19 червня 2024 року у приміщенні навчального корпусу біологічного та геологічного факультетів відбулося відкриття й освячення 11-ти меморіальних таблиць, присвячених новітнім Героям України – випускникам та працівникам біологічного і геологічного факультетів, які віддали своє життя у боротьбі проти російських окупантів.
Захід відбувся за участі членів родин загиблих Героїв, представників адміністрації Львівського університету, викладачів біологічного та геологічного факультетів, а також представників духовенства і громади міста.
Насамперед усі присутні вшанували пам’ять полеглих Захисників і Захисниць України хвилиною мовчання, схиливши голови у тихій молитві та невимовній скорботі. Після цього організатори заходу запросили представників Збройних Сил України – чинних військовослужбовців – до відкриття меморіальних таблиць, розміщених у холі корпусу.
Надалі капелан Університету отець Мар’ян Мисяковський провів чин панахиди, яка відбулася також за участі Народної чоловічої хорової капели «Прометей» ЛНУ ім. Івана Франка.
На важливості збереження пам’яті про новітніх українських Героїв наголосив проректор з наукової роботи Львівського університету, академік НАН України, професор Роман Гладишевський. «Cьогодні ми згадуємо і вшановуємо Героїв, які віддали своє життя у боротьбі за Свободу і Гідність, за нашу Українську Державу. Завдяки нашим Захисникам ми маємо можливість жити і працювати, навчати і навчатися, дивитися у майбутнє. Світла пам’ять про Героїв України, які гідно прожили своє життя, завжди буде сильнішою за смерть. Тому, ця пам’ять є для нас дороговказом, що символізують меморіальні таблиці, які сьогодні ми відкриваємо у Львівському університеті. Це нагадування для нас жити чесно, любити рідну землю, боротися за неї, будувати сильну і вільну Україну», – зазначив Роман Євгенович.
Надалі ведучі заходу коротко розповіли про Героїв, котрим присвячені меморіальні таблиці, й відзначили, що кожен із одинадцяти мужніх Захисників належить до академічної родини біологічного і геологічного факультетів. Усі вони героїчно загинули у різних куточках сходу і півдня України з 2014 по 2024 рік. Відтак тепер важливо зберегти пам’ять про них та усіх новітніх українських Захисників і Захисниць для майбутніх поколінь, зокрема студентства, працівників та відвідувачів Львівського університету.
Захід супроводжувала Народна чоловіча хорова капела «Прометей», яка виконала декілька натхненних патріотичних пісень, закликаючи до зміцнення духу, мужності та сили подолати усі труднощі, які постали перед українським народом.
Від імені родин загиблих Героїв до усіх присутніх звернулась дружина загиблого Захисника, випускника та колишнього співробітника науково-дослідної частини геологічного факультету Романа Огірчака Наталія Огірчак. Насамперед пані Наталія висловила вдячність керівництву Львівського університету, зокрема Ректору Володимиру Мельнику та колективу геологічного факультету за потужну підтримку та допомогу у подоланні невимовного болю втрати.
Наталія Огірчак зазначила, що життя кожного українця докорінно змінилося після 24 лютого 2022 року й усі, кому небайдужа доля України стали на її захист. Серед тих, хто одним із перших пішов захищати Україну, був її чоловік Роман. «Лютий 2022 року став тією межею, яка розділила наше життя на «до» і «після». Війна своїм гострим вістрям «зазирнула» у серце не лише кожного українця, але і європейця та кожної свідомої людину світу. Тому, незважаючи на те, що мав маю роботу у Чехії, повагу й авторитет серед колег, мій Роман одним із перших вирішив повернутися в Україну і йти на війну. І саме у той рік він загинув. З упевненістю і гордістю можу сказати: Роман був справжнім Героєм», – зазначила Наталія Огірчак.
Також, звертаючись до присутніх, пані Наталія зачитала свій вірш «Лист із Засвітів», написаний у пам’ять про чоловіка та із вдячності академічній спільноті Львівського університету за допомогу та підтримку у найважчий для родини час. Окрім того, дружина Героя запросила музиканта Сергія Фендака з доньками, які приїхали із міста Трускавець, виконати музичну композицію на слова пані Наталії та підтримати членів родин загиблих Захисників.
Декан біологічного факультету Ігор Хамар подякував усім, хто долучився до оформлення, виготовлення і встановлення пам’ятних дошок з іменами та фотографіями загиблих Захисників України, висловив підтримку і вдячність родинам загиблих Героїв, а також подякував організаторам меморіального заходу. «Дуже важко і практично неможливо знайти слова для «компенсації» непоправної втрати найближчих, найрідніших. Однак, заходячи у цей корпус, завжди знайдеться слово до студентської молоді, викладачів та відвідувачів, які проходитимуть повз ці пам’ятні таблиці. Адже і я, дивлячись в усміхнені очі наших Героїв, завжди питаю себе: «що я зробив для України?». І сьогодні вкрай важливо пам’ятати про них, молитися за душі загиблих, а також за здоров’я наших Героїв, які продовжують їхню боротьбу, і всіляко долучатися до нашої спільної перемоги, адже непохитно віримо, що вона настане якнайшвидше», – висловив переконання Ігор Хамар.
Віднині усі відвідувачі навчального корпусу на вулиці Грушевського, 4 згадуватимуть Захисників Степана Петрівського (20.06.1992 – 24.08.2014), який героїчно загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу смт. Георгіївка Лутугинського району Луганської області. За особисту мужність і героїзм Степан нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Віктора Бурку (23.02.1966 – 05.01.2015), який героїчно загинув при здійсненні ротації в зоні АТО поблизу м. Артемівськ Донецької області. За особисту мужність і високий професіоналізм, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Василя Гуцуляка (02.10.1987 – 24.03.2022), який героїчно загинув під час бойового зіткнення від артилерійського обстрілу поблизу м. Попасна Луганської області. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Романа Огірчака (27.01.1967 – 22.07.2022), який героїчно загинув під час ракетного обстрілу на лінії фронту на Півдні України.
Олександра Козбура (03.01.1974 – 23.01.2023), який героїчно загинув під час виконання бойового завдання на Сході України.
Євгенія Біліченка (13.11.1998 – 15.03.2023), який героїчно загинув у районі с. Іванівське Донецької області під час штурмових дій.
Святослава Лукащука (07.04.1997 – 16.05.2023), який героїчно загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Федорівка у Бахмутському районі Донецької області.
Володимира Козловського (21.07.1968 – 19.06.2023), який героїчно загинув, захищаючи українську землю поблизу с. Ямполівка Донецької області. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обовʼязку нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Сергія Балагуру (14.12.1988 – 28.06.2023), який героїчно загинув під час виконання бойового завдання від артилерійського обстрілу в районі м. Кремінна Луганської області.
Степана Соловія (02.04.1993 – 18.08.2023), який героїчно загинув під час виконання бойового завдання поблизу південної частини Кліщіївки Донецької області. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обовʼязку нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» (посмертно) та орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Сергія Тинянова (05.08.1970 – 28.03.2024), який героїчно загинув, виконуючи військові завдання поблизу м. Купʼянськ на Харківському напрямку. За виконання військових завдань на Харківському напрямку був нагороджений пам’ятною медаллю «Сили ТрО Купʼянськ — Готові до спротиву!».
Завершуючи меморіальний захід, усі присутні натхненно виконали «Ой, у лузі червона калина» та Гімн України з вірою у якнайшвидшу й омріяну перемогу над ворогом.
