Другий і третій гуртожитки Львівського національного університету імені Івана Франка перетворили на зразково енергоефективне житло. Модернізація гуртожитків тривала декілька років в рамках спільного проєкту Європейського інвестиційного банку та Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO) «Вища освіта України», спрямованого на покращення енергоефективності закладів вищої освіти України. Зараз роботи фактично завершені, а відтак майже 2000 мешканців гуртожитків проживатимуть у комфортних умовах й економитимуть такі важливі для кожного з нас ресурси.
Загалом свого часу Львівський університет обрали серед 130 претендентів задля впровадження інноваційних технологій із ефективного розподілу енергоресурсів та зменшення фінансових витрат серед закладів вищої освіти України. Етапи реалізації проєкту передбачали модернізацію об’єктів інфраструктури Університету, зокрема гуртожитків №2 і №3, а також впровадження інноваційних технологій та покращення функціональності і комфорту будівель, що сприятиме зменшенню фінансових витрат на їхнє утримання.
В рамках проєкту відбулися ремонтні роботи з утеплення фасадів, модернізації системи опалення та встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП), реконструкції систем водопостачання, водовідведення та вентиляції. Також оновлені приміщення загального користування із заміною сантехнічного та кухонного обладнання. Одним із найновіших модернізаційних рішень стало встановлення сонячної фотоелектричної електростанції для покриття власного споживання гуртожитків. Потужність станції для однієї будівлі становить 45 кВт. І таке технічне рішення дозволяє у сонячні дні практично повністю покривати потребу гуртожитку в електроенергії в денні години, а це з урахуванням поточної складної ситуації є величезною перевагою для Університету та жителів гуртожитку.
Як зазначив проректор із навчально-виробничої та адміністративно-господарської роботи Василь Курляк, модернізація приміщень ЛНУ ім. Івана Франка дає можливість значно зекономити кошти за теплопостачання та споживання електроенергії, адже новітні технології, які впроваджуються, зокрема, у гуртожитках, спрямовані на зменшення фінансових витрат та покращення добробуту і комфорту студентів. «За нашими підрахунками, після проведення усіх робіт, економія по теплопостачанню у гуртожитках становить 40%, а електроенергія – більше 15%. На жаль, через повномасштабне вторгнення, роботи дещо призупинялись, однак, ми продовжуємо працювати і вже на фінішній прямій», ‒ висловив переконання Василь Юрійович.
Провідний інженер відділу проєктно-кошторисної документації та технічного нагляду Роман Дац зазначає, що у рамках проєкту вдалося влаштувати нові сучасні індивідуальні теплові пункти та системи їхньої автоматизації і моніторингу, а також здійснити заміну систем опалення. Вдалося замінити радіатори, труби, встановити регулюючі пристрої. Завершена заміна зовнішнього водопроводу, яка розрахована для більшого споживання об’єму води. Окрім цього, вже завершено монтаж сонячних батарей на дахах приміщень і системи вентиляції на технічному поверсі з кухонь і санвузлів», ‒ пояснює Роман Дац.
За словами фахівця, у гуртожитках Львівського університету, окрім практично завершених масштабних робіт із забезпечення модернізації і енергозбереження, також тривають внутрішні ремонтні роботи кухонь, роздягалень і душових. У проєкті – облаштування доступу для маломобільних осіб. «На перспективу планується обладнання кімнат і санвузлів на перших поверхах гуртожитків, влаштування пандусів та спеціальних підйомників для людей із обмеженими можливостями. Наразі тривають демонтажні роботи для реалізації таких робіт. Плануємо завершити проєкт до кінця цього року і надіємось на безперебійне фінансування», ‒ зазначив Роман Іванович.
Важливим є і те, що до обговорення концепції модернізації приміщень студентського простору на усіх етапах залучалася і сама молодь, що допомогло краще зрозуміти потреби студентів, їхнє бачення щодо осучаснення будівель для проживання.
Як розповів голова Профкому студентів Микола Спересенко, студенти від самого початку впровадження проєкту були активними учасниками різноманітних обговорень. «Профком студентів спільно зі Студентським урядом долучали до обговорень проєкту. На зустрічах із грантодавцями ми висловлювали свої пропозиції щодо різних питань, навіть тих, які були досить складні в реалізації. Ми дискутували, розглядали різні плани, і наші ідеї завжди брали до уваги. Тому, можемо сказати, що реалізація цього проєкту була повністю погоджена зі студентською стороною», ‒ зазначив Микола Спересенко.
Голова Профкому студентів також відзначив схвальні відгуки студентської молоді щодо комфортнішого проживання, які безпосередньо мешкають у гуртожитках №2 і №3, попри те, що роботи тривали значний період часу й нерідко спричиняли незручності.
«Нас вразила пропозиція встановлення сонячних батарей, що є сучасною та цікавою практикою. Але найбільш позитивні відгуки студентів ми отримали щодо встановлення сучасної системи опалення, яка передбачає самостійне регулювання температури повітря у кожній кімнаті. Окрім того, студенти відзначають сучасний вигляд будівель гуртожитку, що також оцінили колеги з інших університетів та іноземні гості. Ми вдячні всім службам Університету, які змогли швидко мобілізувати зусилля і відновити реалізацію цього проєкту, який призупинився з початком війни, і продовжують сприяти його завершенню зараз, незважаючи на важкий для країни час. Надіємось, що відтепер щораз більше студентів мріятимуть жити саме у таких сучасних і комфортних гуртожитках. До слова, плата за проживання у них буде незмінною», ‒ наголосив Микола Спересенко.