіша́йся, Ізра́їлю! Раді́й та втіша́йся всім серцем, дочко Єрусалиму!
15 Відкинув Господь твої при́суди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, царь Ізраїлів, — уже ти не бу́деш боятися зла!
16 Того дня буде сказане Єрусалимові: „Не бійся!“ Сіонові: „Нехай не опу́стяться руки твої!“
17 Господь, Бог твій, серед тебе, — Ве́лет спасе́! Він у радості буде втіша́тись тобою, обно́вить любов Свою, зо співом втіша́тися буде тобою!
18 Тих, що сумують за святами, Я позбира́ю, — від тебе вони, тягаре́м над ними був сором.
19 Ось Я вчиню́ зо всіма́ мучи́телями твоїми кінець того ча́су, і спасу́ кульга́ве, і позбираю розі́гнане, і зроблю́ їх хвало́ю та йме́нням у ці́лому Кра́ї їхнього со́рому.
20 Того ча́су спрова́джу Я вас, і того ча́су Я вас позбираю, бо на йме́ння й на славу віддам вас поміж усіх наро́дів землі, коли долю верну́ вам на ваших оча́х, промовляє Госпо́дь“ (подано у перекладі Івана Огієнка).
У своїй святочній проповіді отець Пол Едмондсон — всесвітньо відомий шекпірознавець — приділив окрему увагу Україні, зв’язкам шекспірівської наукової спільноти з українськими дослідниками, підтримці нашої країни. Кілька днів поспіль він вправлявся у правильній вимові та врешті урочисто виголосив гарною українською мовою: «Слава Україні! Героям слава!».
Перебування української делегації активно висвітлювалось у місцевій та центральній пресі, зокрема у газетах «The Gardians», «The Times», «Stratford-upon-Avon Herold». Поміж святкових подій знайшовся час і на ділові зустрічі: у Шекспірівському інституті ми обговорювали формати майбутньої співпраці, з викладачем кафедри драми й театру Бірмінгемського університету Грехемом Сандерсом було узгоджено план перебування групи викладачів факультету культури і мистецтв у червні цього року. Також було налагоджено контакти з професором Оксфордського університету, координатором Центру гуманітарних досліджень, відомим музикознавцем Даніелем Ґрімлі. Відбулось особисте знайомство із в.о. художнього керівника Королівського Шекспірівського театру Ерікою Вимен. Варто сподіватись на успішне продовження нашої співпраці у різних сферах науки, освіти, мистецтва.
Для мене особисто цей візит став у ряд тих, що змінюють життя. Бо ніщо так не впливає на людину, як звернені з величезною любов’ю до неї очі, слова, вчинки інших. Особливо — за тисячі кілометрів від дому. Особливо — у найважчий для тебе і країни час.
Незабутній ювілей. Надзвичайний Шекспір. Неймовірна Британія. Дякую!
