1 листопада 2023 року академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка відзначила 105-ту річницю Листопадового Чину та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
Цьогоріч традиційно захід відбувся за участю студентів ЛНУ ім. Івана Франка, Ректора Володимира Мельника, проректорів, викладачів та працівників, а також профспілкової організації Університету, місцевої влади і громадськості Львова. Усі небайдужі мали нагоду віддати шану полеглим Героям біля Меморіалу Українським Січовим Стрільцям та воїнам Української Галицької Армії на Янівському кладовищі.
Зокрема, біля Меморіалу відбулася поминальна панахида, а згодом громадське віче, де усі присутні схилили голови у спільній молитві за душі полеглих Героїв. Захід відбувався також за участі Заслуженої хорової капели України «Боян» імені Євгена Вахняка Центру культури та дозвілля Львівського університету і вокального ансамблю «Евфонія» факультету культури і мистецтв.
Перед присутніми виступив завідувач кафедри історичного краєзнавства, професор Віктор Голубко, коротко розповівши усім присутнім про ключові історичні події, які відбувалися на початку ХХ століття на західноукраїнських землях. За словами професора, 1 листопада для українського народу посідає особливе місце. «У цей день у 1919 році на західноукраїнських землях після 500-літньої неволі воскресла Українська Держава. Цьому ми завдячуємо власне тим, хто тут спочиває – Українським Січовим Стрільцям і воїнам Української Галицької Армії. Це були безстрашні люди, які ступили на історичну арену ще до Листопадового Чину, у дуже складний час, у роки Першої світової війни, коли Україна була поділена між двома імперіями, стікала кров’ю, і, здавалося, цій руїні не буде кінця. А відтак, потрібно було мати величезну силу волі, підкріплену вірою у зміни, розірвати це коло, вирватися з нього і збудувати незалежну Українську Державу. І саме такими безстрашними у своїх прагненнях постають перед нами Українські Січові Стрільці та воїни Української Галицької армії», ‒ наголосив Віктор Голубко.
Звертаючись до громадськості, професор наголосив на унікальності Української Галицької Армії, яка була створена за лічені місяці і вже на початку 1919 року налічувала до 100 000 воїнів. Військове утворення було надзвичайно ідейно переконане, не мало поділу між офіцерським корпусом і рядовими стрільцями, що дало можливість гідно боротися із польськими суперниками.
У виступі Віктор Євстафійович також наголосив, що Українська Галицька Армія складалась не лише із галичан і боролась не лише на території Західної України ‒ Армія боролась поза межами Галичини, їй належало гасло – «Через Київ – на Львів!». Також професор навів паралелі між зв’язком поколінь, які завжди вірили у вільну, незалежну Україну і мужньо виборювали її свободу.
«І сьогодні, стоячи біля могил Героїв Листопадового Чину, усвідомлюємо, що на іншому кінці нашого міста «виросли» нові могили вже сучасних Героїв – Захисників і Захисниць України, які, по суті, є нащадками безстрашних воїнів Галицької Армії, Українських Січових Стрільців, і як ніколи раніше, відчуваємо той генетичний зв’язок між поколіннями», ‒ наголосив Віктор Голубко.
Під час пам’ятного віче до присутніх звернулася завідувачка кафедри екології, депутатка Львівської обласної ради Звенислава Мамчур-Калинець, коротко розповівши про заснування, період знищення радянською владою, а згодом – етапи відбудови Меморіалу Українським Січовим Стрільцям та воїнам Української Галицької Армії на Янівському цвинтарі у Львові. «Історія цього Меморіалу за останні 100 років є дуже динамічною і, водночас, трагічною. Спочатку це були лише невеличкі трав’яні могили, і згодом низка митців спроєктували і почали будувати цілісний меморіал, який на початках налічував 440 могил – бетонних надгробків із козацькими хрестами. Згодом це кладовище розрослося до понад 1000 осіб. Й українці традиційно щороку 1 листопада і на Зелені свята приходять вшановувати полеглих Героїв», ‒ зазначила Звенислава Ігорівна.
Також Звенислава Мамчур наголосила, що багато поховань у Меморіалі є невідомими, адже воїни гинули не лише на полі бою, а й від хвороб. Окрім того, науковиця коротко розповіла про історію знищення Меморіалу у 70-х роках, коли цвинтар був зруйнований тодішнім тоталітарним режимом, а хрести із могил були вимощені у дорогах Львова.
«Дуже важливо пам’ятати наших Героїв і не дати «втоптати» у землю нашу пам’ять про них. Відновлення незалежності України розпочиналося, по суті, із впорядкування могил Українських Січових Стрільців та воїнів Української Галицької Армії. Це те, що пробуджувало нас до національно свідомого життя. Це було тим фактором, який допоміг українцям стати повноцінною нацією, яка сьогодні є прикладом для Європи і яка сьогодні може дати гідну відсіч великій російській армії», ‒ висловила переконання Звенислава Мамчур.
До усіх присутніх також звернувся випускник географічного факультету Львівського університету, старший лейтенант Збройних Сил України Юрій Черевко. «Сьогодні, 1 листопада, ми відзначаємо день пам’яті людей, які заклали основи нашої національної боротьби, які з великою надією на перемогу боролися за вільну і незалежну Україну. І на нас сьогодні покладена надзвичайно велика відповідальність завершувати боротьбу проти «нечисті», яка десятиліттями зазіхає на українські землі, приносить горе і розруху. А відтак, ми повинні бути достойними наших Захисників, мусимо пам’ятати тисячі новітніх Героїв, які віддали своє життя на Сході України. І мусимо все зробити, щоб наша держава була сильною і незалежною без загрози від агресора», ‒ зазначив Юрій Черевко і закликав усіх всіляко підтримувати новітніх українських Героїв.
Після пам’ятного віче академічна спільнота Львівського університету вшанувала пам’ять українського поета, літературознавця, випускника Львівського університету Богдана-Ігоря Антонича та пам’ять жертв політичних репресій комуністичного режиму в Україні.
