3 травня 2023 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася VIII краєзнавча конференція «Історичні пам’ятки Галичини». Цьогоріч конференцію присвятили пам’яті доктора історичних наук, декана історичного факультету (2019-2022), професора Степана Качараби. Сьогодні, 3 травня, минає один рік з часу, коли Степан Петрович відійшов у Вічність.
Організатори наукового зібрання – кафедра історичного краєзнавства, кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн ЛНУ ім. Івана Франка та Львівська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Модерував конференцію завідувач кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Віктор Голубко.
Розпочали пленарне засідання із хвилини мовчання і вшанування пам’яті Степана Качараби.
Надалі колег привітав проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар, який передовсім поділився спогадами про Степана Качарабу. «Про Степана Петровича можна говорити безкінечно, адже він був для усіх нас особливою людиною. Особисто для мене Степан Качараба був не лише колегою, наставником, керівником, а й добрим другом, чиї підказки і поради завжди були особливо цінними. У Львівському університеті він пройшов довгий, і не завжди легкий, шлях, зробивши усе для того, щоб рідні й близькі ним пишалися. Надзвичайно багато Степан Качараба зробив для популяризації освіти і науки не лише в Університеті, а й в Україні», – підкреслив проректор, наголосивши на тому, що нашим обов’язком є продовження доброї справи Степана Качараби.
Учасників конференції привітав в. о. декана історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Руслан Сіромський, який наголосив на актуальності тематики конференції. «Історія починається з малого. Історія починається з місця, де ми народилися, де робили перші кроки і пізнавали світ. Ось це пізнання навколишнього світу і нашого краю – це історичне краєзнавство, – зазначив Руслан Богданович. – Історичне краєзнавство дозволяє нам пізнати історію нашого край, свою Батьківщину, історію пам’яток – це немов складання пазлів. Загальної історії України не може бути без історії населених пунктів. Разом з тим, краєзнавство дозволяє привернути увагу до долі і до майбутнього пам’яток, які руйнуються, а нинішня конференція, яка покликана дати відповіді на багато питань, переконаний подарує нам чудові дискусії».
Слова вітання учасникам заходу адресував також голова Львівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Микола Литвин, який наголосив, що «у наш час дуже важливо не падати духом і продовжувати працювати».
Опісля вітальних слів наукову доповідь «Професор Качараба – організатор краєзнавчих студій на історичному факультеті» виголосив професор Віктор Голубко. Пригадуючи постать Степана Петровича, доповідач зазначив, що життя кожної людини схоже на життя зірки, яка яскраво спалахує і світить, а потім згасає». Проте, як висловився Віктор Голубко, між ними є суттєва відмінність – життя людини продовжується у її дітях, учнях, працях.
«Це вже восьма наша краєзнавча конференція, але це перша конференція, у якій не бере участі Степан Качараба. Незважаючи на це, він продовжує жити у нашій пам’яті, – зазначив Віктор Голубко. – Степан Петрович з особливим трепетом ставився до молоді і завжди повторював, що саме молодь творить наше майбутнє».
З доповіддю «Краєзнавча проблематика у науковій спадщині професора Степана Качараби» виступив Руслан Сіромський. «Дорога Степана Петровича як науковця починається у 1990-х роках і пов’язана з підготовкою кандидатської дисертації, присвяченої питанням трудової еміграції із Східної Галичини і Північної Буковини наприкінці XIX — на початку ХХ ст.», – зауважив Руслан Богданович, додавши, що великий вплив на Степана Качарабу мав його наставник, науковий керівник Степан Макарчук.
Загалом, за словами Руслана Сіромського, у центрі наукових досліджень Степана Качараби перебували питання еміграції, серед яких можна виділити ключові проблеми. Зокрема, одним із аспектів його досліджень був перебіг еміграції з окремих воєводств і повітів Західної України, іншим аспектом стали напрями трудової і сезонної еміграції із західноукраїнських земель.
Завершилося пленарне засідання презентацією краєзнавчих видань. Зокрема, у рамках роботи конференції презентували видання «Зиновія Служинська: біобібліографічний покажчик».
Своїми враженнями від видання поділилися доцентка кафедри історичного краєзнавства Алла Середяк та одна із укладачок книги Євдокія Макарик.
Біобібліографічний покажчик містить відомості про життєвий шлях та науковий доробок кандидатки біологічних наук, доцентки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Зиновії-Лариси Служинської. Основними напрямами наукових робіт дослідниці є генетика людини, онкогенетика, популяційна генетика, генеалогія, демографія, паразитологія, дерматогліфіка.
Покажчик включає праці за період від 1966 до 2022 року. Подані публікації про діяльність дійсного члена Наукового Товариства імені Шевченка та Українського лікарського товариства у Львові, а також рецензії на її праці та видання. У покажчику вміщені матеріали про життя, науково-дослідницьку, науково-організаторську, педагогічну, редакторську та громадську діяльність Зиновії Служинської в період, коли в СРСР генетика була заборонена як буржуазна наука.
Після перерви конференція продовжила роботу у п’яти секціях – «Історико-культурна спадщина країв України: проблеми вивчення, збереження та використання», «Суспільство, політика, економіка Галичини», «Галичина в контексті європейської історії», «Військова історії Галичини», «Студентські краєзнавчі студії». Упродовж наукового форуму учасники обговорили низку актуальних проблем, пов’язаних з питаннями історичного краєзнавства.
Опісля конференції її учасники вшанували пам’ять Степана Качараби щирою молитвою і покладанням квітів до його могили на Личаківському кладовищі.
